З осені слід потурбуватися про живильні суміші для вирощування овочів у закритому ґрунті. Суміші повинні бути родючими, пухкими, нейтральними, зберігатися в місцях, звідки без особливих зусиль їх можна було б взяти протягом зими. Кращими субстратами є штучно приготовлені органомінеральні компости.
Складові частини їх у різних зонах України можуть бути різними залежно від наявних місцевих матеріалів. На півдні і сході основними компонентами служать компости і перегній, на заході і півночі — торф. Якщо з якоїсь причини приготувати органічні компоненти не вдалося, можна взяти в однакових частинах дернову землю і перегній і на кожний кілограм такої суміші додати 2—3 г суперфосфату і по 1 г сечовини і калійних добрив, а також трохи попелу. Ось кілька рецептів ґрунтових сумішей, %: земля 50 + перегній 50; земля 30 + перегній 60 + пісок 10; земля 40 + торф 40 + гній 10 + тирса 10; земля 25 + перегній 75; земля 20 + перегній 30 + торф 50.
Замість ґрунту — мінеральна вата.
На три тижні раніше звичайних строків можна збирати огірки і помідори в теплицях, де замість ґрунту служить мінеральна вата, яка звичайно використовується для теплоізоляції. Теплицю вистеляють плитами, на них трубками з поліетилену діаметром 16—18 см, в яких через 30 см зроблені отвори-крапельниці, подається живильний розчин, приготовлений за тією ж рецептурою, що й для гідропонних теплиць із щебенем. Після того як плити просочаться розчином, висаджують горщечкову розсаду. Подальший догляд такий самий, як і при звичайній гідропонній культурі на щебені. На цьому субстраті рослини не уражуються бактеріозом, прикореневими гнилями та іншими хворобами. Полегшується знезаражування субстрату і його заміна.
Як покращити ґрунт
Дуже важливо поліпшити фізичні властивості ґрунту. Для цього можна застосовувати пісок (краще крупнозернистий річковий) — по 30—50 кг на 1 м². Добрими засобами поліпшення структури ґрунту є тирса і подрібнена солома, яких треба внести по 1,2—1,5 кг на 1 м². Вносять їх наприкінці серпня — на початку вересня, щоб ці матеріали почали розкладатись мікрофлорою ґрунту, ущільнювались і вступали в контакт з частинками ґрунту. Слід враховувати, що для мінералізації тирси і соломи потрібна значна кількість азоту, а тому на 1 м² слід вносити додатково 35—50 г сечовини.
Для горщиків, ящиків, мішків та інших кімнатних «грядок» ґрунтові суміші треба готувати особливо ретельно. Основу їх повинні складати торф, перегній і компост. Кілька рецептів таких сумішей: на відро торфу 7—10 г суперфосфату, 4 — калійної солі, 2 — сечовини і 50—60 г вапна; 2—3 частини торфу і частина дернового ґрунту; 3 частини дернового ґрунту і 0,5 — коров’яку. У місцевостях, де немає торфу, візьміть 7 частин перегною, 2 — дернового ґрунту і 1 — коров’яку.
Залежно від того, яка культура буде вирощуватись, на 10 кг суміші додають таку кількість мінеральних добрив: для помідорів 18 г сечовини, 18 — суперфосфату, 1 г калійних добрив, для огірків — відповідно 10, 12 і 6 г, крім того, 12 г вапна. Усі компоненти складають у великий ящик або на плівку, ретельно перемішують і ховають у місцях, де вони не будуть замокати, з тим, щоб взимку або навесні їх можна було взяти і використовувати для вирощування овочів чи розсади.
Знезараження ґрунту в парниках і теплицях
У городників площа парників і теплиць невелика, а тому кращим засобом знезараження ґрунту є пара або крутий окріп. Нагріти їх можна в залізній бочці, використовуючи як паливо дрова, що залишилися від обрізування дерев. Ґрунт теплиці й парників можна пропарювати чи поливати окропом частинами, накриваючи политу частину брезентом або плівкою. З хімічних засобів для городників дозволено застосовувати сірку з розрахунку 50 г на 1 м³ теплиці. Газацію можна проводити протягом 1—2 діб обов’язково в протигазах з дотриманням протипожежних заходів. Дезінфікувати ґрунт можна також розчином кельтану (20 г на 10 л води).
