Овочеві культури у відкритий ґрунт висівають насінням або висаджують розсадою. Деякі з них висаджують вегетативними органами: цілими або розрізаними бульбами (картоплю) та цибулинами (цибулю), зубками (часник), частинами кореневища (хрін, ревінь, спаржу), живцями (помідори).
Строки сівби овочів
В овочівництві відкритого ґрунту застосовують весняні, літні та підзимні строки сівби. Рано навесні передусім сіють холодостійкі культури, насіння яких проростає повільно: редиску, моркву, петрушку, салат, шпинат, кріп, пастернак, цибулю, горох, боби. Трохи пізніше, коли на глибині 5 см ґрунт прогрівається до 3—5 °С, висівають холодостійкі культури, насіння яких проростає досить швидко: капусту (безрозсадну), ріпу, редьку літню, столові буряки. І нарешті, коли ґрунт прогрівається на глибині 10 см до 8—12 °С і мине загроза заморозків, сіють вимогливі до тепла культури — помідори (безрозсадні), цукрову кукурудзу, огірки, баштанні.
Влітку можна сіяти огірки, зимову редьку, столову моркву та буряки, редиску і зеленні культури для осіннього споживання, а також багаторічні овочеві культури — цибулю-батун, щавель.
Підзимий посів овочевих культур
Щоб рано навесні та на початку літа мати ранню продукцію, застосовують підзимню сівбу деяких овочевих культур. Найчастіше під зиму сіють моркву, петрушку, кріп, шпинат, цибулю на ріпку (насіння або дрібну сіянку) і на перо (вибірку), цибулю-батун, часник та ін. Норму висіву для підзимніх посівів збільшують на 20—25 %. Насіння залежно від зони висівають у 2—3-й декаді листопада — 1-й декаді грудня, щоб до замерзання ґрунту воно не встигло прорости. Кращими для підзимньої сівби вважають строки, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння (2—5 см) знижується до 2—3 °С, а повітря — до 0 °С. Зубки часнику висаджують у першій, а цибулю-сіянку — у другій декаді жовтня, щоб вони до зими добре вкоренилися.
Способи посіву насіння овочевих
Висівають овочеві культури різними способами: розкидним, рядковим, гніздовим і широкосмуговим. Розкидним способом городники інколи користуються, якщо сіють у надранні строки або якщо на одиниці площі потрібно виростити велику кількість рослин. При цьому ускладнюється догляд. Тому частіше овочі сіють рядковим способом.
Рядкова сівба може бути вузькорядною, широкорядною і стрічковою. При вузькорядній сівбі відстань між рядками становить 10—15 см, а при широкорядній — більше. Вузькорядним способом сіють культури з малою площею живлення (редиску, столові коренеплоди на пучкову продукцію, кріп, листковий салат, шпинат, цибулю на перо і сіянку, горох, щавель), а широкорядним — з більшою (коренеплоди для зберігання, цибулю-ріпку, боби, квасолю, огірки, помідори, капусту, цукрову кукурудзу та ін.).
Стрічковий спосіб сівби полягає в тому, що відстань між рядками неоднакова — одне чи кілька вузьких міжрядь чергуються з одним широким. Такий спосіб сівби на городі застосовують для культур, що потребують невеликої площі живлення; у стрічці може бути 2—6 і більше рядків. Чим більше рядків у стрічці, тим більше рослин розміщується на одиниці площі, проте для зручності проведення робіт з догляду за рослинами ширина стрічки не повинна перевищувати 90—100 см, а ширина вузьких міжрядь — 15—20 см.
Широке міжряддя призначається для проходу городника при виконанні робіт з догляду за рослинами та збирання врожаю. Ширина його повинна становити 40—60 см. Стрічковий спосіб сівби застосовують часто при ущільненні посівів, коли в міжряддях основної культури висівають рядок культури-ущільнювача.
При рядкових способах сівби насіння в рядку розміщується нерівномірно, а тому рослини рано починають пригнічувати одна одну. Щоб запобігти цьому, сходи потрібно проріджувати. Але якщо насіння висівати не в рядок, а смужкою шириною 8—12 см, рослини розмістяться рівномірніше і посіви можна не проріджувати.
Таким способом можна сіяти коренеплоди, цибулю, проте широкосмугове розміщення рослин дещо ускладнює боротьбу з бур’янами, тому застосовувати його слід на чистих від бур’янів ділянках. Для рівномірнішого висіву дрібного насіння у рядку чи смузі перед сівбою його слід змішувати з піском чи сухою землею (1:5).
Рівномірного розміщення насіння в рядку можна досягти, висіявши його на паперові стрічки. Техніка такої сівби проста. На паперову стрічку наносять смужку клейстеру і на ній на потрібній відстані розкладають насінини. Коли стрічки просохнуть, їх згортають і зберігають до весни. Навесні стрічки розкладають на поверхні ґрунту насінням униз і присипають землею шаром 2—3 см. Папір розмокає і не перешкоджає з’явленню сходів. Така сівба дає змогу економити насіння, сіяти в ранні строки, не проводити прорідження посівів.
Гніздовий спосіб сівби (садіння) відрізняється від рядкового тим, що рослини в рядку розміщують не по одному, а гніздами. Це дає змогу економити насіння. Якщо відстань між гніздами в рядку і між рядками однакова, то спосіб називають квадратно-гніздовим, якщо в гнізді залишають лише одну рослину — квадратним. Квадратним і квадратно-гніздовим способами висівають (висаджують) культури, які потребують більших площ живлення — капусту, помідори, огірки, баштанні, картоплю, цукрову кукурудзу та ін.
Догляд за посівами овочевих культур
Догляд за рослинами овочевих культур включає багато агротехнічних заходів: захист від заморозків, боротьбу з ґрунтовою кіркою та бур’янами, розпушування ґрунту, проріджування сходів, поливи, підживлення, захист рослин від шкідників та хвороб тощо.
Захист від заморозків
Для захисту овочево-баштанних культур від заморозків на городі застосовують задимлення, поливи (краще дощуванням), групове та індивідуальне тимчасове укривання рослин. Задимлення проводять у тиху погоду на площі городу, зайнятій ранніми овочевими культурами. Для цього з підвітряного боку розкладають купи з соломистого гною, сміття, сухого листя, тирси на відстані 8—10 м одна від одної. Вночі, коли температура повітря знизиться до плюс 2 °С, купи підпалюють і стежать за тим, щоб вони диміли до 1—2 год після сходу сонця, поки не прогріється повітря.
Поливати або обприскувати рослини дощуванням зі шланга чи лійки розпочинають надвечір напередодні заморозку. Це дає змогу захистити рослини при слабких короткочасних заморозках, коли температура ґрунту знижується до мінус 2 °С. Якщо заморозки тривалі, поливи слід повторювати через кожні 20—30 хв до закінчення заморозку.
Ефективне поєднання поливів із задимленням. Укриття для захисту рослин від заморозків бувають групові та індивідуальні. Для групового укриття рослин на грядках або в рядках застосовують двостулкові та звичайні рами, засклені або вкриті плівкою, укриття (на каркасах чи без них) з плівок, рогожі, мішковини, обгорткового паперу тощо (рис.).
Для захисту рослин, висаджених окремо чи гніздами, застосовують індивідуальне вкриття — циліндри (з толю, руберойду, паперу) чи ящики, які зверху вкривають склом (рис.).
Дешевим і простим способом захисту рослин від заморозків є лунки, які роблять за допомогою форми, підгортаючи до неї зволожену землю. Після видалення форми лунку накривають склом. Рослини присипають землею. Через 1—2 доби, коли мине загроза заморозків, їх відкривають. Зручно користуватися ковпаками та пакетами з поліетиленової плівки або обгорткового паперу. З плівки ковпак можна зробити таким чином. Дві дротяні дуги треба ввіткнути в ґрунт навхрест, вкрити їх шматком плівки, а поверх неї надіти обруч з товстого дроту, який притискує плівку до землі; з плівки можна виготовити і пакети. Для цього відрізок плівки 40×40 см згортають у пакет, який збоку скріплюють розщепленою лозинкою, а розщіп зв’язують ниткою. Нижній кінець лозинки довжиною 10 см втикають у ґрунт біля рослини, що надає пакетові стійкого положення.
Боротьба з кіркою
Перший захід догляду за посівами полягає в тому, щоб не допустити утворення ґрунтової кірки. Для цього гряди або рядки мульчують перегноєм чи торфом шаром 0,5—1 см. Якщо після дощів або поливів утвориться кірка, її треба негайно зруйнувати, бо вона затримує з’явлення сходів. Руйнувати кірку слід дуже обережно, щоб не пошкодити проростки. Роботу цю треба розпочинати вранці, коли ґрунт зволожений і кірка не дуже міцна.
Боротьба з бур’янами
Боротьба з бур’янами — це одна з найважливіших робіт для овочівника. Щоб посіви були чистими від бур’янів, треба потурбуватися ще восени і глибоко перекопати ґрунт, вигребти кореневища пирію та вибрати кореневі паростки осоту. Протягом вегетаційного періоду треба своєчасно виполювати бур’яни як у рядках і міжряддях, так і на всій території присадибної ділянки.
Посіви будуть чистими від бур’янів, а сходи з’являться швидше, якщо грядки покрити мульчпапером або плівкою. Розпушують ґрунт кілька разів (після поливів або дощів) до змикання рослин у міжряддях, розпочинаючи відразу після з’явлення сходів. У зоні достатнього зволоження та на поливних городах одночасно з розпушенням деякі культури 1—2 рази підгортають (капусту, помідори, картоплю, цукрову кукурудзу), що сприяє утворенню додаткового коріння.
Своєчасне проріджування сходів — дуже важливий захід догляду за ними. Запізнення з цією роботою призводить до різкого зниження врожайності. Проріджують 1—2 рази, залишаючи кращі рослини. При другому проріджуванні коренеплодів та цибулі вирвані рослини використовують як пучкову продукцію.
Кандидат сільськогосподарських наук Г.Ю. Берьозкіна.
