Як підготувати насіння до сівби

Для вирощування високих урожаїв треба використовувати високоякісне насіння. Перед сівбою слід переконатися, що придбане насіння має добру схожість та енергію проростання. Нанівець можна звести всю роботу на городі, якщо нехтувати простими правилами відбору сорту, вирощування, зберігання та підготовки насіння до сівби.

Як визначити схожість насіння

Схожість — це процент насінин, що проростає. Її обов’язково треба перевіряти кожної зими, щоб до весни мати повне уявлення про свій насінний запас і при необхідності придбати якісніше насіння.

Для визначення схожості беруть 100—200 шт. дрібних насінин (помідорів, петрушки, моркви, цибулі, капусти, ріпи, редиски) або 50—100 середніх (огірків, кавунів, дині, столових буряків, гороху) чи 20—50 великих (кабачків, патисонів, гарбузів, квасолі тощо) кладуть для пророщування в чашки Петрі або ростильні.

Якщо немає спеціального посуду, використовують тарілки, блюдця, дно яких вистилають 2—3 шарами фільтрувального паперу або марлі, зволожених водою. На них розкладають насінини, вкривають таким самим папером або марлею, знову зволожують. Зверху посуд накривають склом, залишаючи з боків невеличкі отвори для повітря, і тримають при температурі 18—20 °С. Стежать, щоб папір або марля весь час були зволоженими. Можна пророщувати насіння і в чистому зволоженому піску.

Схожість і енергію проростання визначають у процентах від кількості насінин, які проросли і накільчилися протягом зумовленого для кожної культури періоду (таблиця).

Період визначення схожості і енергії проростання насіння окремих овочевих культур

Щоб визначити схожість, кожного дня, починаючи з другого після закладення насіння на пророщування, підраховують і видаляють пророслі насінини, результати записують. Після закінчення періоду проростання підраховують кількість пророслих і непророслих насінин і визначають схожість у процентах. Наприклад, із 100 насінин помідорів через 10 днів проросло 85. Це значить, що схожість їх становить 85 %.

Не менш важливим показником якості насіння є енергія його проростання. Вона зумовлює дружність з’явлення сходів. Енергію проростання визначають за кількістю насінин, які проросли чи накільчилися за перший період, визначений для кожної культури визначення схожості. Якщо, наприклад, із 100 насінин помідорів на третій день проросло 8, на четвертий 36, на п’ятий 13 і на шостий 7, то енергія проростання становить 64 %.

Як поліпшити якість насіння

Якість насіння можна поліпшити різними способами: відбором за масою, протруєнням, прогріванням, загартуванням, намочуванням, пророщуванням, барбатуванням, дражуванням. Ці заходи нескладні і доступні кожному.

Калібрування насіння

Відбір насіння за питомою масою, або калібрування, дає змогу відібрати добре виповнене з високою абсолютною масою (тобто масою 1000 насінин) повноцінне насіння, яке дає дружні сходи. За питомою масою відбирають насіння помідорів, баклажанів, огірків, перцю, моркви та інших культур, використовуючи 3—5 %-ний розчин кухонної солі, аміачної або калійної селітри.

Для цього у відро або іншу посудину наливають 4 л води і розчиняють у ній 150—200 г кухонної солі чи селітри, засипають 250—300 г насіння, добре перемішують і дають рідині відстоятись 5 хв. Велике повноцінне насіння осяде на дно, а дрібне і щупле — спливе. Його видаляють, розчин зливають.

Насіння, що осіло на дно посудини, промивають декілька раз у чистій воді, розстилають тонким шаром на брезенті біля відкритих дверей, вікна тощо і просушують до сипучості.

Протруєння насіння

Деякі хвороби передаються з насінням, тому протруєння є важливим заходом, який попереджає захворювання молодих сходів овочевих культур, в деяких випадках протруєння стимулює фізіологічні процеси, що відбуваються в період проростання насіння і росту молодих рослин.

Так, протруєння насіння помідорів 1 %-ним розчином марганцевокислого калію з наступним промиванням чистою водою сприяє підвищенню стійкості рослин проти захворювання стриком, мозаїкою і разом з тим задовольняє потребу рослин у марганці. У 1 л води розчиняють 10 г марганцевокислого калію і намочують 100—150 г насіння протягом 20 хв.

Термічна дезинфекція насіння

На практиці широко застосовують термічну дезинфекцію насіння. Так, проти кили і грибних захворювань капусти насіння прогрівають 20 хв у воді при температурі 50 °С. Після цього насіння охолоджують, опускаючи в холодну воду.

З такою самою метою насіння кавунів, огірків, динь та гороху прогрівають протягом 4—5 год при температурі 40—60 °С у сушильних шафах, термостатах, зерносушарках, на батареях центрального опалення, на печі тощо.

Ефективним є також прогрівання насіння овочевих на сонці протягом 3—5 діб. Його розстилають шаром 2—4 см і періодично перемішують.

Щоб мати дружні сходи і підвищити ранній урожай, насіння обробляють солями мікроелементів, намочують і пророщують, а також загартовують.

Обробка насіння солями мікроелементів

Перед сівбою насіння замочують при кімнатній температурі на добу у розчинах такої концентрації, г на 1 л води: борної кислоти — 0,1—0,3, марганцевокислого калію — 0,5—1, мідного купоросу — 0,01 — —0,05, сульфату цинку — 0,2—0,5, молібденовокислого амонію — 0,5—1, метиленової синьки — 0,3—0,5, а янтарної кислоти — 17 мг.

Розчину наливають стільки, щоб покрилося насіння. Після обробки його висушують до сипучості і висівають.

Пророщування насіння

Насіння багатьох овочевих культур (моркви, цибулі, петрушки, кропу та ін.) намочують і пророщують. Для цього його насипають у мішечки або марлеві торбинки на половину або третину їхньої місткості і опускають у воду так, щоб вона тільки вкрила насіння. Так, для насіння моркви, петрушки беруть води стільки, скільки й насіння, а для цибулі на 1 кг насіння 0,8 л.

Температура води для теплолюбних культур має становити 18—20 °С, для холодостійких — не нижче 10—12 °С. Насіння моркви, помідорів, петрушки, столових буряків, цибулі намочують протягом 48 год; кавунів, капусти, огірків, салату, динь, редиски — 12; гороху, квасолі — 6 і кропу — 48—72 год. Воду треба міняти 2—3 рази на добу.

Набубнявіле насіння розстилають тонким шаром (5—7 см), накривають мішковиною і витримують при температурі 15—20 °С до початку проростання. Коли накільчиться 5 % насінин, насіння провітрюють і висівають у вологий грунт.

Пророщування сприяє прискоренню з’явлення сходів на 3—4 доби. За оптимальних умов такий стан для насіння редиски, ріпи, капусти настає через 1,5—2 доби, у цибулі, столових буряків — через 3—4, у моркви — через 4—5, у петрушки — через 5—6 діб.

Пророщене насіння в сухому грунті може загинути через нестачу вологи, а в дуже вологому через погану аерацію.

Загартовування насіння

Часто городники застосовують такий агротехнічний захід, як загартування насіння. Для цього набубнявіле насіння витримують 2—3 доби при температурі мінус 1—3 °С. Таке насіння можна висівати на декілька діб раніше.

Огірки в такому разі скоріше утворюють жіночі квітки і починають раніше утворювати зав’язь. Для помідорів ефективне загартування насіння при ранніх строках вирощування.

Барбатування насіння

Одним з найефективніших заходів підготовки насіння до сівби є барбатування у воді, яка весь час насичується киснем, особливо в мінеральній воді (Харківська 1) або в 0,2 %-ному розчині CuSO4. Барбатоване насіння, особливо тугорослих овочевих культур, проростає в грунті при оптимальній вологості його на 3—8 діб раніше, ніж сухе, і на 2—3 доби раніше, ніж намочене без кисню.

Барбатувати можна в посуді з кераміки, дерева, скла та нержавіючої сталі. В місткість заливають воду, до дна підводять шланг і подають кисень. Шланг повинен закінчуватися керамічним фільтром або ситечком з маленькими щілинками, щоб кисень рівномірніше насичував всю товщу води і забезпечував перемішування насіння. Кисень подають по шлангу з балона.

Насіння засипають у місткість з водою і барбатують залежно від культури: цибулі, моркви, дині 18—24 год; огірків, петрушки, столових буряків, кропу 18; помідорів, шпинату 18—24; редиски, салату 12; гороху 8 і перцю та баклажанів 24—36 год. Барбатують при температурі 20—22 °С і тиску кисню 50 кПа.

Висівають насіння відразу після барбатування у зволожений грунт. Не можна барбатоване насіння, так само як і пророщене, висівати в сухий чи дуже зволожений грунт, бо частина його при барбатуванні пророщується і в сухому грунті може загинути від нестачі води, а в занадто зволоженому від нестачі кисню. Замість кисню можна використовувати повітря від компресора. Цей захід підвищує енергію проростання і сприяє збільшенню раннього та загального врожаю.

Дражування насіння

У багатьох овочевих культур насіння дрібне, має нерівну, ребристу, опушену поверхню, в ґрунт загортається нерівномірно. Тому сходи у них часто недружні і зріджені. Доводиться висівати насіння в кілька разів більше, ніж це потрібно, а потім проріджувати сходи вручну. Позбутися цього недоліку допомагає дражування.

При дражуванні насіння покривається поживною сумішшю, вирівнюється його поверхня, збільшується розмір. Таке насіння рівномірніше загортається в грунт. Поживна суміш, що покриває насіння, забезпечує рослини в перший період росту потрібними елементами живлення. Сходи з’являються дружно і швидко розвиваються.

Для дражування можна використовувати такі матеріали: порошкоподібний торф, діатоміт, перегній. Клейкий розчин можна приготувати із свіжого коров’яку, який розбавляють водою у співвідношенні 1:7 і настоюють 3—4 дні або використовують 2 %-ний розчин крохмального клейстеру чи 0,5 %-ний розчин цукру тощо.

Краще проводити дражування без використання клейкого розчину. Для цього треба приготувати суміш із 4,85 частини торфу, 4,85 — діатоміту, 0,2 — суперфосфату, 0,1 — натрій карбоксиметилцелюлози. Остання має властивості клею. Ці компоненти розмелюють, добре змішують і використовують при дражуванні.

Дражувати насіння можна не тільки в спеціальних установках-дражираторах, а й у невеликих місткостях, якщо надати їм руху в горизонтальній площині. Відкаліброване за питомою масою добре виповнене насіння насипають у дражиратор або каструлю, змочують за допомогою обприскувача або пульверизатора настільки, щоб насіння зберігало сипучість, бо інакше в одному драже буде кілька насінин. Поживну суміш рівномірно, невеликими порціями подають у дражиратор, почергово з подаванням води. Щоб не утворилися грудки, масу час від часу треба перемішувати руками.

Дражують насіння 35—40 хв поки не утвориться драже потрібного розміру. Для моркви, петрушки, помідорів, салату діаметр драже 3—5 мм, для редиски 4—5 і для буряків 5—7 мм. Дражоване насіння розсипають тонким шаром на ситах або папері, підсушують, а потім висівають.

Якщо насіння дражують перед сівбою, його не слід дуже висушувати. Досить підсушити протягом доби при кімнатній температурі 20—24 °С. Таке насіння скоріше проростає, ніж насіння у сухих гранулах, задражоване заздалегідь.

При підготовці насіння заздалегідь, скажімо взимку, треба використовувати сухе насіння. Після дражування його вологість треба довести до 8—10 %, для чого слід сушити драже протягом 5 год при температурі 30—35 °С. Висушене таким чином насіння слід зберігати до сівби у поліетиленових пакетах при кімнатній температурі, а перед сівбою доцільно обприскати водою, щоб підвищити його вологість і прискорити проростання.

Дражоване насіння треба висівати у вологий грунт, де воно скоріше проростає, ніж у сухому, але не в надмірно вологий, де утруднюється проникнення кисню до проростків.

Ефективним заходом підвищення схожості насіння і продуктивності рослин є обробка насіння на магнітофорному лотку ПМЛ, при якому його пропускають через магнітне поле заданої напруги. Обробляти насіння на ПМЛ слід безпосередньо перед сівбою. При цьому відпадає потреба в обробці насіння мікроелементами, стимуляторами росту, а також у прогріванні його тощо.

Посів насіння на паперових стрічках.

Зберегти дорогоцінні хвилини весняного часу, одержати рівномірні сходи дозволить висів його… на паперових стрічках. Для цього візьміть смужки газетного паперу або іншого, що швидко розкисає, шириною 1—2 см, нанесіть на нього позначки через 5—10 см і намажте ці місця клейстером з борошна або крохмалю, за допомогою сірника приклейте сюди насіння моркви, буряків, салату, цибулі та інших дрібнонасінних культур. Після висихання стрічки згорніть у трубку, підпишіть, яка культура і сорт висіяні, і зберігайте до весни в сухому, не доступному для гризунів місці. Навесні досить зробити борозенки, залити їх водою і розкласти в них стрічки насінням вниз. Папір розкисне, і ви одержите дружні, рівномірно розміщені сходи.

Скільки треба насіння овочевих для посіву?

Пам’ятайте, що найкраще насіння — зібране за рік-два до висіву, а тому його не слід тримати про запас.
З розрахунку на 10 м² площі городу потрібна така кількість насіння: капусти білоголової — 12—15 г, брюссельської, червоноголової, савойської, цвітної, кольрабі, помідорів, перцю, кавунів — 2—3; баклажанів, динь — 1,5—2; огірків — 6—8; кабачків — 3—4; моркви, редьки — 4—6; цибулі ріпчастої (насінням на ріпку), петрушки — 8—10; часнику — 500—600; селери — 0,6—0,8; пастернаку — 5—6; буряків — 10—12; редиски — 17—29; ріпи і брукви — 2—3; гороху — 150—200; квасолі — 90—150; бобів — 100—180; салату листкового — 3—5; салату головчастого — 1—2; щавлю — 5—7; шпинату — 45—60; кропу — 30—60 г; картоплі — 2,5—4 кг.

Як виростити насіння овочевих?

Кліматичні умови України дозволяють практично в усіх зонах одержувати повноцінне насіння всіх овочевих (за винятком теплолюбних баклажанів, динь та кавунів, насіння яких не достигає на півночі республіки). Без особливого клопоту можна одержати насіння самозапильних культур — помідорів, баклажанів, перцю, квасолі, гороху, салату, кропу.

Якщо ж поряд ви розмістите висадки різних видів капусти, то із зібраного при цьому насіння виростуть рослини-потвори. Ці культури — перехреснозапильні, тобто вони можуть запліднюватись пилком інших сортів і навіть видів рослин. Такий же результат буде, якщо поряд розмістити різні види буряків. Морква може перезапилитись навіть пилком дикої моркви. Не одержите ви і чистосортного насіння огірків.

Але й тут не зневіряйтесь — врешті-решт можна скласти такий графік, за яким в один рік вирощувати один вид або сорт перехреснозапильних рослин; на другий — інші, на третій — ті, що не встигли одержати в попередні роки. Можна домовитись про вирощування насіння з іншими городниками або в інших товариствах, розташованих на значній відстані, а потім обмінятись між собою.

І ще одне застереження. Не можна виростити насіння з гібридних рослин.

Як зберігати насіння для посіву

Зібране або куплене насіння зберігайте в паперових (плівкові для цього непридатні) пакетах, марлевих або матер’яних мішечках. У кожний з них обов’язково вкладіть етикетку, в якій зазначте сорт і рік вирощування насіння. Щоб не нашкодили гризуни, пакунки помістіть у металеві ящики з невеликими отворами. Температура в приміщенні повинна бути 7—10, а для гарбузових 15 °С тепла.

Доброякісне насіння округле, добре виповнене. Зморшки вказують на те, що воно було зібране недостиглим, або воно старе чи підмочене під час зберігання, тому якість його сумнівна. Виняток становить насіння кукурудзи цукрової, цибулі та деяких сортів гороху, у яких воно зморшкувате.

Забарвлення також може дати уявлення про вік насіння — у свіжого воно яскраве, у старого — тускле. Запах у свіжого насіння петрушки, селери, моркви, кропу, кмину, пастернака та інших пряних рослин інтенсивний і приємний, у старого він майже не відчувається.

Потребує ретельної перевірки насіння із затхлим або не характерним для даної культури запахом (наприклад, насіння редиски пахне кропом).