Шкідники листя плодових дерев

Листям плодових дерев харчуються попелиці, мідяниці, кліщі, гусениці білана жилкуватого, золотогуза, яблуневої молі, зимового п'ядуна, листокруток, непарного і кільчастого шовкопрядів, пильщиків та інших шкідників.

Кожен шкідник при харчуванні викликає властиві йому пошкодження. За типом ушкоджень досить легко визначити шкідника і застосовувати відповідні заходи боротьби.

Типи ушкоджень листа і групи шкідників.

1. Об'їдання листя часткове або повне без обплутування їх павутиною — це ушкодження зазвичай завдають дорослі гусениці непарного і кільчастого шовкопрядів, золотогуза, білана жилкуватого, листопадного п'ядуна, зимового п'ядуна або травневого жука.

2. Листя, об'їдені повністю або частково і обплутані павутиною, внаслідок чого утворилися гнізда, так пошкоджують листя гусениці яблуневої молі, брунькової, смородинової та інших листокруток, грушевого пильщика-ткача.

3. Окремі листя, скручені у трубочку і обплутані павутиною, — це пошкодження розанової та інших листокруток.

4. Всередині листа (у м'якоті) проїдені ходи або виїдені порожнини, але шкіра листа не пошкоджена — пошкодження «міни» молодих гусениць яблуневої, нижньо - або верхньосторонньої мінуючих молей.

5. Листя скелетовані, тобто в них з'їдена м'якоть, а всі жилки залишилися не пошкодженими, обплутані павутиною — пошкодження і зимові гнізда молодих гусениць білана жилкуватого і золотогуза.

6. Листя скелетовані, зверху не обплутані павутиною – пошкодження вишневим слизовим пильщиком.

7. Всередині черешка проточений хід, пошкоджене листя обсипається – пошкодження личинками букарки.

8. Листя закручені або з галовидними здуттями і, якщо на листках харчуються невеликі зелені комахи, то це пошкодження попелиці. На листках груші червоні гали, що утворюються від харчування грушевого галового кліщика.

9. На листках крапельки або кульки липкої солодкуватої рідини – пошкодження грушевої або яблуневої листоблошки (мідяниці).

10. Край листа яблуні закручений і потовщений, має червоний колір – пошкодження яблуневої галиці.

Білан жилкуватий

Восени і взимку на плодових деревах вільно висять на павутинках сухі листочки, злегка стягнуті павутиною, якщо їх розгорнути, то можна побачити 20...40 невеликих гусениць – це зимове гніздо з молодими гусеницями білана жилкуватого. Гусениця цього шкідника пошкоджує всі плодові породи, а також черемшину, глід, горобину. Метелик у розмаху крил близько 65 мм. Білі крила з чорними жилками. Зимують гусениці в гніздах з 2-3 пошкоджених сухих листків. 

Навесні, як тільки набухають бруньки, гусениці виходять із зимових гнізд і живляться спочатку бруньками, а потім листками і квітками. У травні вони заляльковуються на штамбах і гілках. В кінці травня — в червні самки відкладають на листя купки яєць за 20-200 в кожній. З яєць відроджуються гусениці і скелетують листя, обплутуючи їх павутиною.

Заходи боротьби. Восени і взимку знімають і спалюють гнізда. Для знищення гусениць, що перезимували дерева обприскують при розпусканні бруньок 0,9% емульсією 10% к. е.* карбофосу або 0,5% ровікуртом (5% к. е. або 5% з. п.). В період виходу гусениць з яєць влітку проводять обприскування 0,5% суспензією ентобактеріну або 0,9% емульсією 10% к. е. карбофосу або 0,5% ровікуртом (5% к. е. або 5% з. п.), або 0,6% емульсією 10% к. е. фозалону (бензофосфату).

* к. е.— концентрат емульсії; с. п.— змочуваний порошок.

Зимовий п'ядун

Пошкоджує всі плодові і багато листяні лісові породи. Найбільшої шкоди завдає на Поліссі та в Лісостепу. 

Самка бурувато-сіра, з дуже коротенькими недорозвиненими крилами, не літає. Самець має сірі крила з зигзагоподібними темними поперечними смугами. Зимують яйця на пагонах біля бруньок. 

Гусениці відроджуються навесні після розпускання бруньок і пошкоджують листя. На початку літа вони спускаються на павутинках з дерев і залазять у ґрунт, де заляльковуються на глибині 5-10 см. Метелики вилітають восени після опадання листя. Самки вилазять по штамбу на дерево і відкладають яйця.

Заходи боротьби. Восени в кінці вересня накладають клейові кільця на штамби дерев, щоб перешкодити самкам піднятися на дерево. Ранньою весною знищують відкладені нижче кілець яйця, очищаючи і спалюючи кору. Для знищення гусениць дерева перед цвітінням обприскують 0,5% суспензією ентобактеріну або 0,9% емульсією 10% к. е. карбофосу або 0,5% ровікуртом (5% к. е. або 5% з. п.) або 0,6% емульсією 10% к. е. фозалону.

П'ядун-обдирало

Пошкоджує плодові і лісові листяні породи. Самка безкрила, самець має жовтуваті крила з чорними поперечними смугами і чорною плямою; розмах крил близько 40 мм. Гусениця червоно-бура, має десять ніг. Зимують яйця на пагонах біля бруньок. Гусені з яєць відроджуються навесні і пошкоджують листя. Метелики літають восени, трохи раніше зимового п'ядуна.

Заходи боротьби такі ж, як і проти зимового п'ядуна.

Кільчастий шовкопряд

Пошкоджує всі плодові і листяні лісові породи. Розмах крил метелика близько 40 мм. Передні крила охряно-жовті або коричнево-бурі з двома поперечними бурими або світло-сірими смугами. 

Метелики літають у червні-липні. Самки відкладають на тонкі гілки по 100-400 зимуючих яєць. 

Гусені з яєць відроджуються навесні в період розпускання бруньок і спочатку скелетують, а потім об'їдають листя. Вони живуть групами у павутинних гніздах, які виробляють в розгалуженні гілок. 

Заляльковуються в коконах. У червні вилітають метелики.

Заходи боротьби. Восени або ранньою весною зрізають і спалюють гілочки з кладками яєць шовкопряда. Навесні перед цвітінням дерева обприскують 0,5% суспензією ентобактеріну або 0,5% ровікуртом (5% к. е. або 5% з. п.), або 0,9% емульсією 10% к. є. карбофосу. Після цвітіння для знищення гусениць обприскують 0,5% ровікуртом (5% к. е. або 5% з. п.).

Золотогузка

Взимку на плодових деревах трапляються шматки сухого листя, примотаних павутиною до гілки. Всередині цього гнізда маленькі волохаті гусенички – це зимові гнізда і гусениці золотогуза.

Вони пошкоджують дерева всіх плодових та багатьох лісових порід. Метелик білого кольору, у самки на кінці черевця — золотисті волоски. Розмах крил близько 35 мм.

Гусениця сірувато-чорна, вкрита волосками, має червоні бородавки і білі плями на спині і боках. Зимують молоді гусениці в гніздах. Рано навесні живляться спочатку бруньками, а потім листками. 

У червні вони заляльковуються, а через 10-12 днів вилітають метелики і відкладають переважно на нижній стороні листя до 500 яєць в одну купку, яку покривають волосками з черевця. Через 15-18 днів з яєць відроджуються гусениці, які виїдають м'якоть листя, обмотують їх павутиною і роблять собі зимові гнізда.

Заходи боротьби. Такі ж, як і проти білана жилкуватого, тільки зимові гнізда зрізують секаторами.

Непарний шовкопряд

Пошкоджує всі плодові і листяні лісові породи. Самка і самець дуже різняться між собою. 

Самка значно більше самця, з сіро-білими крилами, на яких є 3-4 поперечні зигзагоподібні чорні смуги. Розмах крил самки 45-75 мм 

Самець має бурувато-сірі передні крила з широкими поперечними темно-бурими смугами. Розмах крил близько 45 мм. Гусениці, закінчивши розвиток, довжиною до 75 мм, сірувато-бурого кольору з синіми і червоними бородавками, покриті довгими волосками. Особливо довгі волоски у маленьких гусениць, тому вони легко переносяться вітром на далекі відстані.

Зимують яйця, які самка відкладає купками (по 500-600) на корі і покриває рудими волосками з черевця, завдяки чому купки яєць мають вигляд жовтих «подушечок». Рано навесні з яєць відроджуються гусениці і починають об'їдати листя. У другій половині червня вони заляльковуються і через два тижні вилітають метелики. У липні самки відкладають зимуючі яйця.

Заходи боротьби. Восени знищують кладки яєць, змащуючи з допомогою пензлика нафтою або сумішшю гасу з дьогтем (дві частини гасу і одна частина дьогтю). Змащують так, щоб нафта і гас не стікали на кору для запобігання опіків. Навесні перед цвітінням і після цвітіння для знищення гусениць дерева обприскують суспензією ентобактеріну або 1% емульсією 10% к. е. трихлорметафосу-3, або 0,9% емульсією 10% к. є. карбофосу або 0,6% емульсією 10% к. е. фозалону.

Американський білий метелик

Пошкоджує плодово-ягідні і багато лісових декоративних, а також технічні культури.

Метелик білого кольору, розмах крил 25-45 мм. У деяких метеликів крила і верх черевця мають рідкісні невеличкі плями чорного або жовто-коричневого кольору. Тіло вкрите густими білими волосками.

Зимують лялечки. В кінці квітня — в травні відбувається літ метеликів. Самки відкладають яйця на нижній бік листків купками (200-500 у кожній) і покривають їх рідким шаром білих волосків. Яйця зеленого або жовто-зеленого кольору, круглі, розміром 1 мм. Одна самка може відкласти до 2500 яєць.

Гусениці спочатку живляться листям відкрито, а потім починають обплітати їх павутиною. Колонії гусениць обплітають павутиною листя цілих гілок і навіть невеликих дерев. Наприкінці розвитку вони залишають павутинні гнізда і живляться відкрито, а в середині липня заляльковуються в щілинах кори, під опалим листям, у ґрунті та в інших місцях. 

В конце июля — в августе проходит лет бабочек второго поколения. Гусеница второго поколения наносит ущерб в течение августа и сентября; окукливается в конце сентября.

Заходи боротьби. Забороняється завозити посадковий із зараженої місцевості. При появі вогнищ шкідника їх потрібно негайно ліквідувати, а кілька гусениць обшпарити окропом, покласти в пляшку з 4% розчином формаліну або 5% розчином кухонної солі та передати в обласну інспекцію по карантину сільськогосподарських рослин.

Збирають і спалюють павутинні гнізда з гусеницями і окремих гусениць. Обприскують 0,5% суспензією ентобактеріну або 0,9% емульсією 10% к. є. карбофосу або 0,6% емульсією 10% к. е. фозалону.

Розанова листокрутка

У травні — червні на плодових деревах буває багато скручених в трубочку листків. Якщо розгорнути листок, можна побачити зелені або сірувато-зелених гусениць з блискучою рудою головою, які харчуються листям. Це гусениця розанової листокрутки. 

Найбільш вона поширена в південній частині Степу. Пошкоджує всі плодові і ягідні культури, а також лісові декоративні породи.

Метелик з розмахом крил 15-22 мм. Забарвлення крил буває від червоно-коричневого до жовтувато-сірого.

Зимують яйця на гладкій корі штамбів і товстих гілок. Метелики літають з початку червня по середину липня. Самки відкладають яйця на гілки купками, покриваючи їх слизом. У кожній кладці буває до 40-120 яєць. 

Гусениці відроджуються з яєць навесні після розпускання бруньок і пошкоджують листя і плоди, вигризаючи їх м'якуш. Вони скручують листя в трубочку. Пошкоджені плоди деформуються. В кінці травня і в червні гусениці заляльковуються в трубочку скручене листя. На початку червня з лялечок вилітають метелики.

Заходи боротьби. Яблуню обприскують 1% емульсією 10% к. е. трихлорметафосу-3 або 0,9% емульсією 10% к. є. карбофосу або 0,6% емульсією 10% к. е. фозалону при відділенні бутонів, а черешню та інші кісточкові — відразу після закінчення цвітіння.

Яблунева міль

Після цвітіння на яблунях можна помітити обмотані гілки павутиною – так звані павутинні гнізда, в яких харчуються листям жовтуваті з чорними крапками гусенички – це гусениці яблуневої молі. Пошкоджує тільки яблуню.

Метелик з розмахом крил близько 20 мм. Передні крила сріблясто-білі з чорними крапками. Зимують молоді гусениці під щитками на гілках. Навесні вони вгризаються групками в листя, де роблять міни (ходи), вигризаючи м'якуш між шкурками листа. Старші гусениці живуть відкрито, обгризають зверху листя і обмотують їх павутиною, утворюючи гнізда.

На початку червня вони заляльковуються у білих шовковистих коконах. Днів через 15-20 вилітають метелики і відкладають на гілках яйця купками, покриваючи їх слизом, яка твердне, утворюючи щиток сірого кольору розміром 4-5 мм '

Заходи боротьби. На початку розпускання бруньок перед початком виходу гусениць з-під щитків дерева обприскують 1% емульсією 10% к. е. трихлорметафосу-3 або 0,9% емульсією 10% карбофосу. Відразу після закінчення цвітіння, коли гусениці виходять з «мін» і починають відкрито харчуватися, проводять обприскування 0,5% суспензією ентобактеріну або 0,9% емульсією 10% к. е. карбофосу або 1% трихлорметафосом-3 10% к. е. або 0,6% емульсією 10% к. е. фозалону. Знімають і знищують павутинні гнізда.

Яблунева нижньобокова мінуюча міль

Влітку на яблуні, особливо в степовій зоні та в Криму, можна побачити листя з нижньої сторони в яких є овальні внутрішні пошкодження, всередині яких видно чорні екскременти — це ходи гусениць нижньобокової мінуючої молі.

Пошкоджує яблуню. Поширена повсюдно, але значної шкоди завдає в Криму і степових районах. Метелик 6-9 мм у розмаху крил. Передні крила золотисто-жовті з сімома білими трикутними плямами. Задні крила вузькі з довгою бахромою. Зимують лялечки в мінах в опалому листі. Навесні під час відокремлення бутонів починається літ метеликів, який триває 40-45 днів. 

Масовий років відбувається під час цвітіння. Самки відкладають яйця на листя. Через 6-11 днів з яйця відроджується гусениця, яка вгризається в тканину листка, де прогризає хід-міну довжиною до 2,5 см Розвиток гусениці триває 28 днів. Заляльковуються вони в мінах. Протягом вегетаційного періоду шкідник дає три покоління.

Верхньобокова мінуюча міль

У липні-вересні часто на верхній стороні листя з'являються округлі білуваті внутрішні ушкодження-ходи — це міни верхньобокової мінуючої молі.

Метелик дуже маленька з вузькими світлими крильцями, по краю яких є довга бахрома. Зимують гусенички останнього віку всередині опалого листя. В кінці березня — квітні вони заляльковуються. Після розпускання листя вилітають метелики. Самка відкладає яйця на верхній бік листків. Відродившись, гусенички вгризаються всередину листа, де й живляться паренхімою, утворюючи округлі білі міни. Гусенички останнього віку склеюють листочки і загинають їх на верхню сторону. У них вони і заляльковуються. Сильно пошкоджені листки буріють і обсипаються.

Заходи боротьби з нижньобокової і верхньобокової мінуючої молями. Обприскування під час відокремлення бутонів, відразу після цвітіння, через два тижні після нього, в середині червня і в кінці липня 0,9% емульсією 10% к. е. карбофосу або 0,6% емульсією 10% к. е. фозалону. Останнє обприскування проводять не пізніше ніж за 30 днів до збирання врожаю. Восени після опадання листя потрібно перекопати ґрунт, при цьому будуть знищені гусениці, які зимують у листі.

Яблунева вогнівка

Яблунева вогнівка (міль-листокрутка). Пошкоджує яблуню і грушу. Гусениці жовтувато-зелені, з бурими крапками. Зимують метелики під опалим листям та в щілинах кори. Навесні самка відкладає яйця на молоді листки. Гусениці скелетують листя спочатку знизу, а потім зверху. Краї листа гусениця стягує павутиною. Заляльковуються в білому коконі на непошкодженому листі. Протягом літа дає 2-3 покоління. Особливо великої шкоди завдає молодим садам.

Заходи боротьби. Восени збирають і спалюють опале листя, а також общипують відсталу кору для знищення зимуючих метеликів. При появі гусениць дерева обприскують 1% емульсією 10% к. е. трихлорметафосу-3 або 0,9% емульсією 10% к. е. карбофосу або 0,6% емульсією 10% к. е. фозалону.

Вишневий слизистий пильщик

Пошкоджує листя вишні, черешні, груші, сливи, а іноді і інших порід, скелетує їх з верхньої сторони. При сильному пошкодженні листки стають наче обпалені. Пошкодження наносять невеликі блискучо-чорні личинки, схожі на равликів. Доросла комаха також блискучо-чорна, довжиною 4-6 мм.

Зимують личинки в ґрунті на глибині 2-15 см. Навесні вони заляльковуються. В кінці травня – в червні вилітають дорослі комахи першого покоління. Самки відкладають яйця в м'якуш листя по одному з нижньої сторони в надрізи, зроблені яйцекладом. Через 8-15 днів відроджуються личинки.

Вони покриваються чорним слизом і стають схожими на равликів. У липні, закінчивши харчування, заглиблюються в ґрунт, де роблять кокон з частинок ґрунту, скріплених слизом. 

Частина їх у липні заляльковується і в серпні вилітають пильщики другого покоління. Личинки цього покоління пошкоджують листя у другій половині серпня – у вересні. Закінчивши живлення, вони заглиблюються в ґрунт на зимівлю. Пошкоджене листя буріють і засихають.

Заходи боротьби . Осіння оранка і перекопування міжрядь і приштамбових кіл. При появі личинок проводять обприскування 0,6% емульсією 10% к. е. фозалону або 0,6% емульсією 10% к. е. карбофосу, але не пізніше ніж за 30 днів до збирання врожаю при застосуванні карбофосу і за 40 днів при застосуванні фозалону.

Грушевий пильщик-ткач

 У червні — на початку липня окремі гілки, особливо на верхівках дерев груші, бувають обплутані павутиною. У павутинних гніздах харчуються листям оранжево-жовті личинки грушевого пильщика-ткача.

Доросла комаха з чорною головою і грудкою, рудуватим черевцем. Довжина тіла 11-14 мм. Грудні ноги добре розвинені, на кінці черевця є два невеликих відростка.

Зимують личинки в коконах у ґрунті на глибині до 15 см. Навесні вони заляльковуються. У травні — червні вилітають дорослі комахи. Самка відкладає яйця рядами з нижньої сторони листа. Через 10-12 днів відроджуються личинки, які утворюють гнізда, обплутують павутиною листя і харчуються разом протягом 30-35 днів. Закінчивши живлення, личинки заглиблюються в ґрунт, де й зимують.

Заходи боротьби. При появі личинок обприскують 1% емульсією 10% к. е. трихлорметафосу-3 або 0,9% емульсією 10% к. е. карбофосу або 0,6% емульсією 10% к. е. фозалону.

Букарка

Пошкоджує яблуню, сливу, грушу та інші плодові культури. Довгоносик темно-синього кольору, довжиною 2,5-З мм. Зимують жуки в ґрунті. Рано навесні вони виходять з ґрунту і живляться бруньками, а потім бутонами та листям. Масовий шкідник з'являється при температурі 10-12 °С. В кінці цвітіння самки відкладають по одному яйцю в черешок або центральну жилку листа. Личинки живляться спочатку в черешку, а потім роблять міни в м'якоті листка. Пошкоджене листя опадає. Личинки продовжують харчуватися в опалому листі; заляльковуються в ґрунті на глибині близько 15 см. Жуки відроджуються восени, але залишаються зимувати в ґрунті.

Заходи боротьби. При розпусканні бруньок обприскують дерева 1% емульсією 10% к. е. трихлорметафосу-3 або 0,9% емульсією 10% к. е. карбофосу.

Зелена яблунева попелиця

Влітку на яблуні, особливо на молодих деревах, можна побачити покручені листя і верхівки пагонів, а з нижньої сторони листків і на корі молодих пагонів харчуються колонії зелених личинок – це личинки зеленої яблуневої попелиці.

Яблунева попелиця — невелика комаха завдовжки до 2 мм, зеленого кольору. Пошкоджує переважно яблуню, грушу, айву, зрідка горобину і глід. Зимують яйця на молодих пагонах. Ранньою весною під час набухання – на початку розпускання бруньок з яєць відроджуються темно-зелені личинки. Вони висмоктують сік спочатку з бруньок, а після розпускання їх переходять на листочки, де харчуються з нижньої сторони.

Через два тижні личинки перетворюються на дорослих самок-засновниць. Безкрилі самки народжують личинок і утворюють навколо себе цілу колонію попелиць, высасывающих сік з молодих листя і зелених пагонів. Пошкоджені листки скручуються і загортаються попелиць. Через 12-15 днів личинки стають дорослими самками другого покоління, які знову народжують личинок. За літо розвивається 12, а на півдні – 16 поколінь. Починаючи з другого або третього покоління, розвиваються і крилаті самки-розселювачки, які перелітають на інші дерева і сади і заселяють їх. Восени вони відкладають на тонких пагонах зимуючі яйця.

Сіра яблунева або червоногалова попелиця

Навесні після розпускання листя та першої половини літа на верхівках пагонів яблуні зустрічаються листя, закручені по всій довжині на нижню сторону з червоними опуклими галами. У таких листках з нижнього боку харчуються сіро-зелені личинки і самки, вкриті світло-сірим восковим нальотом. Це червоногалова яблунева попелиця. Вона пошкоджує яблуню.

Зимують яйця. Личинки відроджуються після розпускання бруньок і висмоктують сік з молодих листків, від чого утворюються червоні опуклі гали. Пошкоджене листя поступово засихають. Протягом літа на яблуні розвивається чотири покоління. У другій половині червня відкладають зимуючі яйця під відсталі луски кори штамба і товстих гілок дерева.

Будякова або чортополохова попелиця

На сливі, абрикосі, терни, персику та аличі навесні і на початку літа можна побачити листя, скручені поперек жилок. З нижньої сторони їх живиться яйцеподібна зелена попелиця. Це чертополоховая попелиця.

Зимують яйця, відкладені в складки і щілини кори і біля основи бруньок. З яєць до розпускання бруньок відроджуються личинки і висмоктують сік з кори пагонів. З личинок швидко виростають самки-засновниці, що народжують личинок другого покоління. Личинки висмоктують сік з молодих листків, в результаті чого вони скручуються. Починаючи з третього покоління, з'являється крилата попелиця, яка перелітає на інші дерева і проміжні рослини (реп'ях, соняшник та інші складноцвіті), де й розмножуються літні покоління. Восени з проміжних рослин попелиця повертається на плодові дерева і відкладає на гілки яйця, які зимують.

Сливова обпилена або очеретяна попелиця

Пошкоджує листя і молоді пагони сливи, абрикоса, персика. Пошкоджені листки не скручуються. Накопичується з нижньої сторони листя великими колоніями. Самки-засновниці видовжено-овальні, світло-зеленого кольору.

Зимують яйця на молодих гілках. Личинки відроджуються на початку розпускання бруньок. Спочатку вони харчуються на верхівках бруньок, а потім з нижнього боку молодих листків і на молодих пагонах. Тіло личинок вкрите воскоподібним синювато-білим пушком. За літо розвивається до десяти поколінь. Починаючи з другого покоління, частина крилатих попелиць переселяється в очерети. Восени вони повертаються на кісточкові дерева і відкладають зимуючі яйця.

Вишнева попелиця

Часто навесні і влітку листя черешні та вишні на верхівках пагонів скручуються. Якщо розгорнути такі листи, то побачимо блискучо-чорних комах. Це вишнева попелиця. Пошкоджує вона черешню і вишню. Довжина тіла до 2 мм. Зимують блискучі чорні яйця на молодих гілках біля основи бруньок. Личинки відроджуються на початку розпускання бруньок і живляться спочатку на верхній частині їх, а потім з нижнього боку молодих листочків. Пошкоджені листки зморщуються, скручуються, засихають і чорніють.

Влітку частина комах попелиці перелітає на підмаренник, однак більшість з них розмножується на вишні та черешні.

Заходи боротьби з попелицею. При розпусканні бруньок і влітку дерева обприскують 0,05% емульсією 25% к. е. анометрину-Н або 0,6% емульсією 10% к. е. карбофосу.

Грушевий клопик

Пошкоджує грушу, яблуню, вишню, черешню, сливу та інші плодові і лісові породи.

Доросла комаха має чорне плоске округле тіло завдовжки до 3 мм, з прозорими крилами. Зимує дорослий клопик під опалим листям та в щілинах кори. Навесні, під час цвітіння самки відкладають яйця в тканину листка з їх нижньої сторони. Днів через 15-20 відроджуються личинки, які живуть колоніями. Через 30 днів вони перетворюються на дорослих комах, які знову відкладають яйця. Зимують дорослі клопики другого покоління.

Пошкоджені листки зверху стають світло-жовтими або майже білими, а з нижньої сторони покриваються липкими виділеннями шкідника, починають засихати і обсипатися.

Заходи боротьби. Восени згрібають і спалюють опале листя. Проводять оранку восени в садах і перекопування грунту під деревами. У плодоносних садах клопика знищують обприскуванням дерев проти яблуневої плодожерки 0,6% емульсією 10% к. е. карбофосу або 0,6%е емульсією 10% к. е. бензофосфату.

Бурий плодовий кліщ

Пошкоджує яблуню, сливу, черешню, вишню та інші плодові породи. В результаті пошкодження листя буріють, плоди опадають. Дорослий кліщ довжиною до 0,6 мм має чотири пари ніг. Тіло зеленувато-червонувато-буре, плоске. Зимують яйця на корі біля бруньок, у гілках і з їх нижньої сторони. Яйця круглі червоного кольору, діаметром до 0,15 мм.

Навесні при розпусканні бруньок відроджуються червоні личинки. Вони спочатку висмоктують сік з бруньок, а потім переходять на листя. Через 15-20 днів личинки перетворюються на дорослих кліщів. Протягом літа розвивається 4-5 поколінь, причому в саду одночасно зустрічаються яйця, личинки і дорослі кліщі. Восени самки відкладають зимуючі яйця.

Червоний плодовий кліщ

Пошкоджує переважно яблуню, сливу, грушу, але зустрічається і на інших плодових породах. Поширений на Поліссі та в Лісостепу.

Зимують яйця в розвилках гілок і тріщинах кори. Вони круглі, червоні, розміром 0,15 мм. При відділенні бутонів починається відродження личинок з яєць. Личинки висмоктують сік з листя і через 25 днів перетворюються в самок. Вони червоного кольору, опуклі, довжиною до 0,4 мм. Літом самки відкладають яйця на листя. Протягом літа буває до шести поколінь.

Павутинний глодовий кліщ

Пошкоджує переважно яблуню, але зустрічається і на груші, сливи, черешні та інших плодових породах.

Зимують запліднені самки колоніями, в щілинах кори, під опалим листям та в верхньому шарі ґрунту. Багато кліщів влазять на зимівлю в ловильні пояси. Дорослі кліщі червоного кольору довжиною до 0,7 мм. Живуть колоніями. Навесні самки перелазять на дерева, де висмоктують сік із листків, обплутуючи їх павутиною. Там же вони відкладають яйця. Протягом літа розвивається 6-8 поколінь.

Заходи боротьби з кліщами. Обприскування після цвітіння і влітку 0,9% емульсією 10% к. е. карбофосу або 1% суспензією колоїдної сірки.

Грушевий кліщ

Влітку на листках груші, особливо молодих дерев, можна побачити листя з червоними галами (здуттями) – це пошкодження грушевого кліщика.

Пошкоджує листя груші, досить рідко – листя яблуні. Дуже маленький, до 0,2 мм завдовжки з двома парами ніг, подовжений кліщик. Зимують дорослі кліщі в бруньках. Навесні вони переходять на листя і висмоктують з них сік. На пошкоджених листках зверху з'являються здуття (гали), під якими з нижньої сторони листа є отвори. Через отвір кліщик влазить в здуття і відкладає там яйця. За літо розвивається кілька поколінь. При сильному розмноженні шкідника листя чорніють і відмирають.

Заходи боротьби. Рано навесні дерева обприскують 4% олеокупритом. Під час розпускання і відразу після цвітіння їх обробляють 0,9% емульсією 10% концентрату емульсії карбофосу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seventeen − 8 =

uk