Кріп запашний; копрій; укроп душистый; Anethum graveolens — однорічна трав’яниста рослина із синюватою поволокою родини селерових (зонтичних).
Стебло прямостояче, круглясте, посмуговане, галузисте, 40—100 см заввишки.
Листки чергові, яйцеподібні, 2—3-перистороздільні, з лінійними ниткоподібними кінцевими частками; нижні — черешкові; верхні — сидячі, з білооблямованими піхвами і зменшеними пластинками.
Квітки дрібні, двостатеві, жовті, у складних 20—50-променевих зонтиках, без обгортки.
Плід — плеската коричнева двосім’янка.
Цвіте у травні — серпні.
Поширення. Кріп запашний розводять на городах як пряно-смакову рослину, іноді він дичавіє і росте як бур’ян. Походить з Персії і Східної Індії.
Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують плоди кропу (Fructus Anethi) і свіже листя. Збирають плоди кропу, коли половина з них дозріє: зривають або зрізують цілі рослини з плодами, зв’язують у снопики й залишають достигати, а потім обмолочують. При необхідності плоди досушують. Сухі плоди зберігають у добре закритих банках. Строк придатності — 2 роки. Плоди відпускаються аптеками.
Хімічний склад. Плоди кропу містять ефірну олію (2—4%), флавоноїди, каротин, до 20% жирної олії. В листі кропу знайдено ефірну олію (1,5%), флавоноїди (кверцетин, ізорамнетин, кемпферол), вітамін С (135 мг%), каротин (до 12 мг%), фолієву, нікотинову і пантотенову кислоти, солі калію, кальцію, фосфору і заліза. Головними складовими частинами ефірної олії є кетон карвон, терпеноїди феландрен, дилапіол, терпінен і лимонен.
Фармакологічні властивості і використання
В науковій медицині настій плодів застосовують як відхаркувальний і вітрогінний засіб.
У народі настій або порошок насіння кропу вживають всередину для профілактики нападів грудної жаби, при гіпертонічній хворобі 1 і 2-го ступенів, хронічній коронарній недостатності, безсонні, при спастичних станах м’язів органів черевної порожнини, алергічному дерматиті, сверблячці (Pruritus), виразці гомілки, геморої, як сечогінний, проносний і молокогінний засіб та як засіб, що збуджує й поліпшує апетит і травлення, заспокоює коліки й судоми. Як зовнішній засіб настій насіння застосовують у вигляді примочок при хворобах очей і при гноячкових ураженнях шкіри.
Часто плоди кропу використовують у сумішах з іншими лікарськими рослинами.
Свіже листя кропу корисно вживати при гіпохромній анемії й серцевій астмі.
Молоде листя й стебла використовують як ароматичну приправу для страв, а на початку утворення насіння — як спеції при солінні огірків і помідорів. З насіння добувають ефірну олію, яку використовують у парфумерній, кондитерській і консервній промисловості.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо — настій плодів (1 чайна ложка подрібненої сировини на 300 мл окропу, настоюють 1 годину) по пів склянки тричі на день; порошок плодів кропу приймають по 1 г тричі на день, запиваючи водою.
За редакцією академіка А. М. Гродзінського.
