Від догляду за ґрунтом у саду значною мірою залежить ріст дерев, їх вступ у пору плодоношення, врожайність і якість плодів.
Догляд за ґрунтом на приштамбових колах
У перші 4-5 років після посадки догляд за деревами повинен забезпечити хороший ріст, що дозволяє в короткий термін закінчити формування крони і прискорити початок плодоношення.
Найбільш сприятливі умови для приживлення і хорошого росту молодих дерев створюються при утриманні ґрунту на колах приштамбових в радіусі розміщення кореневої системи в розпушеному стані протягом усього періоду вегетації. Розмір приштамбового кола в перші три роки після посадки залишають діаметром 1,5-2 м, на 4-6-й рік — 2-3, а у дерев старше шести років його збільшують до 4 м. З віком діаметр приштамбового кола збільшують до розміру проекції крони.
У жовтні – на початку листопада грунт на приштамбових колах насіннєвих порід (яблуні та груші) перекопують на глибину 15-20, а кісточкових – 12-15 см. Перекопують її обережно, особливо біля штамба, щоб менше пошкоджувати коріння, для чого лопату ставлять ребром до дерева. Менше пошкоджується коренева система, якщо використовують садові вила. Перед перекопуванням вносять органічні та мінеральні фосфорні і калійні добрива.
При перекопуванні верхній шар ґрунту кладуть на низ, щоб глибше загорнути добрива. Осіння обробка створює кращі умови для накопичення вологи, а також є важливим заходом боротьби з бур’янами. Крім того, в перекопаному восени ґрунті гине багато шкідників і збудників хвороб.
Навесні, як тільки ґрунт відтане і злегка підсохне, приштамбові кола розпушують ручними культиваторами або сапою. Занадто ущільнений ґрунт перекопують на глибину 10…12 см. Після першої обробки приштамбові кола мульчують.
Протягом літа в міру появи бур’янів після кожного поливу і дощу грунт на незамульчованих колах приштамбових розпушують, а на замульчованих виривають бур’яни вручну. У Лісостепу та Поліссі у вологі роки розпушування на приштамбових колах припиняють у серпні, щоб дерева вчасно закінчили ріст і підготувалися до зими.
Мульчування ґрунту на приштамбових колах
Відразу після раннього глибокого розпушування навесні пристовбурні кола покривають гноєм, перепрілою соломою, торфом, торфокомпостом або іншими матеріалами шаром близько 10 см. Щоб вітер не здував солому, її злегка присипають землею. Мульчу залишають і на зиму. Мульчування покращує водний і поживний режими ґрунту, завдяки чому дерева краще ростуть. Крім того, воно є важливим заходом боротьби з підмерзанням коренів, особливо в північних районах на піщаних і супіщаних ґрунтах, які промерзають більше глинистих і суглинних, а також у дерев на карликових і напівкарликових підщепах.
Залишаючи на зиму під деревами мульчу, слід подбати про те, щоб в ній не розводилися миші, які можуть пошкодити штамб і кореневу систему.
Догляд за ґрунтом у молодих садах
У молодих садах у перші 6-8 років після посадки коренева система дерев займає лише частину площі, крони їх не зімкнуті і мало затінюють міжряддя. У таких садах міжряддя використовують для вирощування картоплі, овочевих, ягідних культур, квітів, тому догляд за ґрунтом тут полягає в догляді за вирощуваними культурами. Проводять розпушування ґрунту, боротьбу з бур’янами, підживлення, поливи та інші роботи виходячи з вимог вирощуваних культур.
Якщо ґрунт в саду утримують під чорною парою, за ним доглядають так само, як і за приштамбовими колами: восени перекопують, навесні розпушують і обробляють протягом вегетаційного періоду до середини серпня в міру появи бур’янів і після значних дощів для руйнування кірки і закриття вологи. У міжряддях і приштамбових колах в молодих садах на зиму потрібно знищити бур’яни і зібрати залишки овочевих культур, тому що можуть завестися миші і пошкодити дерева.
Догляд за ґрунтом у плодоносних садах
Коренева система дерев плодоносного віку поширюється по всій площі саду, а крона їх розростається і затінює міжряддя. Вирощувати в міжряддях саду інші культури неможливо. В умовах недостатнього зволоження і без зрошення грунт в міжряддях плодоносних садів краще утримувати під чорним паром. Доглядають за нею так само, як і за грунтом на приштамбових колах, підтримуючи її протягом вегетаційного періоду в розпушеному, чистому від бур’янів стані.
Оскільки на перекопування і розпушування ґрунту витрачається багато праці і часу, то кращою системою утримання ґрунту в зрошуваних, а також зрошуваних плодоносних садах районів з достатньою кількістю опадів є постійне задернення багаторічними злаковими травами з періодичним (через кожні 10-15 днів) скошуванням залишенням зеленої маси на мульчі. Така система збагачує ґрунт органічними речовинами, покращує його фізичні властивості і підвищує родючість. Грунт взимку менше промерзає, а влітку менше перегрівається. Плоди, вирощені на таких ділянках, інтенсивніше забарвлені, довше зберігаються. Особливо рекомендують засівати міжряддя багаторічними злаковими травами в садах, розташованих на схилах, як захід захисту грунту від ерозії.
Траву в саду висівають на 8-10-й рік, а якщо міжряддя в молодих садах не використовують для вирощування овочевих або інших культур, то і на 5-6-й рік після посадки дерев.
Для посіву в садах найбільш придатні тіньовитривалі низькорослі трави, такі як мітлиця лугова, костриця червона і лугова, райграс пасовищний, мітлиця пагононосна та ін., їх можна висівати як у суміші 2-3 компонентів, так і окремо. На 10 м² площі саду висівають насіння, г: тонконого лугового мітлика 5-6, костриці червоної і лугової – по 15, райграсу пасовищного – 20. Сіяти траву можна, починаючи з ранньої весни, і протягом усього літа. Перед посівом грунт поливають і розпушують. Після сівби насіння загорнують граблями.
Заслуговує на увагу для задерніння саду полевиця пагононосна. Це низькоросла багаторічна злакова трава, яка утворює сланкі стеблові пагони, які легко вкорінюються. Вона створює ніжно-зелений трав’яний покрив 10-12 см заввишки і не вимагає скошування. Розмножується польовиця зеленими вкоріненими стебловими пагонами протягом усього вегетаційного періоду.
За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського.
