До дерев зерняткових порід належать, насамперед, яблуня та груша. У природному стані вони формують більш-менш округлу, об’ємну крону, на відміну від пірамідальної чи розлогої. Для округлої крони важливо відкривати центр і стримувати загущення, але не робити «порожню чашу», як у кісточкових.
Яблуня краще переносить сильнішу обрізку, ніж груша. Груша реагує активним ростом (багато вовчків) — її обрізають обережніше.
Обрізування молодих дерев зерняткових порід з округлою кроною
Округлу крону дерев залежно від породи, сорту, сили росту та умов вирощування формують протягом перших 4…6 років після висаджування. До початку плодоношення крона дерев, як правило, вже повністю сформована. За допомогою обрізування в подальшому підтримують певний тип крони, проріджують її внутрішню частину, регулюють силу росту скелетних, напівскелетних та обростаючих гілок, перетворюють сильнорослі прирости в обростаючі гілочки і тим самим регулюють ріст та плодоношення дерев.
Відомо, що в молодому віці дерева слабо плодоносять, а їхня надземна частина сильно росте. Скелетні та напівскелетні гілки щорічно утворюють кінцеві прирости провідників довжиною 30…50 см і більше. У середній частині крони на гілках виростають нові прирости різної довжини. Отже, у цей період значно збільшуються діаметр та висота крони і загущується її внутрішня частина.
Молоді дерева зерняткових порід, якщо їх обрізувати слабо, залежно від біологічних особливостей сорту, в перші 3…6 років дають урожай щорічно й утворюють великі плоди. З віком багато сортів плодоносять періодично, через рік. В один рік (наприклад, парний) дерева дають високий урожай, а в наступний (непарний) — низький або й зовсім не плодоносять. У рік високого врожаю дерева цих сортів утворюють велику кількість малих за розміром плодів. У роки з високим урожаєм стан дерев послаблюється, і в суворі зими навіть дерева морозостійких сортів можуть підмерзати.
Щоб послабити періодичність плодоношення, збільшити розмір плодів та усунути негативну дію надмірного врожаю, плодоносні дерева яблуні та груші потрібно обрізувати інакше, ніж молоді, про що йтиметься далі. Молоді дерева зерняткових порід, після того як у них повністю буде сформована крона, треба обрізувати слабо. У сортів яблуні з широкопірамідальною кроною (Слава переможцям, Мекінтош) та груші (Улюблена Клаппа, Бере Гарді), які в молодому віці сильно ростуть і значно збільшують висоту дерева, для зниження крони і кращого освітлення її внутрішньої частини центральний провідник зрізують вище другого ярусу над однією з гілок 2…3-річного віку, що має кут відходження від вертикалі не менший за 45° і ріст якої спрямований у вільний від гілок простір. У скелетних та напівскелетних гілок другого ярусу, які ростуть сильно вгору, верхівки зрізують над гілками, що мають добрий нахил до горизонталі. У таких сильнорослих гілок верхівку краще не зрізувати, а на початку вегетації всю гілку відхилити від вертикалі і на 3…4 тижні підв’язати до сусіднього дерева або до кілків, забитих у землю.
Сильнорослі жирові пагони, які виростають на стовбурі між основними гілками та на скелетних гілках недалеко від нього, зрізують на кільце. Одночасно вирізують та вкорочують прирости і гілки в місцях сильного загущення (у середній частині крони).
Передусім вирізують прирости, що утворилися на верхній або нижній частині великих гілок. Після вирізування відстань між однорічними приростами та плодовими гілками по довжині основної гілки повинна бути в межах 10…20 см. Провідники скелетних та напівскелетних гілок, а також помірної сили прирости плодових гілок у середній частині крони не вкорочують. Якщо не робити таке вкорочування, то крона дерев потім сильно загущується, і при наступному обрізуванні для кращого освітлення її доводиться вирізувати велику кількість 1…2-річних гілок, тобто застосовувати більш сильне обрізування. Все це знижує врожай, посилює ріст гілок, внаслідок чого збільшується висота дерев.
Спостереження показали: якщо дерева обрізувати в молодому віці слабо, переводити або відхиляти сильнорослі гілки, проріджувати крону і не вкорочувати скелетних і напівскелетних гілок, то вони рано вступають у пору плодоношення, родять рясно, утворюють стандартного розміру забарвлені плоди. При такому догляді за кроною дерева виростають на 1,5…2,5 м нижчими від тих, де центральний провідник не видаляють, не зрізують верхівки сильнорослих гілок та не відхиляють їх.
У молодих дерев сильнорослих сортів з широкою кроною і похилими гілками (Кальвіль сніговий) чи площинноокруглою (Бойкен) висота дерев збільшується поступово (рисунок).
У них можна не відхиляти сильнорослі гілки, а під час обрізування потрібно лише зрізувати верхівки гілок над боковими гілочками. У цей період у них також проріджують, укорочують та вирізують на кільце зайві гілки, які загущують внутрішню частину крони, укорочують сильні прирости на стовбурі та гілках, щоб перетворити їх в обростаючі гілочки. Таким способом (слабо) обрізують дерева яблуні та груші до того часу, поки вони родять щорічно і формують стандартні за розміром плоди.
Обрізування плодоносних дерев зерняткових порід
Залежно від сорту, підщепи та умов вирощування після 8…14 років росту в саду дерева яблуні та груші вступають у пору повного плодоношення. У цей період зменшується приріст скелетних, напівскелетних та обростаючих гілок у довжину, на деревах зав’язується велика кількість плодів, і в сприятливі для плодоношення роки вони дають високі врожаї. У цей період в окремих сортів плоди утворюються малого розміру, значно зменшується приріст нових пагонів, дерева від надмірного навантаження врожаєм дуже виснажуються і взимку можуть пошкоджуватися морозами. У рік високого врожаю на плодових гілочках та однорічному прирості не закладаються плодові бруньки, тому такі дерева наступного року не плодоносять. При високій врожайності у багатьох сортів формується велика кількість дрібних плодів.
Надмірне плодоношення в окремі роки найбільш чітко виявляється у сортів, здатних зав’язувати велику кількість плодів. До них належать такі сорти: яблуні — Папіровка, Боровинка, Мелба, Уелсі, Пепінка литовська, Пармен зимовий золотий, Ренет Симиренка; груші — Бере Арданпон, Лісова красуня. Як відомо, дрібні плоди, особливо у груші, часто погано забарвлені, мають низькі смакові якості і їх вважають нестандартними. Менше виявляється періодичне плодоношення у таких сортів: яблуні — Мекінтош, Кальвіль сніговий, Пепін Черненка, Бойкен, Джонатан; груші — Улюблена Клаппа, Маргарита Марилья, Доктор Люціус, Бере Гарді.
Щоб послабити періодичність плодоношення, збільшити розмір, покращити забарвлення та смак плодів, плодоносні дерева зерняткових порід потрібно обрізувати ретельніше і сильніше, ніж молоді.
У врожайному році, коли закладено багато плодових бруньок, одночасно з пониженням та ретельним прорідженням крони всі однорічні прирости потрібно вкоротити на 1/3…1/2 їх довжини. На периферії та в середині крони, на плодових прутиках і списиках треба зрізати верхню частину одночасно з плодовими бруньками і вирізати частину розгалужень на старих плодових гілочках. Все це зменшить кількість плодових бруньок на дереві, на них менше зав’яжеться плодів, які будуть більшого розміру. На плодових гілочках, де плодів не буде, утворяться нові ростові пагони та сформуються квіткові бруньки для врожаю наступного року.
У неврожайний рік укорочують та проріджують усі плодові гілочки, укорочують однорічний приріст на всіх типах плодових гілок. Проріджуючи крону, вирізують на кільце насамперед усі пошкоджені гілки, а також ті, що надто загущують крону. Сильнорослі гілки зрізують на бокові гілки, що розміщені нижче, для послаблення їх росту. Одночасно вирізують та вкорочують гілки у середній частині крони, щоб світло краще проникало до всіх гілок. Після проріджування у найстаріших плодових гілочок та кільчаток, які плодоносили в поточному році, вирізують 1/3…1/2 частини розгалужень. Усі однорічні прирости скелетних та напівскелетних гілок укорочують на 1/3…1/2 їх довжини, щоб забезпечити приріст нових пагонів. Плодові гілочки та однорічний приріст, на яких заклалися плодові бруньки, обрізують слабо або й зовсім не обрізують, щоб забезпечити хоч би невеликий врожай.
У сортів яблуні та груші, що зав’язують помірну кількість плодів на гілках, на яких не утворюються дрібні плоди, у цей період також, як і в першої групи сортів, знижують та добре проріджують крону. Проріджування та вкорочування плодових утворень У кроні та однорічного приросту на гілках крони у них можна робити менш ретельно, ніж у сортів першої групи (рис.).
Одночасно з обрізуванням крони для забезпечення щорічної врожайності та збільшення розміру плодів надзвичайно важливе значення має проріджування зав’язі. На присадибних ділянках та в колективних садах робити це можна вручну. Нормування зав’язі вручну ефективніше, ніж хімічним способом. Його проводять у період, коли плоди виростають розміром трохи меншим, ніж плоди грецького горіха. Під час такого проріджування плоди залишають по довжині гілки на відстані 10…18 см один від одного.
У крупноплідних сортів яблуні та груші відстань між плодами залишають більшу, а у середньо- та дрібноплідних — меншу. У груші найбільший ефект мають від проріджування плодів сортів Бере Арданпон, Доктор Люціус і Деканка дю Коміс, які зав’язують плоди групами, по 3…4 на кожній невеликій плодовій гілочці. Після проріджування на такій гілочці залишають 1…2 плоди.
За редакцією кандидата біологічних наук О.С. Матвієвського.
