Удобрення городніх культур: таблиця та розрахунки

Городні культури дуже вимогливі до вмісту поживних речовин у ґрунті, добре реагують на внесення органічних та мінеральних добрив.

Під ранню білоголову і цвітну капусту органічні добрива треба вносити у вигляді перепрілого гною чи компосту; під цибулю — лише перегній, під огірки і перець — напівперепрілий гній. Післядію його добре використовують помідори, пізня капуста, столові буряки, морква. Мінеральні добрива слід вносити під усі культури щорічно.

На глинистих ґрунтах органічні та мінеральні добрива краще вносити восени під перекопування, на суглинкових — органічні, фосфорні й калійні восени, а азотні — навесні, на супіщаних і піщаних, а також заплавних ґрунтах і ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод (до 1,5 м) усі добрива краще вносити під перекопування.

Удобрення та підживлення

Система удобрення — це план використання органічних і мінеральних добрив, вапна та гіпсу (де це потрібно), яким передбачаються дози й форми добрив, строки і способи внесення їх залежно від біологічних особливостей рослин, ґрунтово-кліматичних та інших умов. Система удобрення овочевих культур передбачає основне, припосівне внесення добрив та підживлення.

Основне удобрення — це внесення добрив восени або рано навесні під перекопування ґрунту. Припосівне внесення проводять при сівбі в рядки або при садінні в лунки.

Підживлення поліпшує забезпеченість рослин поживними речовинами під час їхнього росту, саме тоді, коли вони найбільше їх потребують. Рослини підживлюють мінеральними добривами або гноївкою. Орієнтовні норми добрив під овочеві культури по зонах республіки наведено в таблиці.

Орієнтовні норми добрив під овочеві культури на 10 м²

Дві третини розрахункової норми мінеральних добрив у суміші з органічними слід вносити восени під перекопування, а решту — в рядки чи лунки та в підживлення. Сапкою роблять канавки у міжряддях на глибину 8—10 см і на відстані 10—12 см від рослин насипають відповідну кількість суміші, перемішують її із землею і відразу поливають.

Як розрахувати потрібну кількість мінеральних добрив

Щоб визначити, скільки азотних, фосфорних і калійних добрив треба внести під ту чи іншу культуру в тих формах добрив, які є в господарстві, потрібно зробити певні розрахунки. Для цього зазначену в таблиці норму поживних речовин у грамах на 10 м² для кожної культури потрібно помножити на 100 і поділити на процентний вміст поживних речовин у добриві.

Наприклад, на Поліссі під огірки на 10 м² треба внести 60 г азоту, 90 — фосфору та 90 г калію. При вмісті в аміачній селітрі азоту 34 %, в суперфосфаті фосфору 18 % і в калійній солі калію 40 % для ділянки 10 м² треба взяти 176 г аміачної селітри (60 • 100:34), 500 г суперфосфату (90 • 100:18) та 225 г калійної солі (90 • 100:40).

Перерахунок: А щоб визначити, скільки до складного добрива потрібно додати простого, щоб мати потрібне співвідношення поживних речовин для певної культури, також вдаються до розрахунків. Уявимо, що на площу 10 м² потрібно внести по 60 г поживної речовини азоту й фосфору. Із добрив маємо діамофос, що містить 20 % азоту і 50 % фосфору.

Розрахунок роблять за елементом, якого у добриві найбільше, тобто за фосфором. Обчислюють, скільки треба внести діамофосу, щоб у ґрунт надійшло 60 г фосфору. Для цього 60 г (норму фосфору) множать на 100 і ділять на процентний вміст елемента в добриві: 60 • 100:50 = 120 г діамофосу. Далі розраховують, скільки зі 120 г діамофосу буде внесено азоту, якщо відомо, що в 100 г діамофосу міститься 20 г азоту: 120 • 20:100 = 24 г азоту.

Отже, не вистачає 36 г азоту (60—24). Нестачу потрібно компенсувати за рахунок внесення іншого азотного добрива, наприклад сульфату амонію, який містить 21 % азоту. Для цього 36 г множать на 100 і ділять на процентний вміст поживної речовини в добриві: 36 • 100:21 = 171 г. Отже, щоб внести на площу 10 м² по 60 г азоту і фосфору, потрібно 120 г діамофосу і 171 г сульфату амонію. Потребу у внесенні калійних добрив розраховують так само.