Удобрення саду

Застосування добрив у садах є важливим заходом поліпшення умов кореневого живлення рослин, підвищення їх урожайності та стійкості проти несприятливих умов. Плодові рослини мають бути забезпечені поживними речовинами протягом усього життя.

Види добрив

У молодих садах добрива сприяють гарному росту дерев, прискорюють надходження їх у пору плодоношення, а в плодоносних - поповнюють запаси поживних речовин, винесених із ґрунту врожаєм, покращують наростання плодової деревини, сприяють закладці квіткових бруньок. Заповнюють вміст поживних речовин у ґрунті внесенням органічних і мінеральних добрив.

Основні елементи мінерального живлення рослин — азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірка, залізо. Плодові рослини споживають ці елементи у великих кількостях, чому й заведено називати їх макроелементами на відміну від мікроелементів — бору, марганцю, міді, молібдену, цинку. Останні хоч і є також потрібними для нормального росту й плодоношення рослин, проте використовуються ними в незначних кількостях.

Органічні добрива

Одночасно зі збагаченням ґрунту основними елементами мінерального живлення органічні добрива поліпшують фізичні властивості ґрунту, активізують діяльність ґрунтової мікрофлори. Вони містять всі потрібні для рослин елементи живлення, в тому числі й мікроелементи.

До органічних добрив належать гній, різні види компостів, пташиний послід, гноївка та інші види таких добрив.

Мінеральні добрива

Розрізняють прості, що містять один основний елемент живлення, і комплексні мінеральні добрива, до складу яких входять два або три елементи. Прості мінеральні добрива бувають азотні, фосфорні та калійні.

Крім одного з основних елементів живлення, до складу простих добрив можуть входити сірка, кальцій, магній, мікроелементи. Комплексні добрива ділять на складні, складно-змішані і змішані.

Інші види добрив

Крім згаданих добрив, у садах і ягідниках застосовують також магнієві добрива (доломітове борошно, оксид магнію, калімагнезію, сульфат магнію), залізні (залізний купорос, хелати заліза), борні (борну кислоту, буру, борат магнію), марганцеві (сульфат марганцю, марганцевий шлак), мідні (сульфат міді, колчеданні недогарки), молібденові (молібденовокислий амоній), цинкові (сульфат цинку, цинкове полімікродобриво).

Як удобрювати молоді дерева

Якщо перед садінням дерев ґрунт був добре удобрений органічними, а також фосфорними та калійними мінеральними добривами, то в перші 3-4 роки після садіння потрібно вносити тільки азотні. При цьому в перший рік вегетації не слід давати ніяких добрив. На 2-3-й рік азотні добрива треба вносити рано навесні, перед першим розпушенням з розрахунку 6-9 г поживної речовини на 1 м² приштамбового круга (18-27 г аміачної селітри або 15-20 г синтетичної сечовини). Діаметр приштамбового круга на 2-3-й рік після садіння повинен бути 2-2,5 м, у наступні роки до 8-9-річного віку його збільшують щорічно орієнтовно на 0,5 м.

Починаючи з 5-го року потрібно, крім азотних добрив, вносити також фосфорні й калійні. Якщо перед закладанням саду ґрунт не був добре удобрений органічними та фосфорними та калійними мінеральними добривами, їх потрібно вносити, починаючи з другого року вегетації.

Органічні добрива (гній, компост) вносять один раз на 2-3 роки з розрахунку 3-5 кг на 1 м ² приштамбового кола. Якщо замість гною або компосту є можливість внести інші органічні добрива (крім швидкодіючих, наприклад гноївки), то норму розраховують так, щоб кількість основних елементів живлення в них, зокрема азоту, була еквівалентна їх кількості гною. Мінеральні добрива вносять щороку.

Щоб визначити норму конкретного добрива на 10 м2 удобрюваної площі, рекомендовану в таблиці кількість поживної речовини треба помножити на 100 й добуту цифру поділити на кількість процентів поживної речовини, що міститься в добриві. Так, якщо на 10 м² потрібно внести 120 г азоту у формі аміачної селітри (34 % поживної речовини), то норма добрив буде дорівнювати 350 г [120 • 100] :34.

Наведені у таблиці норми добрив є орієнтовними. їх необхідно уточнювати залежно від грунтово-кліматичних умов, системи утримання ґрунту, наявності зрошення. Так, у зрошуваних садах з утриманням міжрядь під задернінням згадані норми добрив збільшують на З0 % порівняно з садами, які утримують під чорним паром. Якщо в саду вирощують міжрядні культури, то вносять додаткову кількість добрив.

Як удобрювати плодоносні дерева

Щоб вирощувати високі та сталі врожаї плодів, потрібно забезпечити рослини основними елементами живлення з урахуванням їх запасів у ґрунті. Слід ураховувати, що на врожайність, крім норм внесених добрив, великий вплив мають також інші фактори, зокрема вологозабезпеченість. Позитивний вплив добрив може виявитися лише при створенні комплексу умов, сприятливих для росту і плодоношення — зрошенні, відповідному утриманні ґрунту в міжряддях саду, вирощуванні скороплідних високоврожайних сортів. При недотриманні хоча б однієї умови не можна добитись очікуваних результатів навіть при застосуванні підвищених норм добрив.

Норми добрив у плодоносних насадженнях диференціюють залежно від грунтово-кліматичних умов, віку, продуктивності та стану дерев. Органічні добрива в плодоносних насадженнях потрібно вносити один раз у 2-З роки з розрахунку 40-60 кг гною або компосту на 10 м² удобрюваної площі. Мінеральні добрива дають щорічно.

Іноді, особливо на бідних легких ґрунтах, плодові рослини позитивно реагують на внесення мікродобрив, що містять мікроелементи – цинк, марганець, бор. Якщо в саду один раз на 3-4 роки вносять органічні добрива - гній, пташиний послід, збірний компост, мікродобрива можна не вносити тому, що майже всі вони (крім торфу) містять достатню кількість мікроелементів у сприятливому співвідношенні.

Коли і як вносити добрива

Органічні добрива краще вносити восени під основний обробіток ґрунту. З мінеральних добрив у цей час застосовують також фосфорні та калійні. Азотні добрива на ґрунтах легкого механічного складу (піщаних і супіщаних) вносять навесні в один або два строки на початку вегетації — під перший обробіток ґрунту і після цвітіння. На більш зв'язних суглинкових і глинистих ґрунтах, а також в умовах недостатнього зволоження ці добрива в аміачній або амідній формі краще вносити у два строки — половину восени, а другу половину — навесні, перед початком вегетації. Азотні добрива у нітратній формі застосовують лише навесні.

За зрошення найкращий ефект дає внесення азотних добрив у 2-3 строки: перший раз - перед початком вегетації, другий і третій як підживлення пристосовують до фаз росту - після цвітіння і фізіологічного осипання зав'язі.

Підживлювати дерева можна добривами у сухому і в рідкому стані. Важливою умовою ефективності підживлення є достатня вологозабезпеченість ґрунту та близький контакт всмоктувальних коренів з добривами. Досягають цього внесенням їх у глибші шари ґрунту, в зону розміщення основної маси кореневої системи.

Добрий ефект дає внесення добрив у щілини, зроблені спеціальним мечем (наприклад, мечем Колесова) на глибину З0-40 см. Глибина щілин залежить від породи, підщепи, тобто від глибини залягання кореневої системи. На 1 м² удобрюваної площі роблять 2-З щілини. Встановлену норму добрив рівномірно розподіляють по щілинах, після чого їх закривають землею.

Останнім часом садівники-любителі для внесення добрив у розведеному стані застосовують гідравлічні бури, що приводяться в дію за допомогою води, яка подається до бура під тиском по шлангу. У виготовлені гідробуром щілини на глибину до 40-60 см вносять розраховану норму добрив, а потім їх заливають водою. Після того, як вода вбереться в ґрунт, щілини засипають ґрунтом, а ще краще — гноєм чи компостом.

Досвід колективного і присадибного садівництва свідчить про високу ефективність застосування добрив (органічних і мінеральних) у кільцеві канавки глибиною З0-40 см, які викопують по периферії крони. Від кільцевої канавки у напрямку до центра приштамбового круга викопують радіальні канавки на відстані 1-1,5 м від штамба дерева. Половину норми добрив, розрахованої на всю удобрювану площу під деревом (4-6 кг на 1 м² приштамбового круга), висипають на дно канавки, після чого її перекопують.

Другу половину добрив змішують з ґрунтом, який був вийнятий під час копання канавок. Після цього удобреним ґрунтом засипають канавки. Так рекомендують вносити органічні й мінеральні добрива один раз у 3-4 роки.

Позакореневі підживлення

Позакореневі підживлення азотними, фосфорними та калійними добривами не можуть замінити внесення цих добрив безпосередньо в ґрунт. Проте в окремих випадках позакореневі підживлення розчинами солей, які містять у своєму складі основні елементи мінерального живлення, можуть бути ефективними (при порушенні кореневого живлення, затриманні сокоруху в коренях, що інколи спостерігається внаслідок глибокого промерзання і повільного відтавання ґрунту, поганої аерації його тощо).

Концентрація розчинів солей, що містять макроелементи, для позакореневого підживлення така: карбаміду, аміачної селітри, хлористого калію - по 0,4-0,5 % (32 г на відро води); сульфату калію - 1-2% (80-160 г на відро води); суперфосфату - до 3% (240 г на відро води).

Більш ефективне, а тому й частіше застосовується позакореневе підживлення мікроелементами, які плодові рослини споживають у невеликих кількостях - розчинами солей, до складу яких входять бор, цинк, марганець. Застосовують позакореневе підживлення за появи візуальних ознак нестачі цих елементів у рослині. Борну кислоту можна використовувати для позакореневого підживлення в концентрації 0,005 % (0,4 г на відро води), сульфат цинку - 0,05 % (4 г на відро води з додаванням 12 г гашеного вапна), сульфат марганцю - 0,5 % (40 г на відро води).

Позакореневе підживлення можна поєднувати з обприскуванням саду проти шкідників і хвороб. Краще його проводити навесні, після повного відростання листового апарату. Обприскувати сад потрібно в похмуру погоду (але не перед дощем) або у вечірні та ранкові години. Витрата розчину — 10-12 л на 100 м площі, зайнятої кронами рослин.

За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

two × two =

uk