Лимонник (Schizandra chinensis) - одно- або дводомна дерев'яниста листопадна зі специфічним запахом лимона ліана родини лимонникових, завдовжки 4-8 (15) м.
Листки чергові, обернено яйцевидні або загострено еліптичні, з цілими краями чи слабо зазубрені, з червоними черешками.
Квітки однополые, редко — обоеполые, белые или розово-белые, ароматные, с воскообразными членами околоцветника, по 3-5 в пазухах листьев.
Плід — сочная многочисленная листовка, состоящая из многочисленных красных ягодоподобных одно- или двусемянных плодов. Плоды созревают в сентябре.
Цвіте у травні - червні.
Поширення
Лимонник китайський дико росте на Далекому Сході. На території України трапляється в колекціях науково-дослідних установ, на ділянках садоводів-любителів як декоративна, харчова та лікарська рослина.
Заготівля та зберігання
Для лікарських потреб заготовляють зрілі плоди (Fructus Schizandrae) та насіння лимоннику (Semen Schizandrae). Зібрані плоди 2-3 дні пров’ялюють під укриттям на вільному повітрі, а потім проводять штучне досушування в сушарках, починаючи при температурі 35—40°С і закінчують при температурі 60°С. Насіння виділяють із вичавків, які залишаються після переробки плодів на сік. Сушать насіння при температурі, не вищій за 50°С. Готову сировину зберігають у полотняних мішках у сухому затіненому приміщенні, яке добре провітрюється.
Хімічний склад
Плоди лимоннику китайського містять до 20% органічних кислот (лимонна, яблучна, винна та інші), флавоноїди, сапоніни, антрахінони, цукри, значну кількість вітаміну С (в сухих плодах до 500 мг %), лігніни дибензоциклооктадієнового ряду (схізандрин, схізандрол, у-схізандрин) та ефірну олію. В насінні є ефірна (до 2%) і жирна (до 33%) олії. До складу останньої входять гліцериди ненасичених жирних кислот (ліноленової, олеїнової, ліноленової та інших), вітамін Е, схізандрин, схізандрол і γ-схізандрин.
Фармакологічні властивості та використання
Лимонник китайський відносять до рослин — стимуляторів центральної нервової системи. Галенові препарати лимоннику підвищують розумову й фізичну працездатність, стійкість до несприятливих умов, регулюють кровообіг, збуджують дихання, посилюють гостроту зору, прискорюють звикання очей до темноти, активізують моторну й секреторну функції органів травлення, покращують обмін речовин, зменшують концентрацію цукру в крові при діабеті, стимулюють регенеративні процеси та імунобіологічні реакції й тонізують діяльність матки.
Показаннями до призначення лимоннику китайського є фізична й розумова перевтома, підвищена сонливість, гіпотонія, астенічні й депресивні стани у психічних і нервових хворих, загальне виснаження у зв'язку з хронічними інфекційними захворюваннями та інтоксикаціями, в'ялогранулюючі рани та трофічні виразки.
В акушерстві й гінекології препарати лимоннику показані при ранніх токсикозах і гіпотензії вагітних, при астенії після патологічних пологів і порожнинних операцій та в клімактеричний період за умови нормального артеріального тиску.
Протипоказано вживати препарати лимонника в разі безсоння, гіпертонії, нервового збудження та органічних захворювань серцево-судинної системи. У разі передозування можливе перезбудження нервової та серцево-судинної системи.
Приймати препарати лимонника рекомендується натщесерце або через 4 години після їди. Дія настає через 30-40 хвилин і триває 4-6 годин. Курс лікування - 20-25 днів.
Лікарські форми та застосування
Внутрішньо:
- настойку з плодів лимоннику (Tinctura fructuum Schizandrae) готують на 95% -ному спирті у співвідношенні 1:5, приймають по 20-30 крапель 2-3 рази на день;
- спиртовий екстракт із насіння лимоннику готують на 70% -ному спирті (у співвідношенні 1:3), приймають по 20-30 крапель 2-3 рази на день;
- порошок із насіння лимоннику (Pulvis Schizandrae) приймають по 0,5-1 г два або три рази на день;
- свіжий сік плодів приймають по 1 столовій ложці 2-3 рази на день;
- настій із свіжих або сушених плодів (1 столова ложка сировини на склянку окропу, настоюють 2 години) приймають по 2 столові ложки 4 рази на день.
Під редакцією академіка А. М. Гродзінського
