Дерева яблуні та груші на насіннєвих підщепах у віці 18-20, а на карликових - 16-18 років часто мають слабкий приріст на кінцях гілок і в середині крони. Внаслідок слабкого їхнього росту на деревах не формуються молоді, добре розвинені плодові гілочки. На старих і слабо розвинених плодових гілочках утворюється велика кількість малих за розміром і нестандартних плодів, дерева починають плодоносити через рік. Проріджування та укорочення гілок крони, однорічних приростів, плодових утворень у таких дерев не завжди дає позитивні результати.
Щоб посилити приріст гілок, послабити періодичність плодоношення і збільшити розмір плодів, на таких деревах одночасно з проріджуванням і зниженням крони проводять легке омолодження скелетних і напівскелетних гілок. Його краще робити в неврожайний або маловрожайний рік, коли на дереві зовсім не заклалися плодові бруньки, або їх утворилося мало, бо під час омолодження сильно вкорочують скелетні та напівскелетні гілки. Якщо це робити в рік, коли на деревах сформувалася велика кількість плодових бруньок, то основну масу їх буде зрізано і врожай дерев може знизитися.
Під час легкого омолодження у дерев віком 16-20 років основні гілки зрізають на 2-4-річний приріст. Зріз роблять орієнтовно на середині приросту минулих років завдовжки 25-З0 см і найкраще над гілкою або кільчаткою. Напівскелетні гілки вкорочують за таким самим принципом, як і основні. Після вкорочення напівскелетних гілок ті з них, що ближче до місця порізу основної гілки, мають бути нижчими за неї на 20-30 см. Після такого вкорочення на кожній з гілок проріджують і вкорочують плодові гілочки та однорічні прирости. Під час проріджування плодові гілочки або однорічні прирости залишають по довжині гілки на 10-20 см одна від одної. Насамперед вирізають плодові гілочки, розташовані з нижнього боку основної або напівскелетної гілки, бо вони нею затінюються, слабко ростуть і плодоносять. У залишених після проріджування плодових гілочок вирізують 1/4-1/2 частини старих розгалужень.
Досвід показує, коли омолодження крони зроблено правильно, то на 2-3-й рік після цього на кінцях гілок виростають прирости 40-50 см завдовжки, а в середній частині крони - 20-40 см. Прирости більшої довжини свідчать про те, що омолодження зроблено сильне, а меншої довжини - слабке. На другий і наступні роки омолоджені дерева обрізають так, як і молоді плодоносні у віці до 14 років.
У плодоносних дерев зерняткових порід у віці 25-30 років і більше навіть за гарного догляду за садом приріст пагонів на кінцях гілок часто буває меншим за 10 см. Верхівки гілок у таких дерев густо покриваються плодовими гілочками. Щоб посилити приріст нових пагонів, підвищити врожайність, розмір і поліпшити забарвлення плодів, у таких дерев сильно омолоджують скелетні та напівскелетні гілки. Залежно від віку, особливостей сорту і сили приросту зрізають кінці всіх скелетних гілок з приростами останніх 5-8 років і більше. Зріз роблять на середині приросту минулих років 25-30 см завдовжки. У гілочки, над якою зрізають скелетну гілку, вирізають половину і більше розгалужень, а гілочку без розгалужень вкорочують орієнтовно наполовину (рис.).
1 - гілка до омолодження; 2 - після омолодження; 3 - дерево після зниження й омолодження крони.
На омолоджених скелетних і напівскелетних гілках, щоб викликати ріст нових, молодих пагонів, цього ж року зрізають на "пеньок" (нижче від розгалуження на 3-8 см вище за основу) 1/3-1/2 старих плодових гілочок. У залишених плодових гілочок вирізають 1/3-2/3 розгалужень. Таке сильне омолодження проводять раз на 5 - 7 років.
На другий після омолодження рік на кінцях скелетних і напівскелетних гілок підбирають по одній найбільш сильно розвиненій і добре розміщеній однорічній гілці, вкорочують її на 1/2-1/3 довжини і залишають як провідник. Конкуренти провідника вирізують на кільце. Однорічні прирости на скелетних і напівскелетних гілках у місцях, де вони ростуть густо, вирізують на кільце, залишаючи їх один від одного на 10-15 см. Залишені однорічні прирости вкорочують на 20-25 см від основи, щоб перетворити їх на плодові гілочки. Прирости довжиною менше 30 см не вкорочують. Жирові пагони на стовбурі та скелетних гілках на відстані до 60 см від стовбура вирізують на кільце. У середній частині скелетних гілок, де мало плодових утворень, жирові пагони краще відхилити в горизонтальне положення. Згодом вони перетворюються на напівскелетні гілки, на яких утворюються добре розвинені плодові гілочки і плоди.
А. О. Романов, за редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського
