Горіх волоський (Juglans regia) - однодомна рослина родини горіхових. Потужне 10-25 (35) м заввишки дерево з розлогою кроною і товстим гіллястим стовбуром, вкритим світло-сірою поздовжньо-тріщинуватою корою.
Листя крупные, очередные, непарноперистые, с тремя — пятью парами удлиненных яйцевидных, заостренных, сверху голых, снизу — по углам жилок волосистых листочков.
Цветок однополый; тычиночные — в поникших розово-зеленых сережках, пестичные — верхушечные, единичные или собраны по 2-3.
Плід — ненастоящая костянка.
Цвіте в апреле — мае, плоды созревают в сентябре.
Поширення
В дикому стані росте в горах Малої Азії, на Кавказі і в Середній Азії. На території України розводять як плодове дерево.
Заготівля та зберігання
Для виготовлення ліків використовують листя (Folia Juglandis regiae), зелені оплодні (Cortex Juglandis regiae fructibus) і зелені, нестиглі плоди. Збирають листочки, відщипуючи їх від центрального черешка, в суху погоду і після того, як зникне роса, й відразу сушать, розстилаючи тонким шаром і час від часу перегортаючи. Почорнілі листочки відкидають. Сухої сировини виходить 23—25%. Оплодні збирають при заготівлі плодів. їх розрізають навпіл і сушать у теплих приміщеннях або в сушарках при температурі 30—40°С. Сухої сировини виходить 20%. Сухе листя і оплодні експортують. Аптеки таку сировину не відпускають. Зелені, недостиглі плоди збирають у період молочновоскової стиглості, коли внутрішня оболонка ще легко розрізається ножем.
Хімічний склад
Листя і оплодні містять флавоноїди, дубильні речовини, алкалоїди, вітаміни В, Е, аскорбінову кислоту (до 3000 мг%), каротин (понад 30 мг%), ефірну олію (0,06%), кавову кислоту, мікроелементи, а також барвну речовину юглон (5-окси 1,4-нафтохінон). Ядро горіхів має 52—78% жирної олії, 9—20% білка, 13—20% вуглеводів, дубильні й ароматичні речовини, вітаміни та сполуки заліза і кобальту.
Фармакологічні властивості та використання
Препарати з листя горіха волоського мають протизапальні, ранозагоювальні, в'яжучі та глистогінні властивості, вони здатні знижувати рівень цукру в крові, збуджувати апетит, покращувати травлення й обмін речовин у разі хвороб шкіри. Всередину настій листя вживають у разі золотухи, атеросклерозу, гастроентеритів, проносів і нерегулярних місячних, як загальнозміцнювальний засіб - у разі виснаження, авітамінозів, скрофульозу та рахіту, як допоміжний засіб - у разі цукрового діабету, а також у разі шкірних захворювань, що виникли внаслідок порушення обміну речовин (хронічна екзема, подагра тощо).
Місцево настій або відвар листя використовують для полоскань у разі ангіни, стоматитів, гінгівітів, розпушення ясен, пародонтозу та кандидозів, для спринцювань у разі білей у жінок, а також для ванн та обмивань у разі поліартриту, подагри, рахіту, скрофульозу і хвороб шкіри (вугрі, висипання, гнійники, лишаї, екземи, шкірний туберкульоз).
Так само використовуються й препарати, виготовлені з зелених оплоднів. Слід лише пам'ятати, що препарати з листя і оплоднів підвищують згортання крові, а це деяким хворим протипоказано.
Свіже подрібнене листя прикладають до ран і виразок для прискорення їх загоєння. Часто листя горіха волоського використовують у поєднанні з іншими лікарськими рослинами.
Ядро горіхів рекомендується хворим на атеросклероз, туберкульоз легенів, гепатит та інші захворювання печінки. У разі туберкульозу легень корисно вживати горіхи з медом.
Як дієтичний продукт горіхи вживають у разі гіпо- та авітамінозів, дефіциту солей заліза і кобальту, після виснажливих захворювань.
За гіпертонії протягом 45 днів споживають щодня по 100 г ядра горіха волоського з медом або без нього.
Больным с повышенной кислотностью желудочного сока рекомендуется съедать ежедневно по 25-100 г зерен ореха.
Вживати горіхи в їжу протипоказано у разі хвороб кишківника.
Лікувальне значення мають і лакуни («перегородки») горіхів. Так, 20% -на настойка лакун виявилася ефективною при еутироїдній формі дифузного зобу й легкій формі тиреотоксикозу.
Лікарські форми та застосування
Внутрішньо:
- настій (20 г листків або оплоднів на 200 мл окропу) приймають по третині склянки 3 рази на день;
- настойку (30 дрібно порізаних зелених плодів на 1 л спирту або горілки, настоюють на сонці 14 днів, відціджують) приймають по 1 чарці 3 рази на день при нестравності та болях у шлунку й кишках;
- настій на склянці окропу 1 столової ложки суміші листя горіха волоського, 120 г кореня лопуха справжнього, кореня оману високого і трави звіробою звичайного, взятих порівну, п'ють по 2—3 склянки на день при вуграх;
- 2 столові ложки суміші листя горіха волоського, коренів лопуха справжнього і трави фіалки триколірної, взятих порівну, заливають половиною літра окропу, варять 5 хв, охолоджують, відціджують і п'ють по півсклянки 4 рази на день при вираженому гнійному характері вугрів;
- при нічному потінні, при туберкульозі варять 1 столову ложку суміші зелених оплоднів горіха волоського, листя шавлії лікарської, коріння валеріани лікарської (по 25 г) і трави хвоща польового (50 г) в склянці води протягом 15 хв і п'ють по 3 склянки на день протягом 2—3 місяців;
- 1 чайну ложку суміші листя горіха волоського (20 г), шишок хмелю звичайного і листя шавлії лікарської (по 40 г) заварюють склянкою окропу і п'ють по 2-3 склянки на день за надлишкового виділення молока в жінок, які годують груддю.
Зовнішньо:
- відвар листя (3-5 столових ложок листя на півлітра окропу) для полоскань і спринцювань;
- 250 г листя кип'ятять в 1 л води і додають у ванну або використовують для обмивань;
- 2 столові ложки суміші листя горіха волоського (25 г), квіток ромашки лікарської, листя шавлії лікарської (по 15 г), кори дуба звичайного і квіток жоржинівки лісової (по 10 г) заварюють 1 л окропу і використовують для спринцювань, ванночок і піхвових тампончиків у разі запальних захворювань жіночих статевих органів, у разі білей;
- мазь для лікування ран: 15 г порізаного листя на 100 г соняшникової олії, настоюють 7 діб, кип'ятять на водяній бані 3 години, двічі проціджують через марлю, знову кип'ятять 30 хв на водяній бані, після чого додають 15 г жовтого воску.
