Якість меду можна перевірити за допомогою вапняної або спиртової реакції. У складніших випадках відправляють мед у найближчу ветеринарно-бактеріологічну лабораторію на хімічний аналіз.
Пробу меду відбирають вибірково від кількох сильних сімей на великій пасіці і від кожної бджолиної сім’ї невеликої пасіки. Роблять це чайною ложкою з різних місць гніздових рамок у чистий сухий посуд у кількості не менше 50 г від сім’ї.
Відкритий і запечатаний мед відбирають у різний посуд, а на етикетці роблять відповідний напис. Після відбору проб перевіряють мед на падь за допомогою вапняної води або спирту. Для одержання вапняної води до половини об’єму пляшки насипають негашеного вапна і додають стільки ж дощової або дистильованої води, старанно збовтують і дають відстоятись.
Після відстоювання прозорий шар рідини обережно зливають і використовують для проведення аналізу. Для цього одну частину меду змішують з такою ж кількістю за об’ємом дистильованої або дощової води, старанно перемішують і 1 мл такого розчину поміщають у пробірку і доливають 2 мл вапняної води. Вміст пробірки перемішують і нагрівають до кипіння.
Якщо мед містить падь, розчин помутніє, і на дні пробірки з’являться безформні пластівці, при відсутності паді — розчин після кипіння залишається прозорим. Для проведення спиртової реакції готують розчин меду, для чого на одну частину меду додають одну частину води, розмішують, наливають у пробірку приблизно 1 мл розчину меду і доливають 10 частин 96-градусного спирту-ректифікату.
Розчин перемішують, якщо мед не містить паді, він залишається прозорим, при наявності її через 1 — 2 хвилини мутніє і з’являються пластівці, які осідають на дно.
Спиртову реакцію з гречаним і вересковим медом не проводять. Перевіряючи якість зимового корму, звертають увагу на кристалізацію меду. Зимівля бджіл на кристалізованому меду часто призводить до загибелі бджолиних сімей.
Мед може закристалізуватися від зародкових кристалів, яких багато є в стільниках, що не обсушені бджолами після відкачування, а також у торішніх стільниках, звільнених від зимових кормових запасів. Кристалізація меду спостерігається при зимівлі в дуже сухих приміщеннях.
Небажаною є зимівля і в надто вологих приміщеннях, тому що мед може натягнути багато вологи і забродити. Нормальними умовами для зимівлі вважаються вологість повітря 60—80 % і температура 2—4 °С.
Не бажано залишати бджолам на зимівлю мед з соняшника, гірчиці, ріпака, осоту, ластовня гостролистого, вересу. В деяких районах, особливо південних, бджолині сім’ї восени часто приносять у вулик соки кавуна, дині, груші, винограду та інших плодів. Такий мед обов’язково треба відкачувати і замінювати цукровим сиропом.