Після 5-6 років росту дерев у саду, коли закладено три яруси скелетних гілок, формування крони закінчено і дерева вступають у період плодоношення. У перші роки після закінчення формування дерева сильно ростуть і утворюють прирости на кінцях скелетних і напівскелетних гілок і на стовбурі між ярусами крони довжиною 30-50 см і більше. Особливо сильні прирости на скелетних гілках третього ярусу і на провіднику вище верхнього ярусу. У цей період молоді дерева вступають у період плодоношення, залежно від сорту в перші 4-8 років щорічно плодоносять і утворюють стандартні за розміром, добре забарвлені плоди.
Обрізування дерев яблуні та груші з площинною кроною
Основним способом обрізки дерев в цей час є обмеження росту центрального провідника і гілок верхніх ярусів у висоту. Центральний провідник зрізають вище верхнього ярусу над однією з гілок 2-3-річного віку, яка росте вздовж ряду під кутом 45° і більше до вертикалі. Після відростання найвищої гілки її періодично (через 1-2 роки) переводять на бічну слаборослу. Якщо біля її основи або на центральному провіднику з’являються сильнорослі прирости, які збільшують висоту дерева і загущують середину крони, їх вирізають на кільце. Скелетні гілки другого і третього ярусів крони, що сильно ростуть у висоту, періодично зрізають (перекладають) на одну з добре відхилених бічних гілок, щоб послабити ріст основної гілки і не допустити збільшення висоти дерева.
На стовбурі між ярусами крони сильнорослі гілки щорічно вкорочують, щоб перетворити їх на плодові гілочки загальною довжиною не більше 70 см у середньорослих дерев і до 0,5 см – у слаборослих. На скелетних гілках всіх ярусів на відстані 60-80 см від стовбура вирізають жирові пагони, які ростуть вертикально і загущують середню частину крони. Сильні вертикальні прирости, що виростають далі від стовбура, відхиляють у положення, близьке до горизонтального, щоб перетворити їх на напівскелетні плодоносні гілки.
Зростання сильнорослих напівскелетних гілок на основних гілках всіх ярусів регулюють так, щоб глибина крони була не більше 1,6 м у сильнорослих і до 0,6-0,8 у слаборослих дерев.
У плодоносному віці в окремі роки на деревах закладається велика кількість квіткових бруньок, зав’язується багато зайвих плодів, потім вони частково осипаються. Серед плодів, що залишилися, при надмірній їх кількості певна частина формується дрібними. Щоб запобігти цьому, періодично, краще під неврожайний рік або перед роком низького врожаю, дерева сильно обрізають. Крім зниження висоти і обмеження товщини крони, ретельно проріджують внутрішню її частину. Напівскелетні гілки вкорочують над 2-4-річною гілкою. У плодових гілочок віком понад 4 роки вирізають 1/3-1/2 частину розгалужень старшого віку. Однорічний приріст у сортів, у яких на ньому закладають плодові бруньки, вкорочують на 1/2-1/3 його довжини, щоб зрізати частину або всі плодові бруньки. Влітку відразу після осипання зав’язі проводять нормування плодів. На кожній плодоносячій кільчатці залишають не більше 1-2 плодів. У цей період, якщо в кроні або на верхівці дерева ростуть жирові пагони, їх вирізають на кільце, що покращує проникнення світла в крону і забарвлення плодів. Сильнорослі однорічні прирости напівскелетних гілок прищипують.
Обрізування дерев із запущеною кроною
У молодих садах, де протягом декількох років дерева не обрізали, з кореневої шийки виростає поросль, яка сильно росте, досягає висоти крони і розростається в середній її частині. Як правило, крона таких дерев загущена, гілки бувають довгі, вигнуті дугоподібно. Окремі з них звисають донизу і верхівками впираються в землю. У місці згину гілок виростає по кілька сильних вертикально зростаючих пагонів, які згодом перетворюються на добре розвинені гілки. При сильному розростанні таких гілок і скелетних гілок верхніх ярусів висота крони значно збільшиться.
У перший рік у таких дерев видаляють біля основи всю кореневу поросль. Гілки, що звисають вниз і заважають обробляти ґрунт під кроною, вкорочують, а окремі з них повністю вирізають так, щоб відстань від землі до нижніх гілок була не менше 50 см. Занадто високі крони дерев знижують на 1,5-3,5 м. Висота сильнорослих дерев після зниження повинна становити не більше 4-5 м, середньорослих – 3-3,5 м. Для цього верхівки сильнорослих гілок, що ростуть вгору, зрізають над однією з добре розвинених і зручно розташованих бічних гілок. Окремі вертикально зростаючі гілки вирізають повністю. У кроні зрізають біля основи всі сухі та пошкоджені гілки.
Якщо на дереві видаляють велику кількість порослі, сухих, пошкоджених, звисаючих вниз гілок, то крону в перший рік не проріджують. Коли перерахованих гілок в кроні мало, то в місцях сильного загущення вирізають і вкорочують старі і слаборозвинені гілочки, на яких плоди не утворюються або виростають малого розміру. Влітку після обрізки видаляють і прищипують жирові пагони на стовбурі і скелетних гілках на відстані 50-70 см від нього, а також біля великих ран, особливо у верхній частині крони, де зрізали товсті гілки для зниження крони.
На другий рік на початку вегетації вирізають жирові пагони на стовбурі, біля основи великих гілок і біля великих ран. У тій частині крони, де утворилася велика кількість гілок (вони затінюють одна одну, в результаті чого плоди утворюються малого розміру), вирізають і вкорочують гілки, які переплітаються між собою, ростуть в середину крони.
Крім того, видаляють і вкорочують частину старих плодових гілочок. На третій і наступні роки обрізку проводять так само, як і в незапущених садах з округлою кроною.
У старих занедбаних садах спочатку також вирізають поросль, зрізають верхівки стовбура і верхніх скелетних гілок, що сильно ростуть вгору. Їх вкорочують над однією з бічних гілок 2-3-річного і старшого віку, зручно розташованих в кроні. Видалення верхівки стовбура і скелетних гілок знижує висоту дерева і сприяє кращому освітленню середньої частини крони. У надмірно загущеній кроні вирізають і вкорочують частину старих і слаборозвинених гілочок. Влітку на штамбі і скелетних гілках у великих ран з’являється багато жирових пагонів. Коли вони виростуть довжиною 30-40 см, частину їх краще видалити біля основи, а ті, що залишилися, прищипнути. Якщо влітку цього не зроблено, то на другий рік вирізають на кільце всі жирові пагони біля рани, на скелетних гілках і стовбурі на відстані 50-70 см від нього. Далі від стовбура жирові пагони не вирізають. На них, як правило, утворюються великі листя, які добре асимілюють і накопичують значну кількість вуглеводів.
Якщо на гілці утворилося багато жирових пагонів, частину їх вирізають на кільце з відстанню між ними орієнтовно 15-25 см і більше. Найкраще залишати тільки ті жирові пагони, які ростуть збоку гілки, в місцях, відкритих для освітлення. Залишені сильнорослі жирові пагони вкорочують на 30-50 см від основи. Краще пагін вкоротити в тому місці, де бажано викликати його розгалуження. На 3-4-й рік у дерев, які плодоносять періодично і утворюють малі плоди, крони омолоджують.
За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського.
