Яглиця звичайна; сныть обыкновенная; Aegopodium podagraria — багаторічна трав’яниста кореневищна гола рослина родини селерових (зонтичних).
Стебло прямостояче, 50—100 см заввишки, гладеньке, порожнисте, борозенчасте, вгорі розгалужене.
Листки чергові, нижні — з довгими черешками, широкотрикутні, двічі трійчасті, з видовжено-яйцеподібними гостропилчастими загостреними частками; верхні — дрібніші, з коротко розширеними в піхву черешками, трійчасті, з бічними двороздільними, рідше цілісними листочками.
Плід — двосім’янка. Цвіте з травня до липня.
Квітки правильні, двостатеві, зібрані в складні зонтики (верхівковий зонтик 20—25-променевий, плодючий, бічні — дрібніші, неплідні); обгортки та обгорточок немає; пелюстки (їх 5) білі, оберненосерцеподібні, глибоковиїмчасті, у виїмці — із загнутою всередину часточкою.
Поширення. Яглиця звичайна росте в лісових районах і в Лісостепу на вологих місцях у лісах, серед чагарників і в садах.
Заготівля і зберігання. Для лікувальних потреб використовують траву яглиці, яку заготовляють у період цвітіння рослини і вживають свіжою (у вигляді салатів, як приправу до різних страв, як замінник капусти або щавлю та кропиви для юшок, борщів, щів, холодних борщів, юшок-пюре) або сушать, розкладаючи тонким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією.
Листкові черешки яглиці маринують в оцті, тушкують і вживають як гарнір до других страв, переробляють на ікру, подібну до баклажанної. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. У свіжому листі яглиці є значна кількість аскорбінової кислоти (65—100 мг%), залізо (16,6 мг%), мідь (1,99 мг%), марганець (2,13 мг%), титан (1,68 мг%), бор (3,9 мг%).
Фармакологічні властивості і використання
Яглицю звичайну використовують як засіб, що покращує діяльність травного каналу, підвищує діурез, виявляє пом’якшувальну, протизапальну, знеболювальну і ранозагоювальну дію.
Настій трави вважається добрим засобом для лікування уражень суглобів (подагра, ревматизм), шлунково-кишкових захворювань (з симптомами проносу і запору), захворювань нирок і сечового міхура. У дієтичному харчуванні яглицю використовують при гіпо- та авітамінозах С.
Для місцевого лікування використовують свіже подрібнене листя рослини (знеболювальні компреси при подагрі й ревматизмі). Використовують яглицю і в гомеопатії.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо:
- настій трави (3 чайні ложки сировини на 400 мл окропу, настояти 2 години, процідити) по пів склянки 4 рази на день до їди;
- вітамінний салат: молоде помите листя яглиці витримують 10 хвилин в окропі, подрібнюють, додають тертий хрін і сіль, перемішують і заправляють вершками (на 150 г свіжого листя яглиці беруть 25 г тертого хрону, 20 г вершків, сіль на смак).
