Дерева яблуні та груші на насіннєвих підщепах у віці 18-20, а на карликових – 16-18 років часто мають слабкий приріст на кінцях гілок і в середині крони. Внаслідок слабкого їх росту на деревах не формуються молоді, добре розвинені плодові гілочки. На старих і слабо розвинених плодових гілочках утворюється велика кількість малого розміру і нестандартних плодів, дерева починають плодоносити через рік. Проріджування і вкорочення гілок крони, однорічних приростів, плодових утворень у таких дерев не завжди дає позитивні результати.
Щоб посилити приріст гілок, послабити періодичність плодоношення і збільшити розмір плодів, на таких деревах одночасно з проріджуванням і зниженням крони проводять легке омолодження скелетних і напівскелетних гілок. Його краще робити в неврожайний або маловрожайний рік, коли на дереві зовсім не заклалися плодові бруньки, або їх утворилося мало, тому що при омолодженні сильно вкорочують скелетні і напівскелетні гілки. Якщо це робити в рік, коли на деревах сформувалася велика кількість плодових бруньок, то основна маса їх буде зрізана і врожай дерев може знизитися.
Під час легкого омолодження дерев у віці 16-20 років основні гілки зрізають на 2-4-річний приріст. Зріз роблять орієнтовно на середині приросту минулих років довжиною 25-З0 см і краще над гілкою або кільчаткою. Напівскелетні гілки вкорочують за таким же принципом, як і основні. Після вкорочення напівскелетних гілок ті з них, що ближче до місця порізу основної гілки, повинні бути нижче її на 20-30 см. Після такого вкорочення на кожній з гілок проріджують і вкорочують плодові гілочки і однорічні прирости. Під час проріджування плодові гілочки або однорічні прирости залишають по довжині гілки на 10-20 см одна від одної. Перш за все вирізають плодові гілочки, розташовані з нижньої сторони основної або напівскелетної гілки, тому що вони нею затінюються, слабо ростуть і плодоносять. У залишених після проріджування плодових гілочок вирізають 1/4-1/2 частини старих розгалужень.
Досвід показує, коли омолодження крони зроблено правильно, то на 2-3-й рік після цього на кінцях гілок виростають прирости 40-50 см завдовжки, а в середній частині крони – 20-40 см. Прирости більшої довжини свідчать про те, що омолодження зроблено сильне, а меншої довжини – слабке. На другий і наступні роки омолоджені дерева обрізають так, як і молоді плодоносні у віці до 14 років.
У плодоносних дерев насіннєвих порід у віці 25-30 років і більше навіть при хорошому догляді за садом приріст пагонів на кінцях гілок часто буває менше 10 см. Верхівки гілок у таких дерев густо вкриваються плодовими гілочками. Щоб посилити приріст нових пагонів, підвищити врожайність, розмір і поліпшити забарвлення плодів, у таких дерев сильно омолоджують скелетні і напівскелетні гілки. Залежно від віку, особливостей сорту і сили приросту зрізають кінці всіх скелетних гілок з приростами останніх 5-8 років і більше. Зріз роблять на середині приросту минулих років 25-30 см завдовжки. У гілочці, над якою зрізають скелетну гілку, вирізають половину і більше розгалужень, а гілочку без розгалужень вкорочують орієнтовно наполовину (рис.).
1 – гілка до омолодження; 2 – після омолодження; 3 – дерево після зниження і омолодження крони.
На омолоджених скелетних і напівскелетних гілках, щоб викликати ріст нових, молодих пагонів, в цей же рік зрізають на «пеньок» (нижче розгалуження на 3-8 см вище основи) 1/3-1/2 старих плодових гілочок. У залишених плодових гілочок вирізають 1/3-2/3 розгалужень. Таке сильне омолодження проводять раз на 5 – 7 років.
На другий після омолодження рік на кінцях скелетних і напівскелетних гілок підбирають по одній найбільш сильно розвиненій і добре розміщеній однорічній гілці, вкорочують її на 1/2-1/3 довжини і залишають як провідник. Конкуренти провідника вирізають на кільце. Однорічні прирости на скелетних і напівскелетних гілках в місцях, де вони ростуть густо, вирізають на кільце, залишаючи їх один від одного на 10-15 см. Залишені однорічні прирости вкорочують на 20-25 см від основи, щоб перетворити їх в плодові гілочки. Прирости довжиною менше 30 см не вкорочують. Жирові пагони на стовбурі і скелетних гілках на відстані до 60 см від стовбура вирізають на кільце. У середній частині скелетних гілок, де мало плодових утворень, жирові пагони краще відхилити в горизонтальне положення. Згодом вони перетворюються на напівскелетні гілки, на яких утворюються добре розвинені плодові гілочки і плоди.
За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського.
