Часник городній

Часник городній; (нар.часник посівний); (лат. Allium sativum) - багаторічна трав'яниста цибулинна рослина сімейства лілейних.

Цибулина яйцеподібна, складається з численних білих сидячих цибулинок, поміщених у загальну білу, сірувату або рожеву оболонку.

Стебло (квіткова стрілка) безлистий, 25-60 (100) см заввишки, у верхній частині здебільшого вигнуто кільцем.

Листя прикореневі, лінійні, плоскі, гострі, з шорсткими краями, виходять із цибулини і обгортають квіткове стебло приблизно до середини.

Квітки правильні, двостатеві, зібрані в зонтикоподібне суцвіття, оточене однолистим покривалом.

Плід — коробочка. Цвіте з червня до серпня.

Поширення

Це всім відома городня рослина, кухонна приправа.

Сировина

З лікувальною метою використовують головки (цибулини).

Фармакологічні властивості та використання

Як лікарський засіб, часник знають у народі ще з давніх-давен. Останнім часом його визнала наукова медицина. В аптеках є спиртова настойка та спиртова витяжка з часнику. Тепер наука ретельно вивчає фітонцидні властивості часнику.

Завдяки тому, що до складу часнику входить багато корисних лікарських речовин, він є антибіотиком, антисептичним та антипаразитним засобом. Часник підвищує апетит, регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, є протигнійним, сечогінним, глистогінним та навіть серцевим засобом.

Препарати з часнику використовують у медицині для підвищення функціональної діяльності шлунково-кишкового тракту, при атонії шлунка та кишок, при диспепсії та запаленні сліпої кишки, при хворобах дихальних шляхів, особливо при гнійному запаленні легень, та при астмі, а також при гіпертонії для врегулювання діяльності серця. Крім того, часник вживають при водянці та артеріосклерозі.

Протипоказаний часник тільки при запаленні нирок.

Останнім часом встановлено, що часник має антибактеріальні властивості, в ньому виявлені також фітонциди. Завдяки цьому часник придбав ще ширше застосування у народі, а й у науковій медицині.

Зовнішньо часник застосовують при грипі, ангіні, трихомонадних запаленнях жіночих статевих органів, при вушних бактеріальних захворюваннях та в інших випадках мікробного зараження та гниття. Часник діє також проти амебної дизентерії і навіть проти холери (в Індії).

Всередину часник вживають також як сечогінний засіб майже при всіх хворобах сечового міхура та нирок, як протигнильний, протицинготний та протималярійний засіб від набряку ніг та при збільшенні селезінки.

Часник чудово може заміняти собою гірчичник у тих випадках, коли потрібно витягування (при хворобах голови та грудей і при будь-яких внутрішніх запаленнях). Його застосовують при грипі, ангіні та від глистів, причому не тільки як зовнішній засіб, але й вживають усередину у вигляді відвару чи настоянки.

Мазь або сік із часнику застосовують від вошей та гнід, від бородавок та мозолів, від укусів гадюк та скорпіонів і при застарілих гниючих виразках (вживають настій часнику на оцті або сік з оцтом).

У народі часник поважають, як такий, що завжди є на підхваті, як простий і водночас у багатьох випадках радикальний засіб, часто ефективніший (у вигляді соку), ніж спеціальні препарати з нього, які до того ж не завжди можна дістати. Неприємно лише, якщо після вживання часнику в побуті з рота довго відчувається різкий запах. Але цього запаху легко можна позбутися, якщо після вживання часнику трохи пожувати свіжий корінь петрушки, цієї городної пряно-овочевої рослини, або лепехи, хоча б і сухої.

Способи застосування

Аптечні: настоянка на спирті: 15,0 або 30,0; вживати по 15 крапель, тричі на день;

Народні: 1) настоянка на горілці: 10 головок дрібно порізаного часнику на одну пляшку або на літр горілки; наполягати протягом 8 днів у теплому місці; вживати по пів чайної ложечки, тричі на день;

2) свіжий сік у таких же кількостях може замінити все перераховане вище;

3) густа мазь (її застосовують в основному від бородавок): товчений часник змішати навпіл зі свинячим салом;

4) мазь на оцті (рідка): одна частина товченого часнику на 4 частини оцту;

5) для глистогінної клізми: дві головки товченого часнику на одну склянку молока, щойно з-під корови; наполягати протягом кількох (чотирьох-шести) годин;

6) тампони у вагіну із свіжонатертої кашки часнику. Беруть клаптик марлі розміром 10 х 10 см, кладуть у нього кашку, зав'язують, вводять у вагіну і тримають протягом 3-4 годин на день, а іноді і довше.

uk