Індиків утримують у приміщеннях на підстилці з соломи або деревних стружок. Взимку її змінюють через кожні десять днів. Застосовують також глибоку підстилку, на яку в міру намокання, особливо після напування і годування, ставлять свіжу.
На вулицю дорослих індиків випускають взимку в безвітряну погоду, коли температура повітря становить не нижче -15°С. У теплу пору року птаха переважно випасають, а в приміщенні, де вони ночують, використовують для підстилки сухий пісок або тирсу.
Для отримання запліднених яєць на вісім-десять індичок утримують одного індика. Щоб викликати несучість, слід забезпечити 14-годинний світловий день. Для виведення індичат відбирають яйця, знесені протягом останніх п'яти днів і які зберігалися за температури 8-10 °С. Індичку не треба випускати на вигул, поки вона не знесеться. Якщо самка затримується в гнізді - це перша ознака квохтання. Її можна використати для насиджування яєць чи розгулювання, висадити в приміщення без гнізд або випустити на цілий день на вулицю.
Дорослих індиків у теплу пору року, в племінний сезон, годують чотири-п'ять разів на день. Вранці згодовують третину добової норми зерносуміші, решту дають на ніч, вдень годують вологими мішанками. Суху кормосуміш потрібно постійно тримати в окремих годівницях.
Взимку індиків годують тричі: вранці та вдень дають зволожену мішанку, на ніч - зерно або суху борошняну суміш. У мішанку слід додавати по 2-3 г на голову риб'ячого жиру. У раціон вводять 30-50 г на голову трав'яного борошна, 150-200 г соковитих вітамінних кормів (морква, буряк). Овес і ячмінь краще згодовувати пророщеними. Навесні, з появою зелені, до випуску на пасовище у вологу мішанку додають подрібнену зелень.
На пасовищі індики поїдають значну кількість тваринних кормів: коників, жучків, личинок, комах тощо. Вологі мішанки дають тільки свіжими. Під час несучості на голову за добу згодовують 120 г зерна, 30 - висівок, 18-20 - сухих тваринних кормів, 50 - вітамінного трав'яного борошна, 100-120 - вареної картоплі, 60-70 г червоної моркви. При використанні комбікормів добова норма для індички становить 250-270, для індика - 350 г.
На вирощування беруть тільки кондиційних індичат - вони жваві, добре тримаються на ногах, мають пуповину, що зарубцювалася, і втягнутий жовток, анальний отвір і пух навколо нього чисті, без ознак виділень.
Молодняк вирощують на глибокій підстилці або на сітчастій підлозі. У перші 15 днів підстилковим матеріалом можуть бути пісок, торф або подрібнена солома. Протягом перших двох днів підстилку щодня застеляють щільним папером, щоб індичата не поїдали її.
Якщо молодняк вирощують без квочки, необхідно стежити за температурним режимом. За нормальної температури вони рухливі, добре клюють корм, не скупчуються. Несприятливо впливають на індичат переохолодження, перегрів і намокання. У прохолодні дні температуру в приміщенні можна підвищити за допомогою електрообігрівачів, у спеку для зниження температури і підвищення вологості повітря слід окропити підлогу водою.
Температурний режим утримання індиченят
| Вік, дні | Під обігрівачами, °С | У приміщенні, °С |
|---|---|---|
| 1-4 | 37-35 | 27-26 |
| 5-10 | 35-30 | 25-24 |
| 11-15 | 29-28 | 23 |
| 16-20 | 27-25 | 22 |
| 21-25 | 25-24 | 21 |
| 26-30 | 23-22 | 20 |
Індичата вибагливі до поживності кормів, вони потребують більше білка і вітамінів, ніж курчата. Цінними кормами є молочні продукти: свіжий сир із зібраного молока, кисле молоко, пахта. У перші два дні для них готують суміш із крутозварених і перетертих через сито яєць (3 г на голову на день), кукурудзяної, пшеничної або вівсяної крупи (30% маси яєць). Подрібнену зелень (конюшина, люцерна, кропива, цибуля тощо) згодовують як із мішанкою, так і окремо з 3-денного віку. Молодняк добре поїдає перо зеленої цибулі. Вважають, що це сприяє кращому перетравленню кормів і запобігає шлунковим захворюванням. Його слід давати тільки вранці та вдень.
Добовий раціон для індичат, г на голову
| Корм | 1-5 днів | 6-10 днів | 11-20 днів | 21-30 днів | 31-40 днів | 41-50 днів | 51-60 днів | 61-90 днів | 91-120 днів | 121-150 днів |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зернові | 5 | 8 | 20 | 30 | 50 | 60 | 80 | 115 | 145 | 152 |
| Висівки пшеничні | 4 | 5 | 5 | 10 | 10 | 10 | 15 | 15 | 25 | 16 |
| Рибне, м'ясо-кісткове борошно | - | 1 | 3 | 7 | 10 | 14 | 15 | 20 | 20 | 14 |
| Зелень свіжа | 3 | 10 | 20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 90 | 100 |
| Збиране молоко | 5 | 10 | 10 | 15 | 15 | - | - | - | - | - |
| Свіжий сир | 2 | 10 | 10 | - | - | - | - | - | - | - |
| Яйця варені | 3 | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Черепашка, крейда, кісткове борошно | - | - | 1,2 | 1,2 | 3 | 3,5 | 3,5 | 4 | 5 | 5 |
| Сіль кухонна | - | - | - | - | - | 0,1 | 0,1 | 0,3 | 0,5 | 0,5 |
До 10-денного віку індичат годують через кожні 2 год, в 1-2-місячному віці - п'ять-шість разів на добу. Борошняну суміш із додаванням зелені дають три-чотири рази, вранці та на ніч - зерно відповідно 36 і 65% денної норми.
До 40-денного віку кормосуміш згодовують у вигляді вологих мішанок, виготовлених на доброякісному зібраному молоці. Крім зелені, у вологу мішанку додають 2% риб'ячого жиру та 6% кухонних дріжджів відносно маси сухих кормів. З випуском на трав'яні вигули риб'ячий жир із раціону виключають. Вологу мішанку готують безпосередньо перед годуванням у такій кількості, щоб за 30-40 хв індичата її з'їли.
З 14-20-денного віку, крім вологої мішанки, з окремих годівниць згодовують суху кормосуміш. Подрібнене зерно дають з 20-го дня, а ціле - з 40-денного віку. Кількість цілого зерна з 2-місячного віку доводять до 50% маси зернового корму раціону. В окремі годівниці насипають крейду, черепашку, дрібний гравій і товчене деревне вугілля.
Важливо знати, що індичата в перші дні життя погано бачать, краще вони розпізнають зелений колір. Отже, щоб птах швидко знаходив корми, приміщення має добре освітлюватися. На кожні 10 м² підлоги потрібно мати електролампочку потужністю 150 Вт.
У перший тиждень застосовують цілодобове освітлення, після чого світловий день скорочують до 15-17 год, інтенсивність світла зменшують, замінюючи лампочки на 60 Вт. Молодняк швидко знаходить корми, якщо їх зверху посипати дрібно порубаною зеленню.
У перші дні індичат годують із паперових листів або фанерних лотків, поять із вакуумних поїлок, а з третього дня привчають до коритоподібних годівничок, на які повністю переходять із другого тижня вирощування. У цей час також ставлять жолобкові поїлки. На кожну голову необхідно мати, за годівлі вологими сумішами, до 20-денного віку 3 см, для старших - 12-18 см годівничок за двостороннього доступу, у разі використання сухих кормів - відповідно 2 і 4-6 см. Фронт напування - 1-2 см.
Запорукою успішного вирощування молодняка є дотримання чистоти в приміщенні. Поїлки та годівниці слід щодня мити та щотижня дезінфікувати окропом, переносити на інше місце, щоб площа під ними завжди була сухою.
Вода має бути завжди свіжою, кімнатної температури. Профілактичним заходом є додавання до води через кожні десять днів марганцевокислого калію.
У суху теплу погоду індичат випасають на вигулі, вони збирають різних комах, жуків, поїдають зелень. Вранці молодняк випускають на пасовище тільки після того, як спаде роса. На вигулі потрібно також мати поїлку з водою.
Протягом усього періоду вирощування стежать за станом здоров'я та поведінкою птиці. Слабкий і відсталий у розвитку молодняк своєчасно відокремлюють і посилюють його годівлю.
Терміни забою індичат на м'ясо залежать від статі та способу вирощування. Самок, як правило, забивають на 1-2 міс раніше, ніж самців. За безвигульного утримання індичок забивають у 120-денному віці, а індиків - краще в 5-6-місячному.
А. В. Шомін, кандидат економічних наук
