Молоді, добре розвинені дерева зерняткових порід віком до 6…7 і кісточкових — до 3…4 років можна перещепити повністю за один раз. У них, як правило, добре розвинені основні гілки нижнього ярусу і невеликі скелетні гілки другого ярусу. Дерева віком до трьох років мають ще тонкі гілки, їх можна перещеплювати способом окулірування вічком влітку або копуліруванням вприклад у кінці зими і протягом усієї весни. Дерева старшого віку, які мають товстіші гілки, перещеплюють способами вприклад, за кору і клином.
У молодих дерев можна перещепити відразу всю крону. При цьому стовбур зрізують орієнтовно на 40…50 см вище нижнього ярусу в тому місці, де кора гладенька і немає напівскелетних та плодових гілок (рис.1).
Основні гілки нижнього ярусу, як і стовбур, зрізують на пеньок десь на відстані 30…50 см від їх основи. Зріз роблять у такому місці, де зручніше проводити щеплення. Щеплять вічком улітку на такій самій висоті, як і навесні живцем. Якщо перещеплюють не всю крону, а частину її, то стовбур та 1…2 сильніші гілки зрізують на пеньок, слабші серед них залишають без обрізування.
Залишені гілки при потребі можна перещепити на другий або третій рік. Після зрізування на пеньок основних гілок крони всі сильнорослі на них гілки нижче зрізу вкорочують, щоб вони були коротші за основну гілку. Невеликі обростаючі гілки не обрізують.
Перещеплення молодих дерев: 1- дерево після перещеплення; 2 – дерево на другу вегетацію.
Зрізаний стовбур та основні гілки крони перещеплюють одним із способів. Місце щеплення обв’язують та обмазують садовим варом. На одному дереві можна щепити кілька сортів.
Догляд за перещепленими деревами у перший рік
Навесні з настанням тепла на щеплених живцях проростає 2…3 бруньки, з яких утворюються пагони. Коли вони виростуть довжиною 10…15 см, до кожної перещепленої гілки і стовбура нижче проведеного щеплення у двох місцях підв’язують кілочки орієнтовно 80…100 см завдовжки так, щоб вони були подовженням основної гілки. Один з верхніх добре розвинених пагонів підв’язують до кілочка для формування з нього провідника основної гілки. Щоб послабити ріст конкурентів провідника, верхівку їх прищипують. Згодом провідник підв’язують вдруге.
Якщо стовбур та гілки влітку були заокуліровані брунькою, рано навесні наступного року заздалегідь до набубнявіння бруньок усі гілки, на яких прижилися бруньки, зрізують на 15…20 см вище місця окулірування і знімають обв’язку. Гілки, на яких заокуліровані бруньки не прижилися, навесні перещеплюють живцем.
Щоб посилити ріст пагонів із заокулірованих бруньок, навесні після проростання їх усі пагони, що утворилися на шипу вище і нижче місця окулірування, видаляють біля основи. Коли пагони із щеплених бруньок досягають довжини 10…12 см, їх підв’язують до шипа, щоб надати бажаного напрямку росту та запобігти обламуванню. В міру росту їх підв’язують вдруге.
Незалежно від способу перещеплення нижче місця щеплення бруньки проростають у пагони, які сильно ростуть. Видаляти їх біля основи не слід, оскільки на них утворюється велика кількість листків, які живлять дерево.
Щоб послабити ріст, у таких пагонів верхівку з 2…3 листками прищипують. В міру відростання їх прищипують вдруге.
Догляд за перещепленими деревами на другий рік
На початку весни до набубнявіння бруньок послаблюють або й зовсім знімають обв’язки у місці щеплення та підв’язують щеплені гілки до кілочків ( рис. 2).
Під час вегетації стежать, щоб листки та молоді пагони не пошкоджувалися шкідниками і не уражувалися хворобами.
Якщо на живці виросло кілька пагонів, то більш сильнорослі з них, розміщені нижче провідника, до початку вегетації вкорочують, щоб перетворити в обростаючі гілочки. Слаборослі пагони не вкорочують.
Якщо провідники щеплених гілок мають довжину меншу 70 см, їх не обрізують, а понад 70 см — вкорочують на 1/3…1/4 частини. Гілки діаметром 3…4 см часто перещеплюють двома живцями.
Перещеплення молодих дерев: 1- дерево після перещеплення; 2 – дерево на другу вегетацію.
Якщо обидва з них прижилися, то під час обрізування більш сильнорослий та зручно розміщений залишають, а слабший або незручно розміщений вирізують біля основи. Усі сильнорослі пагони на гілках нижче місця щеплення сильно вкорочують, щоб перетворити їх в обростаючі гілочки. При слабому обрізуванні вони надмірно розростаються, внаслідок чого гілки на прищепі ростуть слабо. Сильні жирові пагони на штамбі дерева та біля основи скелетних гілок вирізують на кільце.
Догляд за перещепленими деревами на третій рік
Навесні, до початку активного росту, провідники щеплених гілок підв’язують до кілочків і стежать, щоб підв’язки не вростали у кору. Якщо рано навесні провідники щеплених гілок укорочували, то протягом вегетації серед інших пагонів виділяють пагін подовження провідника та прищипують 1…2 його конкуренти. Поросль, яка сильно росте нижче місця щеплення, прищипують.
Навесні наступного року, якщо прищепи сильно ростуть, вирізують на кільце майже всі гілочки нижче місця щеплення. На щеплених гілках виділяють провідники, вирізують на кільце їх конкурентів, вкорочують сильнорослі бокові прирости, щоб перетворити їх в обростаючі та напівскелетні гілки. У наступні роки за перещепленими деревами доглядають так само, як і за молодими плодоносними неприщепленими.
Особливості перещеплення плодоносних дерев
Дерева яблуні та груші віком більше 7…10 років, кісточкових порід — 5…7 років — плодоносні. Їх перещеплювати, а потім доглядати за ними складніше, ніж за молодими перещепленими рослинами.
Плодоносні дерева за один рік успішно перещепити неможливо. Їх краще перещеплювати протягом 2…3 років. При потребі перещепити всю крону плодоносного дерева у перший рік перещеплюють будь-яку половину її. Неперещеплені гілки, щоб послабити їх ріст, сильно вкорочують. Коли прищеплені живці приживуться, з них виростуть молоді гілки, що буває через 1…3 роки після щеплення, перещеплюють залишену частину гілок. Як у перший, так і в другий періоди після перещеплення, в основі гілок з’являється багато порослі. Вона, як правило, росте сильно і затримує ріст прищеплених живців. За літній період, щоб затримати ріст порослі, її потрібно 2…3 рази прищипнути. Крім того, перед кожною вегетацією частину гілок порослі слід вирізати на кільце, а залишені, щоб послабити їх ріст, вкоротити на 1/2…2/3 довжини.
У дерев висотою 7…8 м і більше при перещепленні зберігають 2…3 яруси скелетних гілок, у дерев меншої висоти — 1…2. При перещепленні стовбур дерева зрізують на 30…40 см вище верхнього ярусу. Скелетні гілки цього ярусу зрізують на відстані 40…70 см, а нижнього ярусу, які часто бувають сильно розвинені й товсті, — до 100…120 см і більше від стовбура. Бокові гілки на скелетних гілках нижнього ярусу також перещеплюють.
Насамперед перещеплюють стовбур дерева та верхні скелетні гілки, а потім — гілки нижнього ярусу. Якщо першими перещепити нижні гілки, то під час обрізування та перещеплення верхніх можна обламати прищеплені живці на нижніх гілках. Після перещеплення частини крони на стовбурі та гілках нижче місця щеплення з’являється поросль, яку не вирізують, а лише послаблюють у рості прищипуванням і обрізуванням. Наступного року перещеплюють залишені гілки і поросль на стовбурі та гілках. На дереві можна щепити кілька сортів, бажано одного строку достигання.
Доглядають за щепленими гілками на дорослих плодоносних деревах так само, як і на молодих. У них лише сильніше ростуть щеплені гілки, які треба підв’язувати, щоб вони не ламалися у місці щеплення. Якщо поросль росте нижче місця щеплення, її регулярно прищипують, а навесні вирізують.
За редакцією кандидата біологічних наук О.С. Матвієвського.
