Персик звичайний (Persica vulgaris) - дерево заввишки 3-6 м або кущ сімейства рожевих.
Кора жовтувата або червонувато-коричнева.
Листки ланцетні, гострі, пилчасті, з короткими черешками, які несуть по 3-5 червоно-бурих залозок.
Квітки актиноморфні, двостатеві, рожеві, поодинокі, зрідка їх по дві.
Плід — костянка.
Цвіте в апреле — мае.
Поширення
Персик походить із Східної Азії. Його розводять як плодову рослину в південних районах України.
Сировина
Використовують плоди.
Хімічний склад
Плоди містять цукри (до 15%), аскорбінову кислоту, вітаміни групи В, каротин, органічні кислоти (яблучну, лимонну, хінну та винну), ефірну олію, сполуки калію і заліза; в насінні є жирна (до 57%) і ефірна олія.
Фармакологічні властивості та використання
Плоди персика рекомендують хворим із порушенням серцевого ритму, у разі гіпохромної анемії, пов'язаної з аліментарним чинником або гіпацидним гастритом, як засіб, що стимулює шлункову секрецію та поліпшує травлення, і як сечогінний засіб.
Протипоказано вживати персики хворим на діабет та ожиріння.
М'якуш плодів використовують і як фітотерапевтичний засіб у косметиці. З насіння одержують персикову олію, яка є цінною сировиною для фармацевтичної та парфумерної промисловості.
Лікарські форми та застосування
Зовнішньо:
- маска на обличчя при сухості шкіри (Hyposteatosis cutis) — м'якуш спілого персика змішують з відваром ромашки лікарської і одержану кашку наносять на обличчя, через 20 хв. змивають теплою водою.
