Заходи боротьби зі шкідниками та хворобами ягідних культур

Ягідні культури, такі як суниця, малина, смородина, аґрус, можуть зазнавати нападу шкідників і захворювань.

Заходи боротьби зі шкідниками та хворобами суниці

Весной после отрастания листьев, перед цветением и 2-3 раза после сбора урожая с промежутком 14 дней опрыскать насаждения земляники против белой пятнистости, серой гнили и мучнистой росы 1% бордоской жидкостью с добавлением 1% коллоидной серы. Весной после отрастания листьев, перед цветением и 2-3 раза после сбора урожая с промежутком 14 дней опрыскать насаждения земляники против белой пятнистости, серой гнили и мучнистой росы 1%-ной бордоской жидкостью с добавлением 1% коллоидной серы.

За появи сунично-малинового довгоносика перед цвітінням обприскують 0,9% емульсією 10% к. е. карбофосу або 0,1% емульсією 25% к. е. препарату анометрин-Н, а в разі появи суничного кліща під час обприскувань після збирання врожаю додають 1% колоїдної сірки. коллоидной серы.

Заходи боротьби зі шкідниками та хворобами малини

Під час розпускання бруньок обприскати насадження малини 1% бордоською рідиною проти антракнозу і пурпурової плямистості.

Під час відокремлення бутонів обприскати малину 0,9% емульсією 10% карбофосу проти малинового жука, малиново-суничного довгоносика, малинової мухи і малинової попелиці з додаванням 0,3% хлорокису міді проти антракнозу і пурпурової плямистості.

У другій половині травня, у червні-липні вирізати і спалити болісно потовщені та зів'ялі пагони для знищення малинової галиці, стеблової мухи та антракнозу.

Одразу після збору врожаю обов'язково вирізати і спалити всі пагони, які відплодоносили, для боротьби з пурпуровою плямистістю і антракнозом.

Після збору врожаю і вирізання дворічних пагонів, а також на початку листопада обприскати насадження малини 1% бордоською рідиною.

Заходи боротьби зі шкідниками та хворобами смородини

Рано навесні (до появи зеленого конуса) обприскати кущі смородини 3% нітрафеном для знищення борошнистої роси.

Навесні та протягом літа вирізати і спалити сухі, викривлені або недорозвинені пагони, а також пагони, ушкоджені златкою і склівкою.

После распускания почек при появлении тлей и крыжовниковых пилильщиков опрыскать 0,1% эмульсией 25% к. е. Ровикурта или 0,6% эмульсией 10% к. е. карбофоса, или 0,05% эмульсией 25% к. е. анометрина-Н с добавлением 0,3% хлорокиси меди против антракноза и других болезней.

Перед цветением и сразу после окончания цветения кусты смородины и почву под ними опрыскать 0,7% суспензией коллоидной серы против мучнистой росы и смородинового почкового клеща с добавлением 0,3% хлорокиси меди против антракноза и белой пятнистости листьев и 0,9% 10% препарата карбофоса при наличии смородиновой галлицы.

Через 10 дней после цветения и после уборки урожая опрыскать кусты 0,7% суспензией коллоидной серы против мучнистой росы или препаратом кетафон (10% к. е.) в концентрации 7,5%.

Через 20 дней после цветения опрыскать кусты 0,9% эмульсией 10% препарата карбофоса против смородиновой златки и стеклянницы с добавлением 0,7% коллоидной серы против мучнистой росы.

Заходи боротьби зі шкідниками та хворобами аґрусу

Рано навесні до появи зеленого конуса обприскати кущі 3% нітрафеном для знищення борошнистої роси.

За появи попелиць, аґрусових пильщиків і п'ядунів обприскати 0,1% емульсією 25% концентрату емульсії Ровікурта або 0,6%-вою емульсією 10%-го препарату карбофосу, але не пізніше ніж за 20 днів до збору врожаю за умови застосування Ровікурта та за 30 днів за умови обприскування карбофосом.

Через 20 дней после окончания цветения опрыскать 0,9% эмульсией из 10% к. е. карбофоса или 0,05% эмульсией 25% к. е. анометрина-Н против смородиновой златки.

Для захисту аґрусу від борошнистої роси можна обприскувати 0,5% розчином кальцинованої соди з додаванням 0,5% зеленого або господарського мила в такі строки: перший раз перед цвітінням, другий - одразу після цвітіння, третій - через 10 днів після другого, четвертий - через 10 днів після третього, але не пізніше ніж за 20 днів до збирання врожаю. Після збору врожаю обприскати ще двічі цими ж препаратами.

За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × чотири =

UK