Застосування добрив у садах є важливим заходом для поліпшення умов кореневого живлення рослин, підвищення їх врожайності та стійкості до несприятливих умов. Плодові рослини повинні бути забезпечені поживними речовинами протягом усього життя.
Види добрив
У молодих садах добрива сприяють хорошому росту дерев, прискорюють їх дозрівання, а в плодоносних – поповнюють запаси поживних речовин, винесених з ґрунту врожаєм, покращують наростання плодової деревини, сприяють закладці квіткових бруньок. Поповнюють вміст поживних речовин у ґрунті внесенням органічних і мінеральних добрив.
Основні елементи мінерального живлення рослин – азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірка, залізо. Плодові рослини споживають ці елементи у великих кількостях, тому їх прийнято називати макроелементами на відміну від мікроелементів – бору, марганцю, міді, молібдену, цинку. Останні хоча і потрібні також для нормального росту і плодоношення рослин, проте використовуються ними в незначних кількостях.
Органічні добрива
Одночасно з збагаченням ґрунту основними елементами мінерального живлення органічні добрива покращують фізичні властивості ґрунту, активізують діяльність ґрунтової мікрофлори. Вони містять всі необхідні для рослин елементи живлення, в тому числі мікроелементи.
До органічних добрив відносяться гній, різні види компостів, пташиний послід, гноєвка та інші види таких добрив.
Мінеральні добрива
Розрізняють прості, що містять один основний елемент живлення, і комплексні мінеральні добрива, до складу яких входять два або три елементи. Прості мінеральні добрива бувають азотні, фосфорні та калійні.
Крім одного з основних елементів живлення, до складу простих добрив можуть входити сірка, кальцій, магній, мікроелементи. Комплексні добрива поділяють на складні, складно-змішані та змішані.
Інші види добрив
Крім згаданих добрив, в садах і ягідниках застосовують також магнієві добрива (доломітове борошно, оксид магнію, калімагнезія, сульфат магнію), залізні (залізний купорос, хелати заліза), борні (борну кислоту, буру, борат магнію), марганцеві (сульфат магнію, марганцевий шлак), мідні (сульфат міді, колчеданні недопалки), молібденові (молібденокислий амоній), цинкові (сульфат цинку, цинкове полімікродобриво).
Як удобрювати молоді дерева
Якщо перед посадкою дерев ґрунт був добре удобрений органічними, а також фосфорними і калійними мінеральними добривами, то в перші 3-4 роки після посадки потрібно вносити тільки азотні. При цьому в перший рік вегетації не слід давати ніяких добрив. На 2-3-й рік азотні добрива потрібно вносити рано навесні, перед першим розпушуванням з розрахунку 6-9 г поживної речовини на 1 м² приштамбового кола (18-27 г аміачної селітри або 15-20 г синтетичної сечовини). Діаметр приштамбового кола на 2-3 рік після посадки повинен бути 2-2,5 м, в наступні роки до 8-9-річного віку його збільшують щорічно орієнтовно на 0,5 м.
Починаючи з 5 року потрібно, крім азотних добрив, вносити також фосфорні і калійні. Якщо перед закладкою саду ґрунт не був добре удобрений органічними, фосфорними та калійними мінеральними добривами, їх потрібно вносити, починаючи з другого року вегетації.
Органічні добрива (гній, компост) вносять один раз на 2-3 роки з розрахунку 3-5 кг на 1 м² приштамбового кола. Якщо замість гною або компосту є можливість внести інші органічні добрива (крім швидкодіючих, наприклад гноєвої рідини), то норму розраховують так, щоб кількість основних елементів живлення в них, зокрема азоту, була еквівалентна їх кількості в гної. Мінеральні добрива вносять щорічно.
Щоб визначити норму конкретного добрива на 10 м² удобреної площі, рекомендовану в таблиці кількість поживної речовини потрібно помножити на 100 і отриману цифру розділити на кількість поживної речовини, що міститься в добриві. Так, якщо на 10 м² потрібно внести 120 г азоту у формі аміачної селітри (34% поживної речовини), то норма добрив буде дорівнювати 350 г [120 • 100]:34.
Наведені в таблиці норми добрив є орієнтовними. Їх необхідно уточнювати залежно від ґрунтово-кліматичних умов, системи утримання ґрунту, наявності зрошення. Так, в зрошуваних садах з вмістом міжряддя під задернінням згадані норми добрив збільшують на 30% в порівнянні з садами, які містять під чорним паром. Якщо в саду вирощують міжрядні культури, вносять додаткову кількість добрив.
Як удобрювати плодоносні дерева
Щоб вирощувати високі врожаї плодів, потрібно забезпечити рослини основними елементами живлення з урахуванням їх запасів у ґрунті. Слід враховувати, що на врожайність, крім норм внесених добрив, великий вплив мають також інші фактори, зокрема вологозабезпеченість. Позитивний вплив добрив може бути тільки при створенні комплексу умов, сприятливих для росту і плодоношення – зрошення, відповідному вмісту ґрунту в міжряддях саду, вирощуванні скороплідних високоврожайних сортів. При недотриманні хоча б однієї умови не можна досягти очікуваних результатів навіть при застосуванні підвищених норм добрив.
Норми добрив у плодоносних насадженнях диференціюють залежно від ґрунтово-кліматичних умов, віку, продуктивності та стану дерев. Органічні добрива в плодоносних насадженнях потрібно вносити один раз на 2-3 роки з розрахунку 40-60 кг гною або компосту на 10 м² площі. Мінеральні добрива вносять щорічно.
Іноді, особливо на бідних легких ґрунтах, плодові рослини позитивно реагують на внесення мікродобрив, що містять мікроелементи – цинк, марганець, бор. Якщо в саду один раз на 3-4 роки вносять органічні добрива – гній, пташиний послід, збірний компост, мікродобрива можна не вносити, оскільки майже всі вони (крім торфу) містять достатню кількість мікроелементів у сприятливому співвідношенні.
Коли і як вносити добрива
Органічні добрива краще вносити восени під основну обробку ґрунту. З мінеральних добрив в даний час застосовують також фосфорні і калійні. Азотні добрива на ґрунтах легкого механічного складу (піщаних і супіщаних) вносять навесні в один або два терміни на початку вегетації – під першу обробку ґрунту і після цвітіння. На більш зв’язкових суглинних і глинистих ґрунтах, а також в умовах недостатнього зволоження ці добрива в аміачній або амідній формі краще вносити в два терміни: половину восени, а другу половину навесні, перед початком вегетації. Азотні добрива в нітратній формі використовують тільки навесні.
При зрошенні кращий ефект дає внесення азотних добрив в 2-3 терміни: перший раз – перед початком вегетації, другий і третій в якості підгодівлі приурочують до фаз росту – після цвітіння і фізіологічного осипання зав’язі.
Підгодовувати дерева можна добривами в сухому і рідкому стані. Важливою умовою ефективності підживлення є достатня вологозабезпеченість ґрунту і близький контакт всмоктуючих коренів з добривами. Досягають цього внесенням його в більш глибокі шари ґрунту, в зону розміщення основної маси кореневої системи.
Хороший ефект дає внесення добрив у щілини, зроблені спеціальним мечем (наприклад, мечем Колесова) на глибину 30-40 см. Глибина щілин залежить від породи, підщепи, тобто від глибини залягання кореневої системи. На 1 м² площі роблять 2-3 щілини. Встановлену норму добрив рівномірно розподіляють по щілинах, після чого їх закривають землею.
Останнім часом садівники-любителі для внесення добрив у розбавленому стані застосовують гідравлічні бури, що приводяться в дію за допомогою води, яка подається до бура під тиском по шлангу. У виготовлені гідробуром щілини на глибину до 40-60 см вносять розраховану норму добрив, а потім їх заливають водою. Після того як вода вбереться в грунт, щілини засипають грунтом, а ще краще – гноєм або компостом.
Досвід колективного і присадибного садівництва свідчить про високу ефективність застосування добрив (органічних і мінеральних) в кільцевих канавках глибиною 30-40 см, які викопують по периферії крони. Від кільцевої канавки в напрямку центру приштамбового кола викопують радіальні канавки на відстані 1-1,5 м від штамба дерева. Половину норми добрив, розрахованої на всю удобрену площу під деревом (4-6 кг на 1 м² приштамбового кола), висипають на дно канавки, після чого її перекопують.
Другу половину добрив змішують з ґрунтом, який був вийнятий під час копання канавок. Після цього удобреним ґрунтом засипають канавки. Так рекомендують вносити органічні та мінеральні добрива раз на 3-4 роки.
Позакореневі підживлення
Позакореневі підживлення азотними, фосфорними і калійними добривами не можуть замінити внесення цих добрив безпосередньо в грунт. Однак в окремих випадках позакореневі підживлення розчинами солей, що містять у своєму складі основні елементи мінерального живлення, можуть бути ефективними (при порушенні кореневого живлення, затримці сокоруху в коренях, що іноді спостерігається внаслідок глибокого промерзання і повільного відтавання ґрунту, поганої аерації його тощо).
Концентрація розчинів солей, що містять макроелементи, для позакореневих підживлень така: карбаміду, аміачної селітри, хлористого калію — по 0,4-0,5 % (32 г на відро води); сульфату калію – 1-2% (80-160 г на відро води); суперфосфату – до 3% (240 г на відро води).
Більш ефективне, а тому і частіше застосовується позакореневе підживлення мікроелементами, які плодові рослини споживають у невеликих кількостях — розчинами солей, до складу яких входять бор, цинк, марганець. Застосовують позакореневе підживлення при появі візуальних ознак нестачі цих елементів у рослині. Борну кислоту можна використовувати для позакореневого підживлення в концентрації 0,005% (0,4 г на відро води), сульфат цинку – 0,05% (4 г на відро води з додаванням 12 г гашеного вапна), сульфат марганцю – 0,5% ( 40 г на відро води).
Позакореневе підживлення можна поєднувати з обприскуванням саду проти шкідників і хвороб. Краще його проводити навесні, після повного відростання листового апарату. Обприскувати сад потрібно в похмуру погоду (але не перед дощем) або у вечірні та ранкові години. Витрата розчину — 10-12 л на 100 м площі, зайнятої кронами рослин.
За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського.
