Гній — одне з найцінніших добрив. У ньому є всі основні елементи мінерального живлення рослин, які входять до їх хімічного складу,— азот, фосфор, калій, кальцій, магній, залізо, сірка, бор, марганець, мідь, цинк, кобальт та ін. З гноєм у ґрунт надходить велика кількість мікроорганізмів, які, розкладаючи органічну масу, перетворюють поживні речовини в легкорозчинні, доступні для рослин сполуки. Кількість мікроорганізмів становить близько 1 % від загальної маси гною.
При розкладанні, мінералізації гною виділяється вуглекислий газ, який в свою чергу використовується рослинами у процесі фотосинтезу.
Гній позитивно впливає на фізичні властивості ґрунту. Так, під його дією важкі глинисті ґрунти стають менш зв'язними, пухкішими, поліпшуються їх водопроникність та аерація. Сипучі ж піщані ґрунти, навпаки, стають більш зв'язними, краще затримують вологу. Він сприяє поліпшенню структури ґрунту.
Особлива цінність гною полягає в тому, що він є повним повільно діючим добривом. Поживні речовини, що містяться в ньому, переходять у доступні для рослин сполуки не відразу, а поступово, протягом 3-5 років і більше. Гній буває неоднаковим за хімічним складом, а відповідно і за агрохімічною цінністю.
Найпоширеніші способи зберігання гною: нещільний (гарячий), щільний (холодний) та гарячепресований. При нещільному способі, з доступом повітря, процес розкладу органічних речовин відбувається інтенсивно, супроводжуючись значним підвищенням температури та втратою великої кількості азоту в формі аміаку.
Щільний спосіб зберігання гною відбувається в анаеробних умовах. При цьому з боків і зверху гній прикривають шаром грунту. Органічні речовини гною розкладаються повільно, у зв'язку з чим при такому зберіганні азоту втрачається мало.
Гарячепресований спосіб зберігання гною має два етапи. Спочатку гній складають не ущільнюючи. Через 3-6 днів, коли температура підвищиться до 50-60 °С, гній ущільнюють, обкладають землею і далі зберігають так, як і при щільному способі. При такому способі напівперепрілий гній одержують швидше, ніж при щільному,— через 1,5-2 місяці, проте втрати азоту також більші.
Перепрілий гній (перегній) містить майже в два рази більше азоту і в 2-4 рази більше фосфору й калію, ніж свіжий.
Добрий ефект дає додавання до гною фосфоритного борошна (2 % від маси гною) або суперфосфату (1 %), а також хлористого калію (0,2-0,5 % від маси гною).
При внесенні гною його потрібно відразу ж після розкидання загорнути в ґрунт. Не можна тримати гній тривалий час розкиданим на поверхні або в малих купах, бо це призводить до втрати значної кількості азоту, а відповідно й до зниження його ефективності.
