Під час сівби слід прагнути відразу ж формувати оптимальну густоту рослин. Невиправдано густий посів призводить до витрати дорогого насіння, а після появи сходів треба відразу ж провести трудомістке проріджування. При запізненні з цією операцією сходи витягнуться («стечуть»). Ймовірність цього велика, якщо взяти до уваги, що багато овочівників бувають на своїх городах лише у вихідні дні.
Культури, які вже на перших фазах свого розвитку можна споживати в їжу (цибуля, буряки, морква, часник, салати), проріджуйте в кілька строків. Спочатку рослини залишають на відстані 3—4 см, а потім її поступово збільшують, вириваючи рослини через одну для поточного споживання (пучкова продукція). Ті ж культури, в яких продукція формується лише після цвітіння і утворення плодів або зерна (огірки, кабачки, гарбузи, горох, квасоля та ін.), проріджують відразу ж на рекомендовану відстань.
На півдні, де вирощують помідори, перець, баклажани безрозсадним способом, а також буряки, вирвані рослини можна пересадити. Проріджування бажано пов’язувати з прополюванням і розпушуванням ґрунту в міжряддях. Не можна проводити його після дощу або перед зрошенням, бо вирвані рослини можуть прижитися. І звичайно ж, виривають слабкі й хворі рослини, залишаючи міцні, здорові й типові для даного сорту.
Прополювання городу
Як би ретельно ви не знищували бур’яни на своєму городі, а все одно вони будуть з’являтись там із року в рік. І все ж краще не залишати на городі жодної бур’янини з насінням. Як тільки збирають овочі — площу відразу ж виполюють і тримають під паром, якщо на ній не висіяли щось повторно.
Щоб зменшити кількість прополювань, вже через 4—5 днів, коли ще нема сходів, площу боронують важкими граблями. Цим знищують основну масу проростків бур’янів. Пізніше регулярно розпушують ґрунт через 7—8 днів.
Може статись і так, що затяжні дощі або інші обставини не дозволять вчасно видаляти бур’яни і вони виростуть великими. Як тільки з’явиться можливість, їх відразу ж виривають з корінням і, якщо вони не утворили насіння, складають у компостну купу або використовують для мульчування міжрядь.
Дехто захоплюється застосуванням на городі гербіцидів. Цього робити не слід. Можна обійтись без цієї отрути, вирощувати краще чисті продукти, одержані без застосування хімічних засобів.
Розпушування ґрунту
Це один із важливих засобів одержання високих урожаїв городини. Він сприяє поліпшенню аерації (провітрюванню) ґрунту, в результаті чого збільшується доступ повітря до коріння рослин, краще засвоюються поживні речовини, зберігається волога. Ґрунт потрібно розпушувати регулярно.
Перші, «сліпі» розпушування проводять, коли ще не з’явилися сходи таких рослин, як морква, петрушка, пастернак. Для чого під час сівби до насіння цих рослин підмішують невелику кількість насіння редиски, салату або інших культур, сходи яких з’являються дуже швидко і позначають рядки. Пізніше розпушують через два-три дні після дощів або поливів.
Слід також враховувати розміщення кореневої системи рослин. У огірків, гарбузів та інших гарбузових вона поверхнева, на огудині утворюються додаткові корені, тому розпушувати ґрунт під ними треба обережно, не перевертаючи рослин. А ось на посівах моркви, буряків, кукурудзи розпушувати ґрунт потрібно глибоко.
Мульчування ґрунту
Розпушування пов’язують з мульчуванням ґрунту — одним з найефективніших засобів догляду за рослинами в період вегетації. При цьому міжряддя і рядки рослин вкривають тонким шаром (4—6 см) перегною, компосту, торфу, тирси або листям, вирваним бур’яном. З ростом рослин шар мульчуючих сипких матеріалів збільшують до 6—7 см. Мульчування сприяє зберіганню вологи, боротьбі з бур’янами, надходженню додаткових поживних речовин.
Можна мульчувати також плівкою і папером (для цього непридатні газети — друкарська фарба шкідлива). Мульчу з паперу і плівки розкладають на грядці, роблять у них отвори на відстані розташування рослин і висівають в них насіння або висаджують розсаду. Така мульча сприяє підвищенню температури, прискорює достигання врожаю. Якщо під прозорою плівкою з’являться паростки бур’янів, достатньо зверху насипати землі і вони загинуть.
Підживлення городини
Якщо восени внесені органічні добрива, а сходи рослин навесні ростуть погано, жовкнуть — це ознака того, що азот цих добрив недоступний для рослин зі слабкою кореневою системою. В цей час рослини треба обов’язково підживити — внести невелику кількість азотних добрив, у безпосередній близькості від кореневої системи. Через кілька днів рослини почнуть швидко набирати масу.
Може бути й інша ситуація — рослини помідорів буйно ростуть, але квітки обсипаються, не утворюючи плодів: передали азотних добрив і щоб «полікувати» рослини, їх слід підживити фосфорними або калійними добривами. Кращим добривом для підживлення є гноївка, яку треба розбавити водою у співвідношенні 1 : 6, коров’як (1 : 10), пташиний послід (1 : 16). Якщо їх немає, внесять мінеральні добрива — 10—12 г азотних, 12—16 г суперфосфату на 1 м².
Доступніше для рослин рідке підживлення — в 10 л води розчиніть вказані дози добрив і розподіліть на 1 м² площі. Підживлення пов’язують з поливами або ж проводять в дощову погоду.
Треба також застерегти проти однобокого захоплення надмірними дозами азотних добрив — це може призвести до буйного наростання бадилля на шкоду утворенню врожаю. Крім того, в овочах можуть нагромаджуватись шкідливі для організму людини нітрати.
Зрошення овочевих культур
Овочеві культури вважаються дуже вологолюбними рослинами. Щоб одержати високі врожаї якісних овочів, їх необхідно постійно забезпечувати вологою. В західних і північних областях достатньо природного зволоження, хоча й там в окремі періоди є потреба в поливах. А ось на півдні і сході республіки поливи обов’язкові.
За вибагливістю до зволоження овочі ділять на чотири групи. Дуже вибагливі всі види капусти, редиска, редька, салат, шпинат, кріп, селера, цибуля на перо. Щоб одержати високий і якісний урожай, поливають їх через 4—5 днів невеликими нормами — 36—40 л на 1 м².
Цибуля, огірки, часник, баклажани, перець, помідори також вибагливі до зволоження, але витрачають воду ощадливіше. Поливають їх через 6—7 днів, витрачаючи 40—50 л на 1 м².
Столові буряки, морква, кабачки, картопля, квасоля, спаржа, ревінь, хрін потребують зволоження через 10—15 днів по 70—80 л на 1 м².
Нарешті гарбузові з добре розвинутою кореневою системою (кавуни, дині, гарбузи) можна поливати через 15—18 днів, витрачаючи 80—90 л на 1 м².
Виходячи з біологічних особливостей рослин, поливати їх треба через 4—18 днів вказаними нормами. Не слід поливати щодня зі шланга по поверхні ґрунту. Від цього дуже мала користь — ви промочите шар ґрунту на 2 см і вже на другий день на цих місцях коржем здійметься кірка, вода випариться і ваше старання буде марним. Зволожувати ґрунт треба на глибину залягання коріння.
Коли краще поливати город
Виникає і таке запитання — коли протягом доби краще поливати. Дехто вважає, що це краще робити у вечірні і ранішні години, а поливи в жарку пору дня при яскравому сонці можуть призвести до опіків листя, мовляв краплі води діють подібно скляним лінзам.
Як показують досліди наукових установ і практика овочівників, час поливу не має особливого значення. Навпаки, поливи в полуденні жаркі години значно знижують температуру і підвищують вологість приземного шару повітря, створюють сприятливі умови для рослин і сприяють підвищенню їх продуктивності.
Способи поливу городу
Виходячи з наявності води, технічних засобів та інших можливостей, треба вибрати спосіб поливу. Найбільш доступний полив по борознах. Глибина борозен повинна бути 10—15 см, а довжина — довільна. Якщо вода на город подається канавою (ариком), то полив розпочинають з борозен, розміщених у нижній частині ділянки. Коли вода дійде до краю борозен, їх перекривають, відкривши таку ж кількість борозен, розташованих вище. Так, пересуваючись угору, поливають весь город.
Якщо воду забирають з закритого водопроводу, для розподілу води можна використати труби різного діаметра, в яких роблять отвори на відстані ширини міжрядь. Наповнюють їх водою і відкривають нижні отвори. Так, пересуваючись вверх, закриваючи нижні і відкриваючи верхні отвори, поливають грядки.
Замість труб можна склеїти рукав з плівки і в ньому зробити отвори. Поливають за таким же принципом, перегинаючи рукав знизу. По борознах поливати можна всі культури.
При поливі дощуванням економиться час, зволожується не лише ґрунт, а й приземний шар повітря, знижується його температура, підвищується вологість. Цей спосіб прийнятний для поливу всіх культур, але в холодну погоду не слід поливати дощуванням помідори, картоплю, щоб вони не захворіли фітофторозом, а також цибулю для запобігання захворюванню пероноспорозом.
Умільці можуть виготовити пристосування для аерозольного (дрібнодисперсного) поливу. Принцип його роботи подібний до дії пульверизатора (такі пристосування є в пилососах). Перевага цих пристроїв полягає в тому, що при їх застосуванні можна обійтись невеликою кількістю води — 0,5—0,8 л на 10 м², зволожуючи рослини, поверхню ґрунту і приземний шар повітря. Але працювати цей пристрій повинен автоматично, включатися 8—10 разів на день.
Підґрунтове зрошення можна зробити, якщо закопати на глибину 8—12 см труби на два міжряддя рослин, зробити в них отвори діаметром 3—7 см, а воду подавати з невеликим напором.
В останні роки великого поширення набуває краплинне зрошення, при якому за допомогою труб невеликого діаметра вода краплями подається безпосередньо до рослин з інтервалом 0,5—1 хв. Треба зробити бак, поставити на ньому фільтр, щоб не забивались крапельниці. При цьому способі зрошення також велика економія води. Наповнювати бак можна автоматично з застосуванням поплавка.
За редакцією кандидата сільськогосподарських наук В. Д. Давидова.
