Обробіток грунту на городі повинен сприяти нагромадженню запасів вологи в ньому, збільшенню вмісту поживних речовин та доступу повітря у верхні шари грунту і зменшенню забур’яненості.
Восени грунт треба виорати на зяб. Чорноземні грунти орють на глибину 27—30 см, а грунти з невеликим шаром гумусу, зокрема підзолисті,— на глибину орного шару. На таких грунтах глибину оранки збільшують поступово, поєднуючи з внесенням підвищених норм органічних і мінеральних добрив та з вапнуванням.
Якщо немає змоги восени виорати площу, її треба якнайглибше перекопати. Перед оранкою чи перекопуванням вносять добрива. При осінньому перекопуванні не треба розбивати грудки землі. На зиму на ділянці бажано розкласти хмиз, гілки або розставити щити, щоб затримати якнайбільше снігу.
Рано навесні ділянку треба заборонувати і закультивувати. Якщо через невеликі розміри ділянки або з інших причин це зробити неможливо, то, як тільки грунт стане придатним для обробітку, слід розпушувати його вручну, розбити грудки і розрівняти поверхню, щоб насіння лягло у добре розпушений і вологий грунт.
Злежаний за зиму грунт доцільно перекопати, але вже на меншу глибину, ніж восени, обов’язково розбиваючи грудки. До садіння розсади помідорів, баклажанів, перцю, пізньостиглої капусти від початку польових робіт минає близько 1—2 місяців. У цей період на площі, призначеній для таких культур, слід вирощувати редиску, цибулю на перо, салат або підтримувати грунт у розпушеному і чистому від бур’янів стані.
Поливи городу
Кожному городнику відомо, що для вирощування високого врожаю овочів і картоплі велике значення мають поливи. Найбільш вибагливі до вологи зеленні овочі — салат, шпинат, всі види капусти, цибуля, часник. Дуже вибагливі до вологості грунту, а також і повітря, огірки. Помідори, картопля, морква, буряки, квасоля дещо стійкіші проти посухи, але для нормального росту й розвитку їм також потрібна достатня кількість вологи.
Щоб правильно і своєчасно поливати овочеві культури й картоплю, городник має знати, що ці рослини найбільше витрачають вологи в період формування головок, плодів, коренеплодів, цибулин, бульб. Слід пам’ятати, що надмірна кількість вологи в грунті інколи може завдати більшої шкоди, ніж її нестача. Тому, поливаючи, треба стежити, щоб вода поступово вбиралася грунтом, а не збиралася в понижених місцях і не утворювала калюж.
Найефективніші поливи дощуванням або по борознах, які роблять у міжряддях. Для достатнього зволоження орного шару грунту поливати треба кілька разів, використовуючи поливалки і шланги з різними наконечниками. Якщо всю воду вилити за один раз, вона не встигає вбиратися грунтом і стікає. Інтервал між поливами залежить від агрокліматичної зони, культури, фази та стану рослин, а також від погодних умов і становить для дощування і поливів по борознах 7—12 днів, а для поливів з відра або поливалкою — 2—4 дні.
Полив холодною водою може викликати захворювання рослин, тому температура її повинна становити не менше 20 °С. Для цього воду вночі або вранці наливають у діжки, чани, невеликі водоймища, де вона протягом дня підігрівається на сонці.
Поливати рослини краще увечері. Для подавання води на городи із річок і ставків можна використовувати малогабаритні електронасоси «Кама» або 1СЦВ-1,5М. Якщо немає джерела електроенергії, воду можна подавати відцентровим бензиновим насосом ЦБВ-1М, виготовленим на базі двигуна бензопилки «Дружба».
Поливи колективних городів можна механізувати, використовуючи такі прості й порівняно недорогі переносні дощувальні установки, як малолітражна короткоструминна дощувальна установка МКДУ-1 і переносна дощувальна установка ПДУ-1. Дощувальна установка МКДУ-1 складається із робочих і прохідних труб, короткоструминних насадок з конусним дефлектором і опорних ніжок. Її технічна характеристика така: витрата води — 1 л за секунду, потрібний напір — 5—6 м водяного стовпа, площа поливу з однієї позиції — 132 м², ширина захвату з перекриттям — 4 м, довжина смуги захвату з перекриттям — 33 м, середня продуктивність дощування — 0,45 мм за хвилину. Маса — 190 кг.
Переносна дощувальна установка ПДУ-1 складається із триноги, дощувального крила і рукава. Технічна характеристика її така: витрата води — 1—0,5 л за секунду, напір — 5—6 м водяного стовпа, площа поливу з однієї позиції з перекриттям при обертанні — 170 м², без обертання — 50 м², середня інтенсивність дощу з перекриттям — 0,35—0,6 мм за хвилину, маса — 14 кг.
Установки можуть працювати від водопроводу і насосних агрегатів. При застосуванні малолітражних дощувальних установок тривалість поливу визначають, виходячи з поливної норми, витрати води та площі, яка зрошується з однієї позиції. Величина поливної норми залежить від механічного складу грунту та його водно-фізичних властивостей. Чим грунт легший, тим менша норма потрібна для повного насичення його водою до повної розрахункової глибини, і навпаки.
Величина поливної норми залежить також від наявності вологи в грунті. Для присадивних поливів, а також поливів у першій половині вегетації більшості овочевих культур і картоплі поливна норма становить 20—25 л, а в другій, коли вегетативна маса добре розвинута і коріння поширюється на 60—70 см і більше, кількість вилитої води досягає 45—50 л на 1 м². Треба знати, що опади до 10—15 мм не впливають на строки чергового поливу, при 15—20 мм черговий полив переносять на 3—5 днів, а тривалі дощі, при яких випадає 25—40 мм води, замінюють полив.
Кандидат сільськогосподарських наук С.О.Дудник.
