Ріпа (Brassica rара) — овощное корнеплодное двухлетнее растение семейства капустных (крестоцветных). В первый год развивает розетку листьев и корнеплод, на второй — цветоносный стебель и семена.
Прикорневые листья лировидные, желто-зеленые, покрытые щетинками. Стеблевые листья сизоватые; нижние — лировидные, верхние — стеблеобхватные, сидячие, ланцетные.
Стебло прямостояче, облистнене, 30-100 см заввишки.
Квітки двостатеві, правильні, золотаво або блідо-жовті, зібрані в щитоподібне суцвіття; оцвітина подвійна, чотиричленна.
Плід — многосемянный стручок с шиловидным носиком. Цветет с мая по август.
Поширення
Ріпу вирощують на городах по всій території України.
Заготівля та зберігання
З лікувальною метою використовують свіжі коренеплоди ріпи. Зберігають їх у льоху в вологому піску.
Хімічний склад
Коренеплоди ріпи містять білки (1,74%), вуглеводи (до 9%), клітковину (1,41%), стерини (fi-ситостерин, кампестерин, брасикостерин), тіоглікозиди, ізотіоціанові сполуки, фосфатиди і жирні кислоти (лінолеву, ліноленову, пальмітинову, олеїнову), вітаміни В1, В2, В5, аскорбінову (до 60 мг %) і пантотенову кислоти, каротиноїди (лікопін, укаротин, криптоксантин) і антоціани (рубробрасицин, рафанузин).
Фармакологічні властивості та використання
Ріпа має відхаркувальні, протизапальні, антисептичні й болетамуючі властивості, підвищує діурез, стимулює секрецію шлункового соку та посилює перистальтику кишечнику.
Відвар коренеплодів вживають при захриплості голосу, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі та як засіб, що заспокоює серцебиття й покращує сон і як легкий послаблюючий засіб. У сирому вигляді ріпу призначають при хронічних запорах, а свіжий сік ріпи дають цинготним хворим, п'ють, підсолоджуючи медом або цукром, при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, що супроводяться сухим кашлем.
У лікувальному харчуванні ріпу застосовують при гіпацидних гастритах, дискінезіях жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом, атонії кишечнику, спастичних колітах та для профілактики гіпо- й авітамінозів (особливо в північних районах країни).
Використовують ріпу і як зовнішній засіб: з кашки вареної ріпи роблять припарки при подагрі, а з протертої свіжої ріпи готують мазь для лікування відморожень.
Лікарські форми та застосування
Внутрішньо:
- відвар коренеплодів (1-2 столові ложки подрібненої сировини на 200 мл окропу, варити 15 хв., процідити) п'ють по чверті склянки 4 рази на день або по 1 склянці на ніч;
- свіжий сік п'ють по 1-2 столовій ложці 3-4 рази на день, підсолоджуючи медом або цукром на смак.
Зовнішньо:
- протерту свіжу ріпу змішують з гусячим жиром у співвідношенні 2:1 й використовують для змащування відморожених ділянок тіла;
- варену терту ріпу прикладають до хворих частин тіла при подагрі.
Слід памсятати, що при виразковій хворобі шлунку й дванадцятипалої кишки та гострих гастритах і ентероколітах вживати ріпу в сирому вигляді протипоказано.
Під редакцією академіка А. М. Гродзінського
