Суниці — культура невимоглива до ґрунтів, але вимерзає у безсніжні зими при зниженні температури до мінус 15–18 °С. Найменш стійкі проти посухи кущі суниці у фазі цвітіння та плодоношення. Якщо посуха настає у другій половині літа, то листки підсихають, утворюється недостатня кількість плодових бруньок. Добре розвиваються і плодоносять суниці на відкритих місцях, а в плодоносних садах затінюються і знижують урожай.
Особливості росту і плодоношення
Суниця — багаторічна рослина, що займає проміжне місце між трав’янистими і дерев’янистими формами. Вирощується в усіх зонах Української республіки.
Характерна особливість культури — дуже раннє старіння рослин. На другий рік після садіння вони вступають у повне плодоношення. Найвищі врожаї дають кущі на 2-3-й рік. Починаючи з четвертого року, продуктивність суниць падає, а на п’ятий рік вони різко знижують урожай. Причина швидкого старіння суниць і зниження продуктивності — погіршення живлення й водозабезпечення внаслідок відмирання нижньої частини кореневища та основних коренів.
Кущ суниць не має центрального стебла. Нові прирости утворюються з бічних пазушних бруньок у верхній його частині. Сформовані стебла-ріжки, в свою чергу, також розгалужуються, утворюючи кущ.
Плодові бруньки закладаються наприкінці літа і восени (у серпні — вересні й жовтні). Репродуктивні органи утворюються в групи сортів або окремо в кожного з них у певний час залежно від зони вирощування. У північних районах Лісостепу та в південних Полісся квіткові бруньки у сорту Київська рання починають закладатися з середини серпня, а в сорту Коралова 100 — з першої половини вересня.
Знаючи про цю особливість культури, наприкінці літа — на початку осені насадженню потрібно створити оптимальні режими зволоження і живлення. Від цього залежить урожайність у наступному році.
Листки розвиваються у кількості 7-15 шт. на кожному ріжку. Ті з них, що виросли рано навесні, більші, ніж утворені пізніше. Залежно від зони вирощування, при старанному догляді вони живуть 60-80 днів. Листки, які з’явилися влітку, дрібніші і відмирають через 60-70 днів. На зміну літнім утворюються осінні, що за сприятливих умов перезимовують під снігом. Рослини з такими листками навесні краще розвиваються і плодоносять.
Підземна частина рослин складається з короткого і розгалуженого кореневища (підземного стебла) й мичкуватих коренів. Основна маса коренів (80-90 %) розміщується у верхньому шарі ґрунту на глибині 10-25 см. Окремі з них досягають глибини 90-150 см.
У загущених рядках у горизонтальному напрямку корені розвиваються в основному під пологом листків. На відстані до 10 см від рослини розміщується близько 72 % загальної довжини всіх коренів, від 10 до 20 см — 22, і далі — 6 %.
Коренева система суниць недовговічна. Старіння стрижневих коренів починається на другий рік життя, а часткове відмирання — на третій.
Розмноження суниць
Суниці розмножують насінням, поділом кущів, живцями (ріжками) та розсадою. З насіння їх вирощують лише в селекції. При цьому одержують нові рослини з якостями, відмінними від тих, які були у вихідного сорту. Проте ремонтантні сорти, розмножені насінням, в основному зберігають ознаки материнських рослин. Оскільки згадані суниці утворюють дуже мало розсади, їх розмножують насінням, яке висівають у парники або теплиці для одержання розсади.
Поділом кущів з частиною кореневої системи і верхівковою брунькою на стеблі розмножують дефіцитні сорти і високоврожайні відбірні форми великоплідних суниць у той час, коли розсади мало або її ще зовсім немає. Поділом кущів розмножують також ремонтантні суниці, в яких зовсім немає вусиків або їх утворюється лише кілька на маточній рослині.
Якщо розсади на вусиках у садових великоплідних суниць ще немає, а потреба в ній велика, з материнського куща для розмноження відокремлюють усі ріжки, навіть без коренів. З таких стебел видаляють усі листки, висаджують їх (стебла) рядами в добре підготовлений ґрунт, залишаючи на поверхні лише верхівкову бруньку. При ретельному догляді та регулярному поливі ріжки добре вкорінюються. З них утворюється високопродуктивна розсада, яка плодоносить наступного року. Якщо ж ріжки посаджені відразу після збирання врожаю (коли розсади на сланких пагонах ще немає), на другий рік рослини також дають урожай.
Найпростіший спосіб одержання розсади суниць — укорінення розеток, які виростають на вусиках. Для розмноження відбирають розсаду від високопродуктивних кущів, які не пошкоджені суничним кліщем, нематодами, не уражені борошнистою росою та іншими небезпечними хворобами. На багатих ґрунтах, забезпечених оптимальною кількістю вологи, з однієї материнської рослини можна одержати до 50…80 шт. розсади. Масове вкорінення розсади у відкритому ґрунті настає в кінці літа і триває до глибокої осені. При доброму догляді за молодими маточниками розсаду одержують, починаючи з третьої декади липня. Стандартна високоякісна розсада однорічного віку з мичкуватою кореневою системою повинна мати довжину не менше 6… 8 см (рис. 43). На надземній частині повинно бути не менше двох на коротких черешках нормальних зелених листків, здорова, добре розвинута верхівкова брунька. У викопаних рослин обрізують вусики й видаляють частину листків, залишаючи 2…З наймолодших. При транспортуванні стежать, щоб корені не висихали й не зігрівалися. Найкраще розсаду перевозити в ящиках з щілинами в стінах. При цьому корені накривають вологим мохом. На невеликі відстані її можна перевозити у целофанових пакетах.
Масове вкорінення розсади у відкритому ґрунті настає в кінці літа і триває до глибокої осені. При доброму догляді за молодими маточниками розсаду одержують, починаючи з третьої декади липня.
Стандартна високоякісна розсада однорічного віку з мичкуватою кореневою системою повинна мати довжину не менше 6-8 см (малюнок). На надземній частині повинно бути не менше двох на коротких черешках нормальних зелених листків, здорова, добре розвинута верхівкова брунька.
У викопаних рослин обрізують вусики й видаляють частину листків, залишаючи 2-З наймолодших.
При транспортуванні стежать, щоб корені не висихали й не зігрівалися. Найкраще розсаду перевозити в ящиках з щілинами в стінах. При цьому корені накривають вологим мохом. На невеликі відстані її можна перевозити у целофанових пакетах.
Сорти суниць
Щоб забезпечити сім’ю свіжими ягодами у травні — червні, потрібно вирощувати сорти раннього, середнього й пізнього строків достигання. У другій половині літа й восени ароматні високоякісні плоди дають ремонтантні сорти. Перевагу слід надавати найстійкішим з них проти шкідників і хвороб.
У своєму саду доцільно вирощувати 1–3 найбільш урожайні сорти раннього, середнього й пізнього строків достигання. Особливу цінність являє група ранніх сортів, які навіть у районах недостатнього зволоження встигають дати врожай до настання спеки. Разом з тим багато пізніх сортів у посушливе літо значно знижують урожайність або не плодоносять зовсім.
Підготовка ґрунту
Під час підготовки ґрунту особливу увагу слід приділяти знищенню багаторічних бур’янів (осоту рожевого і жовтого, пирію повзучого, кульбаби звичайної та ін.). При наявності блюдець поверхню вирівнюють, щоб у цих місцях рослини не вимокли. Під перекопування на глибину 20–22 см вносять органічні й мінеральні добрива. Якщо проводять оранку, то на малогумусних ґрунтах добрива заорюють на глибину 20–22 см, а на ґрунтах з вищим вмістом гумусу важкого механічного складу — на 25–27 см.
У районах Полісся, північного і західного Лісостепу на 1 м² вносять 6–8 кг органічних добрив з додаванням 600 г суперфосфату та 300 г хлористого калію. У південному Лісостепу й Степу вносять 3–4 кг гною, 600 г суперфосфату, 230 г хлористого калію. На багатих ґрунтах, де органічні добрива вносилися під попередні культури, перед садінням їх зовсім не вносять або зменшують норму до 1,5–2 кг.
Садіння суниць
Можна висаджувати їх протягом усього вегетаційного періоду, тобто навесні, влітку й восени. Приживлюваність розсади залежить як від погодних умов під час висаджування, так і від якості розсади, техніки садіння, підготовки ґрунту та догляду за рослинами в післясадивний період. Якщо садять навесні (у південній і східній частині Степу, а також на Поліссі та в Лісостепу), то роблять це в найраніші строки, коли ґрунт достатньо забезпечений вологою, що накопичилася в зимово-весняний період. Влітку (липень — серпень), особливо в західних районах Лісостепу, суниці садять у дощову погоду. Якщо в цей час опадів немає, рослини слід поливати, щоб вони добре прижилися, сформували плодові бруньки. Такі насадження наступного року дають урожай. Найбільш подовжений період садіння — восени. Цей строк широко використовують в умовах Полісся й Лісостепу. Починають садити тут рослини у вересні і закінчують у середині жовтня. В цей час суниці також найкраще садити у дощову погоду.
Найдоцільніше розсаду висаджувати рядами з відстанню між ними 70 см і з розміщенням рослин у ряду на 20 см. При цьому на площі 0,01 га висаджують 700 шт. розсади. На бідніших ґрунтах площу живлення треба зменшувати (50…60 х 20…25 см), висаджуючи на 0,01 га 800…900 шт. рослин.
Якщо корені у розсади довгі, їх укорочують, залишаючи до 10 см. Потім вмочують у земляну бовтанку і висаджують у ямки глибиною 10…15 і шириною 15…20 см. Глибина садіння має бути такою, як і для розсади на маточній ділянці. Важливо верхівкову бруньку під час садіння не засипати землею, особливо на середніх і важких ґрунтах.
Висаджену розсаду поливають, витрачаючи на рослину не менше 0,5 л води. Ямки мульчують сухим ґрунтом, щоб не утворилася кірка.
Обробіток ґрунту та догляд за суницями
Під час садіння розсади ґрунт на ділянці ущільнюється. Тому відразу після садіння його розпушують у рядах і міжряддях. Через 10–12 днів перевіряють приживлюваність рослин. У місцях, де вони не прижилися, підсаджують нові. Систематичне розпушування ґрунту й виполювання бур’янів забезпечують умови доброго збереження вологи, своєчасного знищення ґрунтової кірки, сприяють укоріненню вусиків, розвитку материнських рослин та формуванню плодових бруньок. При першому виполюванні бур’янів у рядах потрібно звільнити від землі сердечка глибоко посаджених рослин. Якщо своєчасно цього не зробити, рослини можуть загинути або будуть дуже повільно розвиватися протягом вегетації. Обробляючи ґрунт, стежать, щоб не оголювалися корені. Чим частіше розпушують ґрунт і виполюють бур’яни, тим краще ростуть суниці.
Для кращого розвитку кущів у посаджених навесні рослин видаляють квітконоси. Завдяки цьому материнські рослини не виснажуються передчасним плодоношенням. Такий захід підвищує стійкість рослин проти високих температур і посухи, посилює утворення вусиків і забезпечує вищу продуктивність рослин у наступному році. Під час розпушення ґрунту в другій половині вегетації вусики спрямовують у вільні місця, розетки зі слабкою кореневою системою присипають вологою землею, а зайві видаляють. Надто загущені місця проріджують. Таким чином з рядового садіння створюють плодоносні смуги різної ширини. Між рядами залишають вільне місце такої ширини, щоб можна було проходити під час збирання ягід чи догляду за рослинами протягом вегетації. Цей спосіб розміщення рослин називають килимово-смуговим.
Якщо ділянка повністю зайнята дочірніми рослинами, такий спосіб ведення культури називають килимовим. Хоч обробіток ґрунту в цих насадженнях утруднюється, проте в першому році плодоношення врожайність їх досить висока. Після збирання врожаю такі насадження потрібно проріджувати, інакше ягоди в наступному році виростуть дрібні і врожай буде нижчий.
Суниці вирощують також у кущовій формі. При цьому залишають на ділянці тільки посаджені материнські рослини, а всі дочірні регулярно видаляють. Урожайність куща при такому способі розміщення зростає, плоди стають більшого розміру, але загальна продуктивність цих насаджень нижча, ніж килимово-смугових або килимових.
Вирощування суниць у понижених перезволожених місцях має свої особливості. За таких умов рослини висаджують на підвищених місцях, створених гребенях або грядках. Ширина грядки до 80–100 см. Для відведення зайвої води з обох боків грядки копають канавки 30–40 см завширшки. Їх використовують також як доріжки при догляді за насадженнями. На грядках висаджують по два рядки суниць, які потім суцільно загущуються дочірніми рослинами, утворюючи килимову культуру.
Починаючи з другого та наступних років вегетації, рано навесні з насаджень згрібають та спалюють старе відмерле листя. Такий захід оздоровлює насадження від інфекції багатьох грибних захворювань, а також сприяє розпушенню ґрунту в рядах.
Для одержання високих урожаїв ґрунт повинен бути забезпеченим оптимальною кількістю поживних речовин. Існує думка, що підвищити врожайність суниць насамперед можна внесенням високих норм добрив. Проте, як свідчить практика, внесення надмірної кількості поживних речовин часто не підвищує врожай, а призводить до зниження його. Спостереження показують, що дотримання оптимального строку садіння суниць у добре підготовлений ґрунт, вдало підібраний сорт і якісна розсада, забезпечення рослин вологою, своєчасна боротьба з бур’янами, хворобами та шкідниками, систематичне розпушення ґрунту мають більше значення, ніж додаткове внесення добрив.
Надмірне удобрення посилює розвиток вегетативної маси, знижує врожай суниць і затримує достигання плодів, що особливо небажано для сортів раннього строку достигання. Однак на бідних ґрунтах без внесення достатньої кількості добрив одержати високий урожай неможливо навіть при належному догляді за насадженнями. За таких умов підживлюють і органічними (перепрілий гній, торфогнойові компости) добривами по 1,5–2,5 кг на 1 м² оброблюваної площі з додаванням 150 г суперфосфату і 75 г хлористого калію. На багатших ґрунтах підживлюють лише мінеральними добривами, вносять на 1 м² аміачної селітри 100–120 г, суперфосфату 250–300 г, хлористого калію 100–120 г.
Удобрення суниць
У перші два роки після садіння в усіх зонах суниці підживлюють азотними добривами з розрахунку 45–60 г поживної речовини (140–180 г аміачної селітри або 100–130 г карбаміду) на 10 м² удобрюваної площі. Ці добрива сприяють кращому росту, швидшому заповненню рядів рослинами.
Якщо суниці садять навесні, в перший рік азотні добрива вносять у липні — серпні, а коли восени — то навесні наступного року.
На другий рік ці добрива з розрахунку 60 г поживної речовини (180 г аміачної селітри або 130 г карбаміду) на 10 м² вносять після збирання врожаю.
На третій рік добрива дають у два строки в таких дозах: навесні під перший обробіток ґрунту азотних 45 г поживної речовини (140 г аміачної селітри або 100 г карбаміду) на 10 м² та після збирання врожаю — азотних таку саму кількість, як і в перший строк, і по 60 г поживної речовини фосфорних (300 г суперфосфату) та калійних (110 г хлористого калію).
У степових районах (при зрошенні) добрива краще вносити в липні — серпні.
На четвертий рік вносять лише азотні рано навесні в нормах 45–60 г поживної речовини на 10 м², рівномірно розсіваючи їх по поверхні з наступним загортанням у ґрунт.
Норми добрив під ягідники
Органіку (гній, компост) вносять у кг на 10 м² 1 раз на 2 роки. Мінеральні добрива вносять у г корисноїречовини на 10 м². K₂O (оксид калію). N (азот). P₂O₅ (оксид фосфору).
| Зона і ґрунти | Органіка | Смородина, аґрус N | Смородина, аґрус P₂O₅ | Смородина, аґрус K₂O | Малина N | Малина P₂O₅ | Малина K₂O |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Полісся(дерново-підзолисті, світло-сірі лісові) | 30 кг | 90 г | 90 г | 90 г | 90 г | 90 г | 90 г |
| Прикарпаття, Карпати, Закарпаття(дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті, дерново-буроземні) | 30 кг | 90 г | 60 г | 60 г | 90 г | 60 г | 90 г |
| Лісостеп(сірі та темно-сірі лісові, чорноземи опідзолені та чорноземи типові) | 25 кг | 90 г | 45 г | 135 г | 90 г | 45 г | 90 г |
| Степ(чорноземи звичайні та чорноземи південні, темно-каштанові ґрунти) | 20 кг | 90 г | 90 г | 60 г | 90 г | 60 г | 45 г |
Заходи боротьби зі шкідниками та хворобами суниці
Навесні після відростання листя, перед цвітінням і 2-3 рази після збору врожаю з інтервалом 14 днів обприскати насадження суниці проти білої плямистості, сірої гнилі та борошнистої роси 1% бордоською рідиною з додаванням 1% колоїдної сірки. Навесні після відростання листя, перед цвітінням і 2-3 рази після збору врожаю з інтервалом 14 днів обприскати насадження суниці проти білої плямистості, сірої гнилі та борошнистої роси 1% бордоською рідиною з додаванням 1% колоїдної сірки.
При появі сунично-малинового довгоносика перед цвітінням обприскують 0,9% емульсією 10% к. е. карбофосу або 0,1% емульсією 25% к. е. препарату анометрин-Н, а при появі суничного кліща при обприскуваннях після збору врожаю додають 1% колоїдної сірки.
Збирання врожаю
Для збереження високих товарних якостей плодів, особливо в дощову погоду, перед достиганням ягід міжряддя вистилають соломою. Її розкладають біля кущів або смуг з таким розрахунком, щоб квітконоси з достиглими ягодами лежали на солом’яній підстилці. Плоди на підстилці не забруднюються, менше загнивають, їх можна збирати навіть у дощ.
Збирають ягоди, коли вони набувають забарвлення, характерного для даного сорту. Плоди з нещільним м’якушем збирають не зовсім стиглими, а тоді, коли вони стають блідо-рожевими.
У теплу сонячну погоду суниці збирають через день. Якщо ж погода прохолодна або коли ягоди призначені для переробки, їх збирають через кожні 3–4 дні. Найбільша тара в домашніх умовах — емальоване відро, яке може вмістити близько 6 кг плодів. Найкраща тара для суниць — луб’янки або плетені кошики, невеликі картонні ящички місткістю 1–2 кг чи сита.
Щоб не знизити товарних якостей плодів та для кращого їх транспортування, зібраний врожай не слід пересипати в іншу тару. Збирають ягоди з чашечкою і частиною плодоніжки (до 1 см).
Зібрані плоди потрібно зберігати у приміщенні або в затінку, захищаючи від сонця. Тривалість зберігання залежить від сорту, ступеня стиглості, якості і температури плодів як під час збирання, так і після цього. Ягоди, зібрані дуже рано і відразу поміщені в затінок, зберігаються довше і мають кращий товарний вигляд порівняно з тими, які збирали у сонячну погоду та протягом дня не затіняли. При температурі 13 °С плоди можуть зберігатися 2–3 дні, а при —1 °С — до семи днів.
Зрізування листя
Через 7 днів після збирання врожаю листя суниць зрізують низько над стеблами-ріжками. Його ретельно вигрібають з ділянки граблями, виносять за її межі і спалюють або закопують на глибину не менше 50 см.
Зрізування і видалення листя є одночасно важливим заходом боротьби зі шкідниками і хворобами. Після зрізування надземної частини рослини підживлюють мінеральними добривами (N30-45, P60, K60). За потреби поливають, обприскують проти шкідників та хвороб і розпушують міжряддя.
Через 30-40 днів відростають молоді листки, які сприяють закладанню плодових бруньок. На зрізаній ділянці в наступному році одержують вищий врожай. Такі насадження менше утворюють вусиків, що позитивно позначається на їхній продуктивності.
Вирощування надранньої продукції
Ранню продукцію суниць можна одержати з відкритого ґрунту. Для цього сорти найранішого строку достигання висаджують на легких ґрунтах південних схилів, які захищені від пануючих вітрів. При доброму догляді за таких умов ягоди достигають на 5–8 днів раніше, ніж на рівних ділянках.
Під плівковим накриттям ягоди достигають також на 12–18 днів раніше. Для цього використовують малогабаритні каркаси тунельного типу з плівковим накриттям.
За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського
