Дерева кісточкових порід - вишні, черешні, сливи, абрикоса та персика - здатні плодоносити щороку, якщо взимку та ранньою весною не пошкоджуються морозами плодові бруньки. Ба більше, вишня і черешня з віком дерев мають не дуже чітко проявлену властивість формувати дрібні за розміром плоди. Тому ці породи можна обрізати не так ретельно, як зерняткові.
Молоді дерева сливи та абрикоса в перші 4-6 років плодоношення утворюють плоди стандартні за розміром з високими смаковими якостями. З віком дерев, якщо приділяти недостатню увагу обрізці крони, плодоношення переміщується на периферію, плоди виростають дрібні з невисокими смаковими якостями. Тому з віком дерева цих порід потрібно правильно обрізати. Щоб вирощувати стандартного розміру плоди, дерева персика також слід щороку ретельно обрізати.
Обрізка черешні
Дерева цієї плодової породи починають плодоносити на 4-5-й рік. Плоди утворюються в основному на букетних гілках і частково біля основи однорічних приростів 18-25 см завдовжки. Молоді дерева ростуть сильно. Більшість поширених сортів природно формують пірамідальну або округло-пірамідальну крону з ярусним розміщенням гілок на стовбурі. Одні сорти черешні - Дрогана жовта, Рання Маркі, Гедельфінгер - мають високу пагонопродуктивну здатність, а інші - Жабуле, Францис, Наполеон рожева - низьку.
У зв'язку з сильним ростом черешні у сортів з пірамідальною кроною висоту штамба залишають не більше 50 см і крону закладають ярусами. Після того як закладено два яруси гілок крони і дерева виростають заввишки 3,5-4 м, стовбур зрізають над бічною гілкою. Верхівки сильнорослих скелетних гілок зрізають на бічні прирости, щоб знизити висоту дерева. Проріджування крони і укорочення однорічних приростів у молодих плодоносних дерев черешні майже не проводять. У цей період вирізають поламані та пошкоджені гілки, регулюють силу росту скелетних і напівскелетних гілок укороченням їх на бічне розгалуження.
З віком, коли приріст провідників гілок зменшиться до 10-15 см, гілки значно оголюються і знижується врожайність, дерева омолоджують. При цьому спочатку знижують висоту дерева, добре проріджують крону. Потім залишені гілки зрізають на 4-5-річну деревину на ростову гілку або бічне розгалуження, букетну гілочку тощо. Після такого сильного вкорочення верхівок гілок біля місця зрізу і нижче на гілці виростають зі сплячих бруньок нові пагони, з яких формують молоду плодоносну деревину. На другий рік після омолодження на кінцях гілок відбирають верхні пагони для провідників і найбільш сильнорослі і з них укорочують на 70-80 см від основи. Конкурентів провідників вирізують на кільце. Нижче на гілці сильнорослі пагони злегка вкорочують, щоб послабити їхній ріст і викликати розгалуження в бажаному місці. Пагони, коротші за 60 см, не вкорочують.
Обрізка вишні
За силою росту і типом плодоношення у вишні виділено дві групи сортів: деревоподібні - Гріот український, Гріот Лігеля, Подбєльська, Анадольська і багато форм, що розмножуються порослю; кущуваті - Любська, Плодоносна Мічуріна та ін. У деревоподібних сортів плодові бруньки і врожай утворюються на букетних гілочках і однорічному прирості по всій його довжині, а у кущовидних - в основному на довгих однорічних приростах. Обрізаючи молоді дерева вишні сортів першої групи, злегка проріджують крону, вирізають поламані та пошкоджені гілки. Якщо гілки сильно ростуть догори, щоб знизити крону, верхівки їх зрізають (переводять) на розміщені нижче напівскелетні гілки, однорічні прирости, букетні гілочки. При цьому верхні гілки крони вкорочують і проріджують сильніше, ніж нижні, щоб забезпечити рівномірне освітлення нижньої частини дерева.
У старих дерев заввишки 5-7 м і більше зрізають центральний стовбур і верхівки сильнорослих скелетних гілок, щоб знизити крону на 1,5-2,5 м. Зріз краще робити над бічною гілкою, однорічним приростом. Одночасно можна так само, як і в черешні, омолодити всю крону. Після такої обрізки нижче на стовбурі та скелетних гілках з'являються сильні однорічні прирости, на яких утворюються високоякісні плоди.
У кущуватих сортів вишні сильнорослі плодові гілочки, що обвисають донизу, переводять на бічне відгалуження, вирізають тонкі слаборозвинені гілочки в середині крони, що переплітаються між собою, а також сухі та пошкоджені. Однорічні прирости у таких дерев не вкорочують, оскільки ріст у довжину тут відбувається з верхівкової бруньки, після видалення якої гілочка може засохнути.
Обрізка сливи та абрикоса
У молодих дерев, особливо у сильно розгалужених сортів, вирізають на кільце і вкорочують гілки в середині крони, які загущують її. Сильнорослі провідники скелетних і напівскелетних гілок вкорочують на 60-70 см вище за основу, щоб викликати їх розгалуження і регулювати силу росту гілок. Провідники гілок помірної довжини не вкорочують. Сильні гілки замість укорочення можна відхиляти під кутом 45° і більше до вертикалі, що послабить їхній ріст у довжину, посилить формування на них бічних гілочок.
У старих дерев, у яких ослаблений приріст гілок у довжину, одночасно з пониженням і проріджуванням крони омолоджують усі скелетні та напівскелетні гілки на 5-6-річну і старшу деревину.
За сприятливих умов для культури абрикоса в Цюрупинському районі Херсонської області С. А. Коваленко (1957) на старих деревах з метою омолодження зрізав усі гілки на 10-12-річну деревину (рис.).
1- омолоджена крона; 2 - дерева на третій рік після омолодження.
Після такого сильного омолодження на другий рік на деревах виросла велика кількість сильнорослих гілок. Пагони подовження скелетних і напівскелетних гілок вкоротили на 60-70 см від основи, видалили їхніх конкурентів, прорідили прирости в середині крони і найбільш сильнорослі з них злегка вкоротили. На третій рік після омолодження дерева рясно зацвіли і дали врожай 30 ц/га.
Обрізка персика
Персик - дуже світлолюбна швидкозростаюча порода з високою здатністю утворювати пагони, які характеризуються раннім (на 3-4 рік) початком плодоношення. На провідниках скелетних і плодових гілок за один вегетаційний період утворюється два типи (генерації) приростів, внаслідок чого крона може загущуватися. Перші звичайні, або основні прирости, утворюються з бруньок, сформованих минулого року. Влітку на них із пазушних бруньок виростає друга генерація пагонів, які іноді ще називають передчасними. Щоб забезпечити гарне освітлення всієї крони, персик вирощують у вазоподібній формі з 3-4 основними гілками крони, на яких утворюються напівскелетні та плодові гілочки. Центральний провідник вище верхньої гілки вирізують.
Під час формування крони для підпорядкування гілок вищих порядків гілкам нижчих порядків сильні гілки обрізкою переводять на зовнішню гілку.
Під час обрізки дерев треба брати до уваги кількість плодових бруньок для плодоношення і нових приростів для формування врожаю в наступні роки. На 3-4-й рік, коли дерева починають плодоносити, однорічні прирости на гілках проріджують так, щоб вони були залишені по довжині гілки на 8-10 см один від одного.
Після проріджування один такий приріст обрізають на заміщення, а наступний - на плодоношення. Так обрізають усі прирости на кожній гілці. Прирости, які обрізають на заміщення, вкорочують на 2-3 ростові бруньки від основи, а ті, що на плодоношення - на 8-10 груп плодових бруньок. Після такої обрізки на гілках, які обрізані на заміщення, виростає 2-3 пагони, а там, де вони вкорочені на плодоношення, утворюються плоди. Наступного року на гілках заміщення нижній приріст також сильно вкорочують на заміщення, а верхні прирости обрізають на плодоношення, як і минулого року. Якщо дерево росте слабо, а велика кількість приростів залишається на плодоношення, то частину їх вирізують біля основи, щоб зменшити навантаження врожаю на дерево.
А. О. Романов, за редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського
