Ясен звичайний; ясень высокий; Fraxinus excelsior — листопадне, до 30 м заввишки, дерево родини маслинових.
Кора сіра, на молодих гілках зеленувато-сіра з білуватими сочевичками.
Листки супротивні, непарноперисті, 15—20 см завдовжки, листочки (їх 7—15) довгасті або ланцетні, загострені, по краю зубчасті, сидячі, голі, лише зісподу по жилках волосисті.
Квітки двостатеві і чоловічі, без оцвітини, зібрані в короткі грона, які виходять пучками з пазух торішніх листків. Цвіте у травні.
Плід — крилатка, лінійно-ланцетна, на верхівці тупа або з виїмкою, гола.
Поширення. Ясен звичайний дико росте в листяних лісах у лісових і лісостепових районах та в Криму. По всій території України його культивують як декоративну та фітомеліоративну рослину.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують кору (Cortex Fraxini) і листя (Folia Fraxini) ясена. Кору збирають навесні з молодих гілок (правила заготівлі і сушіння див. у статті Дуб звичайний).
Листя ясена (повністю розвинене) заготовляють у травні — червні й використовують свіжим (у вигляді соку чи подрібненим на кашку) або сушать, розкладаючи його тонким шаром на чистій підстилці в затінку на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Листя ясена офіцинальне в німецькій і швейцарській медицині. В СНГ ясен використовували лише в народній медицині.
Хімічний склад. Листя ясена містить дубильні речовини, флавоновий глікозид кверцитрин, маніт, інозит, таніди (4,11 %), сліди ефірної олії, аскорбінову кислоту, каротин та ін. У корі ясена є кумариноглікозид фраксин, фенологлікозид сирингін, таніди (3,81 %), маніт, інозит, вітамін С, кверцетин, яблучна кислота та ін.
Фармакологічні властивості і використання
Ясен звичайний використовують як протизапальний, сечогінний, жовчогінний, послаблюючий, кровоспинний і глистогінний засіб. Настій з кори або листя (перевагу віддають настоєві з листя) дають усередину при ревматичних захворюваннях, особливо при ревматоїдному поліартриті, нирковокам’яній хворобі (часто в суміші з іншими лікарськими рослинами), хворобах печінки, жовтяниці, гарячці, спастичному коліті й маткових кровотечах.
Використовують ясен і як зовнішній засіб: свіжий сік листків закапують у вухо при запаленні, а подрібнене до стану кашки листя і кусочки свіжої кори прикладають до ран.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо:
- настій (3 чайні ложки кори або листя настоюють 10—15 хвилин на двох склянках окропу, проціджують) по півсклянки 4 рази на день;
- 60 г суміші кори ясена звичайного, листя брусниці, трави материнки звичайної і шишок хмелю звичайного, взятих у співвідношенні 6:3:2:1, заливають 1 л окропу, кип’ятять 10 хвилин і одержаний відвар п’ють по півсклянки 3 рази на день при нирковокам’яній хворобі, ускладненій пієлонефритом (курс лікування — 3—4 тижні).
Ясен звичайний належить до отруйних рослин. Користуватися ним треба обережно, не перевищуючи допустимих доз.
За редакцією академіка А. М. Гродзінського.
