Компости в залежності від компонентів бувають торфогнойові, торфогноївкові, збірні і т.п. Компостування можна проводити в компостних купах - штабелях або в спеціальних траншеях глибиною 50-80 см з подальшим укладанням компостованої маси вище рівня ґрунту на 70-100 см.
При виготовленні торфогнойових компостів спочатку на поверхню майданчика або дно ями укладають шар торфу 20-30 см завтовшки, а зверху на нього шар гною 25-30 см. Далі укладають по черзі шар торфу (40-50 см), шар гною (25-30). см) Щоб прискорити розкладання органічної маси, особливо взимку, у компостні купи чи ями укладають окремими місцями хоч трохи гарячого гною. При компостуванні торфу та інших матеріалів компостовану масу не ущільнюють.
Торфогноївкові компости виготовляють, заливаючи шари торфу гноївкою. На 1 т торфу беруть від 2-3 до 3-5 т гноївки. За ефективністю торфогноївкові компости не поступаються перед гноєм. Вносять їх, як правило, восени під перекопування або кільцеві канавки.
Збірні компости виготовляються з органічних залишків - відходів сільськогосподарського чи промислового виробництва. При компостуванні рослинних залишків їх також послідовно складають у купу або ями, пересипаючи кожен шар борошном фосфоритним або суперфосфатом з розрахунку 1,5-2% маси компосту. Зверху та з боків компостну купу накривають шаром землі чи торфу. Вологість компостованої маси має становити 50-60%. Якщо органічна маса у компостованій купі підсихає, її поливають гноївкою або водою. Через 1-2 місяці після закладення в штабелі або ями масу бажано перелопатити.
Потрібно, щоб температура всередині маси, що компостується, підвищилася до 60-70 °С. При цьому гинуть яйця гельмінтів, ряд збудників інфекційних хвороб, а також органічна речовина, що інтенсивно розкладається. Термін компостування органічних залишків 3-4 місяці.
