Багаторічний чагарник із сімейства резонових. Росте у вигляді кущів, 1,5-2 м заввишки. Листя широкоовальне, завдовжки 7-8 і завширшки 6 см. Верхній бік його шкірястий, глянцевий, нижній - білуватий, слабоопушений. Квітки двостатеві, невеликі, зібрані в щільні суцвіття. Цвіте наприкінці травня. Запилюється комахами. Плодоносити починає на 3-4-й рік. До ґрунтово-кліматичних умов невимоглива. Морозостійка.
У плодах аронії міститься 17-26 % сухих речовин, до 10,8 цукрів, 1,3 кислоти (у перерахунку на яблучну), 0,3-0,6 дубильних і 0,6-0,7 % пектинових речовин. Із плодів виготовляють варення, компоти, джем, безалкогольні напої, натуральний сік. Велика кількість у плодах вітамінів дає підстави віднести цю культуру до лікарських рослин. У плодах аронії виявлено вітаміни Р, С, РР, В2, В9, Е та каротин (провітамін А), найбільше містять вітаміну Р (рутин, цитрин).
Плоды аронии в последнее время широко используют при лечении и профилактике атеросклероза, гипертонии, диатеза, капилляротоксикоза и различного происхождения кровотечений. Особенно высокими диетическими и лечебными свойствами обладает натуральный сок, а также сушеные плоды. В 50 г их содержится количество Р-активных веществ, которое обеспечивает суточную лечебную дозу витамина Р. Арония черноплодная скороплодная и высокоурожайная культура. На третий год после посадки с одного куста ее можно собрать до 1 кг ягод, а в семилетнем возрасте — до 10 кг.
Розмножується вона насінням, зеленими живцями, відводками, діленням куща і щепленням. Насіння висівають або свіжозібране восени, або стратифіковане протягом 2-З місяців навесні. Норма висіву 0,5 г на 1 м довжини рядка. Глибина загортання 1-1,5 см.
Зеленими живцями аронію розмножують у першій декаді червня у звичайних парниках. Найкраща підщепа для цієї культури - горобина звичайна.
За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського
