Черешня (Cerasus avium) - дерево родини рожевих, заввишки 3-10 м.
Кора ствола — с коричневыми чечевичками, снимается тонкими поперечными пластинками.
Листки яйцеподібні або овальні, біля основи клиноподібні, на верхівці загострені, двопилчасті, зверху голі, знизу трохи пухнасті; черешки з 2 залозками біля основи пластинки.
Квітки великі, по 2-5 у пучках; квітконіжки без зелених листочків.
Плід — шаровидная сочная темно-красная костянка (у культурных сортов — разного цвета).
Цвіте в апреле — мае. Плоды созревают в июле.
Поширення
У дикому стані черешня трапляється в Правобережному Лісостепу, на Закарпатті та в Карпатах, зрідка - в Лівобережному Лісостепу в широколистяних лісах, на узліссях. Розводять багато сортів.
Сировина
Використовують свіжі плоди та плодоніжки черешні.
Хімічний склад
Плоди черешні містять цукри, органічні кислоти (0,59-1,6%), дубильні речовини, фенольні сполуки (антоціани, лейкоантоціани, флавонові глікозити, фенолокислоти), каротин, аскорбінову кислоту, вітаміни В1, В2, В6 та РР, фолієву кислоту, значну кількість заліза та інші сполуки. У плодоніжках є танін, барвники тощо.
Фармакологічні властивості та використання
Свіжі плоди черешні мають загальнозміцнювальні властивості, підвищують апетит. Корисно вживати плоди за недокрів'я, закрепів, пов'язаних зі слабкою перистальтичною активністю кишківника, а плоди з темним забарвленням - за атеросклерозу та гіпертонії.
Плодоніжки черешні використовують так само, як і плодоніжки вишні звичайної.
