Опад значної частини квіток після відцвітання, а також деякої кількості зав’язі — природний (фізіологічний) процес. Але якщо після цвітіння в ґрунті буде недостатньо вологи та поживних речовин, можна втратити практично весь урожай. Щоб цього не сталося, у суху погоду в степовій зоні України потрібно проводити поливи через 15—20 днів.
Зволоження ґрунту
Для зволоження ґрунту на глибину розміщення основної маси коріння треба давати під яблуню і грушу по 60—70 л води на 1 м² пристовбурного круга. Якщо ґрунт піщаний і погано утримує воду, слід поливати меншими нормами, але частіше.
Норма поливу залежить також від підщепи — у сильнорослих корені йдуть глибоко в землю і добре розгалужені, їх поливають великими нормами. У карликових основна маса коріння розміщена біля поверхні ґрунту. Такі дерева поливають частіше невеликою кількістю води.
Перевагу віддавають способу поливу по пристовбурних лунках (чашах). Роблять їх трохи меншими від діаметра проекції крони, по краях обмежують валиками висотою 20—25 см. Чаші між деревами з’єднаують борознами.
При будівництві такої зрошувальної системи достатньо у верхню точку садка підвести воду, по борозні пропустивши її до чаші, розташованої найнижче. Після того, як вона наповниться, борозну перед цією чашею закривають — буде наповнюватись чаша, розміщена вище. Так, поступово просуваючись знизу вгору, з найменшою витратою сил можна полити всі дерева. Через 2—3 дні чаші мульчують перегноєм, компостом чи іншим пухким матеріалом.
За 7—14 днів до достигання черешні поливи слід припинити, щоб плоди не розтріскувалися. Останні поливи проводять в кінці серпня — на початку вересня. Пізніші можуть призвести до затягування росту пагонів, вони не визріють і вимерзнуть взимку.
Смородину, аґрус та інші ягідники поливають по борознах глибиною 10—15 см, розміщених через 40—60 см, витрачаючи на 1 м² 30—50 л води, ґрунт теж мульчують. Поливи не припиняють й після збирання врожаю, щоб закласти основу врожаю майбутнього року. Ягідники можна також поливати й дощуванням.
Підживлення дерев і чагарників
Підживлення розпочинають після відцвітання дерев і чагарників. При утриманні ґрунту під чорним паром на 1 м² проекції крони дерев внесять відро розчину гноївки, розбавленої у співвідношенні 1:10, або пташиного посліду (1:20). При відсутності органічних добрив у відрі води розчиняють пів склянки хлористого калію і третину — суперфосфату.
Можна також провести позакореневе підживлення, вносячи розчин мінеральних добрив (пів склянки сечовини на відро води для яблуні і чверть склянки для груші) з додаванням такої ж кількості калійної солі або 0,4 % розчину полікарбацину. Така суміш попередить пошкодження яблуні й груші паршею та моніліальною гниллю.
Смородину й аґрус також краще підживити гноївкою і пташиним послідом з таким же розбавленням водою. З мінеральних добрив на 10 л води беруть 15—20 г сечовини, 20 — суперфосфату, а ще краще — в такій же кількості складні добрива.
Догляд за кроною дерев
Крона також потребує постійного догляду та формування. У молодих дерев виділіть центральний провідник і пагони подовження скелетних гілок. Якщо провідник слабкий, його слід послабити або видалити зовсім, а з пагонів подовження сформуйте новий, міцніший. Нагинають, обмежують ріст або вкорочують пагони, що загущують крону.
У плодоносних дерев пагони, що виростають у верхній частині скелетних гілок (вовчки), нагинають у вільні місця крони і формують з них обростаючу плодоносну деревину. Якщо в цьому немає потреби, вовчки вирізають на початку їх утворення. Регулярно видаляють кореневу поросль.
Крім обрізування, є ще ряд ефективних засобів впливу на плодові дерева і чагарники з метою прискорення їх вступу в пору плодоношення, одержання кращих плодів, регулювання росту та врожаю.
Осліплення бруньок застосовують при формуванні крони молодих дерев. Операція полягає ось у чому: ще до розкриття вічка (звідси й аналогія око — осліплювати), з якого можливе утворення небажаного пагона, обережно вищипують його, не пошкоджуючи інших тканин дерева і не затримуючи його розвитку.
Виламування пагонів проводять на початку літа, коли вони досягли довжини 10—15 см і ще не здерев’яніли. Своєчасне видалення молодих непотрібних пагонів сприяє кращому розвиткові інших гілок.
Прищипування або пінцирування пагонів застосовують при необхідності послабити пагін і одержати обростаючу гілку, яка рано почне плодоносити. Для цього прищипніть або обріжте верхівку пагона над третім-п’ятим листком.
Відгинання гілок. Садівниками давно встановлено, що при переведенні вертикально розміщеної гілки у горизонтальне положення на ній прискорюється закладання квіткових бруньок. Цей засіб застосовують при формуванні пальмет. Добрі результати він дає на деревах з ярусною кроною. Щоб надати гілці горизонтального положення, її підв’язують до розміщених нижче гілок або до забитих у землю кілочків.
Кільцювання — видалення частини кори з гілок з метою пригнічення їх розвитку та сприяння утворенню плодових бруньок. Аналогічний за дією плодовий пояс — залізне кільце на штамбі або окремих гілках дерева. Воно врізається в стовбур, стримує просування пластичних речовин і змушує дерево мобілізуватись на утворенні плодових бруньок.
Кербування — надрізання кори з частинкою деревини над брунькою, щоб збільшити надходження до неї пластичних речовин. Завдяки цьому брунька йде в ріст і з неї в майбутньому можна сформувати потрібні гілки. Якщо необхідно стримати ріст бруньки — надріз роблять під нею.
Чаталовка. Це теж робота по догляду за кронами високих дерев. При досягненні плодами розміру волоського горіха (2—3 см) слід потурбуватись про установку підпор. Якщо цього не зробити своєчасно, можуть сильно ламатись гілки, при їх розгойдуванні масово обсипатимуться плоди, під тягарем урожаю гілки можуть змінити напрям росту, порушуючи їх супідрядність та конфігурацію крони.
Для чатал можна використовувати деревину, що залишається після обрізування та корчування дерев, а також дерев’яні рейки. Щоб вони служили багато років, їх очищають від кори і просочують антисептиками (4%-ним нітрафеном або 3%-ним мідним розчином, карболкою, соляркою зі смолою та ін.). Зберігають чатала в штабелях.
При простій чаталовці підпори (чатала) установлюють окремо під кожну гілку дерева, що нахиляється під тягарем урожаю. При цьому розвилку підпори ставлять у другій третині гілки від стовбура, стежать за тим, щоб гілка залишилась на тій же висоті, на якій би вона була без плодів. Незручність простої чаталовки в тому, що треба мати багато жердин, ускладнюється догляд за ґрунтом.
Шпалерну чаталовку можна виготовити за таким принципом: до центрального провідника дерева прив’язують довгу підпору — чаталу, що досягає верхівки дерева, а паралельно до неї через 60—80 см встановлюють інші підпори. Всі вертикальні чатали з’єднують горизонтальними, які розміщуйте приблизно через 1 м. До вертикальних і горизонтальних чатал прив’язують гілки. Така чаталовка краща для сортів дерев з пірамідальною кроною.
Подібна до неї кліткова чаталовка, при якій вертикальні жердини розставляють по периферії крони в кінці скелетних гілок, і до них прив’язують горизонтальні жердини. Дерево знаходиться немовби в клітці.
Пірамідальна чаталовка складається з довгих жердин, які пірамідою розставляють навколо дерева, а вгорі і по периферії скріпляють дротом або збивають рейками.
Зонтоподібна чаталовка — найскладніша щодо виготовлення. До стовбура дерева приставляють і в п’яти-шести місцях прив’язують товсту довгу чаталу, що досягає верхівки дерева. До верхньої частини чатали прив’язують легкі рейки, а знизу поперечні чатали. Конструкція набуває вигляду елегантної парасольки. Така конструкція дає змогу легко доглядати за ґрунтом.
Віднаджування птахів
Птахи надають велику допомогу в боротьбі з шкідниками саду та городу. Тому й приваблюють їх люди на подвір’я, споруджують будиночки, підгодовують у скрутний зимовий час. Але в період достигання черешні, вишні, жимолості та інших плодових і ягідних культур горобці, дрозди, шпаки й інші пернаті завдають відчутної шкоди.
Щоб зберегти урожай ягід і життя птахів, слід застосовувати нешкідливі засоби їх віднаджування від садка. Установлено, що більшість птахів бояться речей, забарвлених у синій колір. Їх відлякують блискучі бляшанки та речі, від яких іде шелест, скрегіт та інші неприємні звуки. Тому в період достигання ягід на деревах розвішують прапорці розміром 50X25 см зі світло-синьої матерії, паперу або плівки; натягують між деревами дріт або шпагат, кріплть на них пластинки з консервних бляшанок, стрічки з плівки, краще з целофанової, яка не тільки блищить, а й шарудить.
Відлякує птахів також запах цибулі, а тому на натягнутий дріт можна повісити розрізані цибулини або виламані квіткові стрілки.
Кандидат сільськогосподарських наук А.М.Тонконоженко.
