Розрізняють кілька видів газонів, але найпоширенішим є так званий партерний або зелений газон. Іноді застосовують квітковий (мавританський) газон.
У великих квітниках газон створюється на великих майданчиках, серед яких можливе розміщення клумб і груп декоративних рослин, дерев і чагарників. У невеликих квітниках газону відводиться місце по краях площі квітників або у вигляді окантовки клумб.
На присадибній ділянці газон розміщують поблизу житлового будинку, під декоративними деревами, чагарниками та між ними. До його облаштування приступають після вирівнювання поверхні земельної ділянки, будівництва житлового будинку та господарських приміщень, прокладання доріг і доріжок, а також висадки дерев і чагарників згідно із запланованим планом.
Підготування до посіву газону
Газон повинен бути рівним і плоским. Грунт під газон готують ретельно, оскільки після посіву газонних трав поліпшити його вже неможливо. Відведені під нього майданчики ретельно вирівнюють, видаляючи залишки коренів, каміння та щебінь; ґрунт з осені перекопують або переорюють на глибину 20—22 см із внесенням гною та мінеральних добрив. З мінеральних добрив вноситься суперфосфат з розрахунку 300 кг і калійна сіль — 150 кг на гектар. Сульфат амонію краще вносити навесні під передпосівну обробку з розрахунку 300 кг на гектар.
Якщо площа, відведена під газон, являє собою неродючу землю з будівельним сміттям, то поверхневий шар до 30 см повинен бути прибраний і замінений рослинним родючим ґрунтом. Перед посівом ґрунт ретельно розпушують граблями.
Поверхню ґрунту вирівнюють граблями, а потім ребром дерев’яної лінійки, пересуваючи її між дошками, встановленими по краях газону. Якщо посів проводять відразу після вирівнювання ґрунту, то його поверхню ущільнюють (укочують). Саморобним катком може служити рівне колода.
Посів газону
Газонні трави сіють ранньою весною, але можна сіяти їх і влітку, на початку серпня, з розрахунком на те, що вони розростуться до настання заморозків. Іноді при структурному ґрунті можливий посів пізньою осінню, під зиму. Тоді сходи з’являться навесні.
Для весняного посіву ґрунт під газон готують восени, щоб за зиму він міг рівномірно осісти. Влітку сіють до середини серпня, що дозволяє травам добре вкоренитися до настання морозів. Засівають газон будь-яким одним видом трав або їх сумішшю. Норма висіву насіння, г на 1 м²:
- костриці лугової — 10,
- костриці простої — 15,
- райграсу пасовищного — 15,
- костриці лугової — 10 або полевиці білої — 0,5.
Суміші трав, г на 1 м²:
- для декоративного газону, що переносить легку тінь, — костриці червоної 6, польовиці 0,5;
- для газону, що переносить витоптування, розташованого на відкритому місці та на піщаних ґрунтах, — костриці овечої 2, костриці червоної 2, костриці лугової 2 та конюшини білої 5.
Для отримання рівного густого зеленого газону використовують суміш багаторічних злакових трав. Суміш підбирають залежно від розташування та ґрунтів ділянки. Для посіву використовують також готові суміші газонних трав, що є у спеціалізованих магазинах.
Насіння висівають розкидним способом вручну, тому робити це треба в безвітряну погоду. Закладають насіння граблями на глибину 1—2 см. Велике насіння (вівсяниця, райграс) закладають на глибину до 2 см, дрібне (костриця, полевиця) — до 1 см. Компоненти газонної суміші висівають не одночасно: спочатку великонасінні, потім дрібнонасінні.
Після посіву ґрунт прикочують, а потім мульчують сфагновим торфом або перегноєм. Як мульчу можна застосовувати світлопроникну поліетиленову плівку, яку після появи сходів знімають, щоб проростки не витягнулися.
Догляд за газоном
Догляд за газоном полягає у частому скошуванні (10—15 разів за вегетаційний період), поливі, підживленні добривами та боротьбі з бур’янами. Скошування виконують при висоті травостою 10—15 см за допомогою газонокосарки або коси, завжди на одну висоту: не нижче 4—5 см від поверхні ґрунту. Після цього газон поливають, а скошену траву прибирають, використовуючи як мульчу під кроною плодових дерев або для компостування. Останній раз траву скошують наприкінці вересня.
Навесні газон прочісують і розпушують граблями, а потім вносять розкидним способом мінеральні добрива (г на 1 м²): суперфосфату 20—30 і хлориду калію 10—15.
Влітку, у червні — липні, газон двічі підгодовують сечовиною з розрахунку 10—20 г на 1 м² або поливають гнойовою рідиною, розведеною у воді у співвідношенні 1:10.
На газоні неприпустимі бур’яни. Однорічні бур’яни знищують під час кожного скошування травостою, а багаторічні кореневідгалужені викопують і видаляють вручну. Оголені ділянки газону підсівають або підсівають трави. Восени на газон вносять дрібний, просіяний через решето перегній або добре розкладений компост (піввідра на 1 м²). Цей прийом сприяє розвитку додаткових коренів газонних трав і збільшує густоту травостою.
Проріджені газони омолоджують суцільним підсівом трав. При цьому норму висіву насіння зменшують наполовину порівняно з початковою.
Через 10—12 років газон починає втрачати декоративність, і його доводиться оновлювати. Ділянку перекопують і проводять підготовчі роботи для закладення нового газону.
Квітучий газон
Квітучий газон відрізняється посівом суміші насіння трав з насінням квітів. Такі газони являють собою яскравий, красивий килим. Їх можна влаштовувати на вулицях і у дворах.
Основним зеленим фоном газону є невисокі тонкостеблові трави. Розрізняють однорічні та багаторічні газони. У таблиці наведено суміш рослин для газонів та потребу в насінні (на 100 кв. метрів).
Суміш рослин для газонів та потреба в насінні (на 100 м²)
| Рослини | Господарська придатність, % | Норма висіву, г |
|---|---|---|
| Однорічний газон | ||
| Алісум | 55 | 2,0 |
| Льонок | 60 | 80,0 |
| Матіола | 50 | 5,0 |
| Мак альпійський | 60 | 3,0 |
| Ешольція | 60 | 7,0 |
| Нагідки | 55 | 200,0 |
| Трава райграс однорічний | 60-70 | 200,0 |
| Багаторічний газон | ||
| Конюшина біла | 60-70 | 2,0 |
| Мак альпійський | 60 | 0,6 |
| Ромашка | 50 | 2,5 |
| Дзвіночки | 50 | 0,8 |
| Мак східний | 60 | 0,5 |
| Волошки | 60 | 10,0 |
| Трава тонконі́г лучни́й | 40-60 | 125,0 |
| Трава плевел багаторічний | 50-70 | 400,0 |
Чим різноманітніший асортимент суміші, тим триваліший період цвітіння газону. Під час посіву готують дві суміші насіння — квітучих рослин і трав. Кожну суміш висівають окремо — спочатку трави, потім квіткове насіння. Посів слід проводити якомога раніше, наприкінці квітня — на початку травня, у вологий ґрунт. Рівномірно висіяне насіння ретельно закладають граблями.
Основні умови для створення красивого, рясно і довго квітучого газону — родючий, незасмічений ґрунт, частий полив і прополювання бур’янів.
Збір насіння
Цінність квіткового насіння і великий попит на нього зумовлюють необхідність збору насіння у звичайних квітниках, не призначених для насіннєвих цілей.
Насіннєва рослина проходить свій шлях розвитку під впливом зовнішнього середовища і змінюється в кращий або гірший бік. Якщо ми хочемо отримати насіння хорошого сорту, потрібно забезпечити насіннєву рослину необхідними для цього умовами. Тому хороші сорти рослин у практиці завжди створювалися і створюються тільки за умови правильної агротехніки. Таким чином, плануючи збір насіння в квітниках, необхідно забезпечувати рослини доглядом відповідно до їхніх потреб.
І. В. Мічурін вказує, що більшою силою спадкової передачі володіють старі сорти, що культивуються протягом ряду років; сорти, виведені в місцевих умовах; у межах рослини — квіти, що ростуть на сонячній стороні, і квіти, розташовані ближче до основного стебла. Більшість декоративних рослин — перехреснозапилювачі, тобто запилюються пилком іншої квітки. Рослини одного виду, але різного забарвлення, висоти тощо, при перехресному запиленні дають зміни у нащадках щодо їхніх ознак. Наприклад, якщо перехреснозапилювані антиринум білий і червоний висаджені поруч, у своїх насіннях вони не дадуть чистого потомства за забарвленням. Чисте потомство перехреснозапилювачів буде при вирощуванні в квітниках тільки одного різновиду. Самозапильні рослини — бальзамін, горошок запашний, іпомея, нагідки, кохія, левкой, лобелія, матіола та ін. — передають більш чисте потомство.
Збір насіння проводиться тільки зі здорових, міцних рослин, які виділяються силою росту, рясним цвітінням і красою квітів. Насіння збирають дозрілим на корені, але у деяких видів (анютині очі, портулак, петунія), плоди яких при дозріванні відразу розтріскуються, насіння доводиться збирати не цілком зрілим. Зовнішні ознаки зрілості — потемніння забарвлення та висихання плоду (коробочки, стручка). Для кращого дозрівання насіння необхідно видаляти у рослини всі бічні пагони.
Насіння збирають у ясну, суху погоду. Залежно від особливостей рослин, збір насіння проводять одразу, за один раз, або вибірково, у кілька етапів, у міру їх дозрівання. Зібрані плоди просушують у світлих, добре провітрюваних приміщеннях. У невеликих кількостях їх розкладають на папері. Після просушування плоди перетирають руками, отримане насіння відвіюють, відсортують від оболонок плодів і укладають у паперові або полотняні мішечки, на яких позначають їх різновид і дату збору.
Насіння потрібно зберігати в прохолодному, сухому приміщенні, підвішуючи до стіни або стелі. Не можна зберігати насіння в металевих коробках, що закриваються наглухо, або скляних пляшках.
