Зрошення плодового саду

Зрошення плодового саду у поєднанні з іншими агротехнічними заходами для догляду за садами підвищує врожайність у 1,5-2 рази, сприяє регулярному плодоношенню, збільшенню продуктивного періоду насаджень.

Зволоження та перезволоження ґрунту

Плодові дерева відчутно реагують на зміну кількості доступної вологи в кореневмісному шарі ґрунту. Різке коливання вологості ґрунту як протягом вегетаційного періоду, так і протягом усього життя дерева негативно позначається на його зростанні, плодоношенні та стійкості проти несприятливих погодних умов.

При нестачі вологи використання поживних речовин із ґрунту різко погіршується, дерева слабо ростуть, плодоносять нерегулярно, плоди утворюються дрібні, якість їх погіршується. Після посушливого літа дерева, які не поливали у суворі зими, часто ушкоджуються морозами.

У той самий час надмірна вологість ґрунту на більшість плодових культур впливає навіть гірше, ніж недостатня. Постійне перезволоження погіршує аерацію ґрунту, негативно позначається на зростанні, викликає відмирання та загнивання кореневої системи, що призводить до передчасного пожовтіння та опадання листя, припинення росту гілок, суховершинності крони, зниження морозостійкості, пригнічення та загибелі дерев. Часто можна спостерігати, як окремі садівники, особливо початківці, надміру захоплюються поливами. Надмірно часті поливи, особливо на тлі щорічного внесення високих норм мінеральних азотних та органічних добрив у молодих садах, призводять до буйного та затяжного зростання дерев.

У такому разі молоді дерева пізніше починають плодоносити і частіше ушкоджуються морозами. Дослідженнями доведено, що яблуневий сад у плодоносному віці при утриманні ґрунту під чорною парою витрачає за вегетаційний період близько 5-6 тис. м3 води з гектара, або 500-600 л (50-60 відер) з кожного квадратного метра. Сума атмосферних опадів у степових та лісостепових районах складає від 3 до 5,5 тис. м на 1 га, або 300-550 л на квадратний метр, з яких тільки частина є продуктивною вологою.

Для нормального росту та плодоношення дерева у присадибних та колективних садах (з великою щільністю та інтенсивним використанням міжрядь під іншими культурами) у степовій зоні потрібно зрошувати щорічно у Лісостепу та Поліссі (за винятком західних районів та передгірських районів Карпат, де середня річна сума опадів складає мм та більше).

Вирішальне значення для зростання, плодоношення та довговічності дерев має дотримання поливного режиму – правильне визначення термінів та норм поливу. Вони залежать від водно-фізичних властивостей ґрунту, запасів ґрунтової вологи в саду на початку вегетації та інтенсивності її витрачання. Остання визначається переважно погодними умовами, густотою розміщення дерев, віком насаджень, системою утримання та використання міжрядь саду, особливостями ґрунту.

Спостереженнями доведено, що найінтенсивніше використовується волога в саду з приштамбової зони ґрунту, максимально насиченого корінням дерева, орієнтовно дорівнює ширині його крони і має глибину до 80-100 см.

У цій зоні за допомогою поливів підтримують оптимальні умови вологості ґрунту.

Терміни та норми поливу

Одне з важливих питань зрошення – правильне визначення термінів поливів та поливних норм. У промислових зрошуваних садах для цієї мети під час посиленого витрачання вологи систематично один раз у десять днів визначають вологість ґрунту. При зниженні її до нижньої критичної межі у верхньому напівшаровому шарі - на супіщаних і легкосуглинистих ґрунтах до 60-65 % польової вологомісткості (ПВ) на середньо- та важкосуглинистих - до 70-80 % ПВ проводять полив, доводячи вологість ґрунту в зоні основної розміщеної кореневої системи до польової вологомісткості. Вона залежить від механічного складу та структури ґрунту. Суглинисті ґрунти здатні містити в собі більше вологи, піщані та супіщані – менше.

Для визначення термінів поливу користуються такими показниками, як концентрація клітинного соку, всмоктувальна сила листя, біокліматичний спосіб тощо. Але всі вони потребують спеціального обладнання, тому в колективних та присадибних садах не застосовуються.

Терміни поливу та поливні норми у присадибних та колективних садах визначають орієнтовно як за вологістю ґрунту, так і за погодними умовами (кількість опадів за осінньо-зимовий та ранньовесняний періоди до початку вегетації, а також частота та кількість опадів у поливний період, температура та сухість повітря). Кількість і терміни поливів не можуть бути постійними для всіх років, оскільки метеорологічні умови за роками різняться між собою.

Многолетние исследования, а также обобщение производственного опыта по орошению садов показали, что в средне засушливые годы в степной зоне впервые поливают молодые и плодоносящие деревья (если проведен осенний влагозарядный полив) ориентировочно в первой половине июня, в Лесостепи — во второй половине этого месяца или через 15-20 дней после окончания цветения. Следующие поливы при отсутствии значительных осадков (не менее 20 мм за один раз) проводят через 20-25 дней в Степи и 25-30 дней — в Лесостепи. Если в межполивной период выпадет осадков более 20 мм, срок очередного полива передвигается на 1-2 недели.

Всего за вегетационный период деревья поздних сортов семечковых пород в южных районах Степи поливают 4-5, в северной Степи и Лесостепи — 3-4 раза. Деревья косточковых пород заканчивают поливать не позднее чем за две недели перед созреванием плодов. При орошении позже указанного срока плоды могут растрескиваться и загнивать (особенно на черешне). После уборки урожая деревья косточковых и летних сортов семечковых пород продолжают поливать по мере надобности (при понижении влажности почвы). Последние вегетационные поливы в районах Степи и Крыму проводят в первой половине сентября, в Лесостепи и на Полесье — в августе. Позже поливы затягивают рост деревьев и снижают их зимостойкость.

Поливна норма, тобто кількість води, яку потрібно витратити на площу, що займає дерево, щоб зволожити ґрунт на глибину розміщення основної маси коренів, залежить від вологості ґрунту перед поливом, його механічного складу, віку дерев. Незалежно від вологості ґрунту дерева обов'язково поливають одразу після посадки (3-4 відра на кожне). У перші 2-3 роки після посадки коренева система дерева розміщується у порівняно невеликому обсязі ґрунту. Поливають їх у районах Степу 4-5, у Лісостепу - 3-4 рази на сезон із розрахунку 3-4 відра води на дерево при кожному поливі.

С возрастом деревьев поливную норму увеличивают из расчета увлажнения почвы при поливах до глубины 1 м. Ориентировочная норма одного полива вступающих в плодоношение и плодоносящих деревьев из расчета увлажнения почвы до глубины 1 м составляет: на песчаных грунтах 4-5 ведер, легкосуглинистых — 5 -6, средне- и тяжелосуглинистых — 7-8 ведер на 1 м² занимающей дерево площади. В садах, расположенных на участках с близким залеганием подпочвенных вод (менее 3 м), поливные нормы уменьшают на 20-30%. Особенно осторожно поливают сады на участках с неглубоким залеганием подпочвенных вод, содержащих растворимые соли более 1,5 г/л, а также с близким залеганием засоленных горизонтов и на участках с недостаточным природным дренажем. Высокие поливные нормы в таком случае могут привести к засолению или заболочению почвы, что в свою очередь приведет к гибели плодовых деревьев.

Вологозарядкові поливи

Поливи, які проводять пізно восени (по закінченні вегетації дерев), взимку або ранньою весною (до початку вегетації), називають вологозарядковими. Їх застосовують у роки із посушливою осінню, коли запас вологи в ґрунті недостатній. Такі поливи забезпечують не тільки створення запасу вологи в ґрунті, а й кращу перезимівлю дерев, що підвищують довговічність насаджень. Відомо, що вологий ґрунт узимку промерзає на меншу глибину, а температура такого ґрунту на глибині розташування основної маси коренів завжди буває на 2-4 °С вище сухого, що створює кращі умови для кореневої системи. Плодові дерева і взимку випаровують воду. Нестача вологи в деревині, спричинена недостатньою її кількістю у ґрунті, може призвести до пошкодження надземної частини дерева морозами.

Поєднання вологозарядкових та вегетаційних поливів значно підвищує ефективність зрошення садів. Осінні вологозарядкові поливи проводять наприкінці жовтня — листопаді після масового опадання листя, коли температура повітря знизиться настільки, що зменшується вбирання води кореневою системою та усувається небезпека відновлення вегетації дерева. Рано проведений вологозарядковий полив після посушливого періоду може знизити зимостійкість дерев. Насамперед поливають кісточкові породи, літні сорти яблуні, що раніше закінчують вегетацію; зимові сорти та молоді дерева поливають останніми.

Осінній полив слід проводити з урахуванням ґрунтових умов. Особливо обережно, зволожуючи пласт на глибину до 80-100 см, поливають дерева на ділянках з недостатнім природним дренажем, а також з високим стоянням підґрунтових мінералізованих вод. На ділянках з глибоким заляганням підґрунтових вод і добре дренованим ґрунтом можна зволожувати до глибини 1,5-2 м.

Способи поливу

Вибір методу поливу залежить від умов водокористування, механічного складу та водопроникності землі, рельєфу, віку дерев тощо. Він повинен відповідати наступним основним вимогам: забезпечити найрівномірніший розподіл води по площі в активному кореневмісному шарі ґрунту на потрібну глибину, не допускати руйнування структури і ерозії ґрунту, сприяти скороченню витрат ручної праці і часу на проведення поливу.

У присадибних та колективних садах найпоширеніший спосіб поливу дерев – полив по чашах у приштамбові кола. Для поливу по чашах навколо дерева по периферії крони навертають земляний валик висотою близько 15 см. У чашу, що утворилася, наливають потрібну кількість води для зволоження ґрунту на всій площі чаші на глибину 70-100 см. Наприклад, при площі чаші 12 м² і поливній нормі 500 м3 на 1 га або п'ять відер на 1 м², у чашу потрібно налити 60 відер води.

Поливають дерева також по кругових канавках та в ямки, які роблять під кроною дерева на відстані близько 1 м один від одного. Кругові канавки викопують глибиною до 15 см довкола дерева по ширині проєкції крони. Канавок під кроною дерева влаштовують кілька залежно від розміру крони та водопроникності ґрунту. На супіщаних ґрунтах, бічна фільтрація води в яких незначна, канавки розміщують на відстані 60-70 см, на середньосуглинистих - 80 см і важкосуглинистих - близько 1 м. У канавки наливають потрібну кількість води, так само як і при поливі по чашах.

Полив у міжряддях культур, що вирощуються в молодих садах, а також полив плодоносних садів із задернінням ґрунту багаторічними травами, краще виробляти з гумових або пластмасових шлангів, особливо якщо на кінці їх приробити розбризкувачі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

20 + thirteen =

uk