Одночасно з вирощуванням дерев із округлою кроною застосовують вирощування їх із сплощеною кроною. Особливо ефективна остання при вирощуванні дерев на слаборослих підщепах, що вегетативно розмножуються. Яблуню на середньорослих і напівкарликових підщепах, що вегетативно розмножуються, дерева яких не вивертаються, вирощують з тимчасовими опорами або без них. Яблуню та грушу на карликових підщепах, дерева яких нахиляються та вивертаються, вирощують на постійних опорах.
Площинних та сплощених форм крони відомо багато. Поширення отримали правильна пальметта з похилими гілками, пальметта, що вільно росте, сплощена веретеноподібна або просто сплощена крона. При вирощуванні дерев у формі сплощеної крони розвиненіші гілки направляють уздовж ряду. У міжряддях залишають рости напівскелетні або лише плодові гілочки. Чим слабше росте дерево, тим менше на ньому скелетних та напівскелетних гілок і вони бувають меншого розміру. У слаборослих дерев трапляється, що скелетних гілок немає. Замість них є напівскелетні та обростаючі гілки.
Плодові дерева на підщепах, що вегетативно розмножуються, у сплощеній формі крони вирощувати складніше, ніж на насіннєвих підщепах з округлою кроною. Такі дерева вимагають більше уваги при вирощуванні, але виростають меншого розміру, раніше вступають у пору плодоношення, формують більшого розміру та кращого забарвлення плоди, ніж на сильнорослих підщепах. Тому на слаборослих підщепах у сплощених формах вирощують найцінніші сорти яблуні та груші.
Залежно від кліматичних умов зони вирощування у площинній формі вирощують сорти яблуні Ренет Симиренко, Джонатан, Джонаред, Айдаред, Спартан, Лобо, Голден Делішес, Роял Ред Делішес; сорти груш – Вільямс літній, Маргарита Марілья, Бере Боск, Конференція, Бере Гарді та ін. У південних та південно-західних районах України, де є багато тепла, у сплощеній формі вирощують цінніші зимові сорти груш: Бере Арданпон, Деканка зимова, Парижанка, Десертна, Пасс Крассан та ін.
При площинній формі крони добре ростуть і формують високоякісні плоди дерева, щеплені на карликові підщепи: у південних районах яблуня на М 9, М 8, у західному Лісостепу – М 9, 62-396; східного Лісостепу та на південному Поліссі – ПБ-9, 62-396. Для груші у сприятливіших районах використовують айву А Анжерську, айву Прованську. Хороші результати також отримують при вирощуванні цінних сортів яблуні на середньорослих і напівкарликових підщепах, що вегетативно розмножуються. Серед них на півдні використовують М 2, ММ 106, ММ 102, у східному Лісостепу 54-118, у західному Лісостепу та на південному Поліссі – М 3, ММ 106, 54-118. Дерева на цих підщепах виростають більших розмірів, ніж на карликових. Вони також пізніше на рік-два вступають у плодоношення, але їх можна вирощувати без постійних опор, вони менш вибагливі до умов вирощування.
Формування крони в перший рік після садіння
У висаджених однорічок без крони незалежно від терміну посадки рано навесні зрізають верхівку у яблуні та груші на насіннєвих підщепах і у яблуні на середньорослих напівкарликових підщепах на висоті 60-65 см, у яблуні та груші на карликових – 50-55 см.
Якщо в сад висаджують кронові саджанці, перед посадкою слід визначити добре розвинені гілки в кроні, розміщені з протилежних сторін стовбура. Основні гілки краще підбирати розріджено, але як виняток можна підбирати і з близьких гілок, коли вони ростуть з протилежних сторін стовбура.
Рано навесні, незалежно від терміну посадки, кроновані саджанці обрізають: верхню гілку, призначену для скелетної гілки першого ярусу крони, вкорочують орієнтовно наполовину; другу вкорочують так, щоб кінець її порізу був орієнтовно нарівні з порізом верхньої гілки. Центральний провідник укорочують над однією з добре розвинених бруньок, орієнтовно вище верхньої бічної гілки на 10-20 см. Всі інші гілки вирізують на кільце.
У висаджених однорічників без крони навесні, коли нові пагони матимуть довжину 5-10 см, верхній добре розвинений пагін залишають як провідник, а в розміщених нижче 1-2 пагонів, які конкурують із провідником, прищипують верхівку. У міру відростання їх прищипують вдруге. Наприкінці червня – першій половині липня відбирають два добре розвинені бічні пагони для скелетних гілок першого ярусу і третій – у верхній частині рослини – для центрального провідника.
Пагони для основних гілок крони краще відбирати не із суміжних бруньок, а розріджено по довжині ствола на відстані 8-10 см. Не бажано також видаляти один з таких пагонів близько від основи центрального провідника, оскільки він конкурує з ним. Відібрані пагони повинні відходити від ствола під кутом не менше 45-50 °. Напрямок зростання пагонів має бути спрямований у ряд із протилежних сторін стовбура. Можна видаляти для скелетних гілок також сильнорослі пагони, спрямовані в міжряддя, але потім напрям їх зростання потрібно спрямовувати вздовж ряду.
Всі інші сильнорослі пагони, які не підбирають для гілок крони, відхиляють вниз і підв’язують до штамбу дерева або шпалери, щоб послабити їх зростання. Слабослі пагони не пригинають. Якщо зростання пагонів слабке, крону формують на наступний рік.
Формування крони у другу вегетацію
Рано навесні перед другою вегетацією вирізують на кільце всі пригнуті у першому ярусі крони гілки, а також конкурентів провідників скелетних гілок першого ярусу і центрального провідника.
У дерев на карликових підщепах в нижньому ярусі, крім основних двох гілок, добирають ще дві гілки з двох протилежних боків стовбура помірної сили росту. їх відхиляють у положення близьке до горизонтального, підв’язують до шпалери. Якщо центральний провідник за минулий рік дав великий приріст, його вкорочують так, щоб можна було закласти другий ярус крони. У яблуні на напівкарликових підщепах провідник зрізують на 80…90, а у яблуні та груші на карликових підщепах — на 65…75 см від гілок першого ярусу.
Основні гілки нижнього ярусу, які помірно ростуть, галузяться і мають кут відходження від вертикалі в межах 40…50°, не обрізують і не відхиляють. Обростаючі на них гілочки загальною довжиною до 50 см також не обрізують. У таких гілочок більшої довжини зрізують верхівку, залишаючи їх довжиною до 40 см. Основні гілки, які досягли довжини 100 см і більше, ростуть під малим кутом до вертикалі і погано галузяться. Тому їх відхиляють від вертикалі під кутом 40…45°. На стовбурі вище основних гілок нижнього ярусу крони однорічні прирости довжиною більше 50 см вкорочують, щоб перетворити їх в обростаючі гілочки. Прирости меншої довжини не вкорочують.
Наприкінці червня та у липні закладають другий ярус крони. Для цього вище першого ярусу у верхній частині центрального провідника виділяють самий верхній добре розвинутий пагін для подовження центрального провідника, а нижче його — два сильнорослих пагони для основних гілок другого ярусу. їх вибирають за тим самим принципом, що і для першого ярусу. Всі зайві пагони відхиляють і підв’язують або, щоб послабити ріст, у них прищипують верхівку.
Формування крони у третю вегетацію
До початку вегетації вирізують усі гілки, пригнуті в зоні формування другого ярусу крони. З розміщених нижче гілок на стовбурі між першим і другим ярусами, якщо їх багато, частину вирізують на кільце. Насамперед видаляють сильніші гілки. Щоб послабити ріст окремих сильних гілок на стовбурі і перетворити в обростаючі, доцільно вкоротити їх.
На основних гілках першого ярусу вирізують на кільце конкуренти провідників та сильні жирові пагони. Окремі бічні гілочки біля основи скелетних гілок першого ярусу сильно ростуть. Щоб запобігти цьому, доцільно їх укоротити над бічним розгалуженням, плодушкою тощо. Якщо ж вони розвинулися дуже сильно, то всі гілки, що ростуть на стовбурі до довжини ЗО…50 см, вирізують біля основи.
Центральний провідник, який виріс значно вище другого ярусу крони, вкорочують на такій висоті, щоб можна було закласти третій ярус. Відстань між другим і третім ярусами крони зберігають орієнтовно такою, як і між першим та другим. Провідники, що мають слабий приріст вище другого ярусу, не вкорочують і третій ярус гілок не закладають. На початку сокоруху скелетним гілкам першого ярусу за допомогою відхилення та обрізування остаточно надають кут відходження 45°. Кожна відхилена гілка має бути якомога прямішою, щоб забезпечити її добрий ріст і рівномірне утворення бічних розгалужень. Основні гілки другого ярусу крони відхиляють під кутом 50° до стовбура. Під час формування другого і особливо третього ярусів основним гілкам треба надавати на 5° більший кут відходження, ніж гілкам першого ярусу. Це сприяє рівномірному росту основних гілок усіх ярусів крони та утворенню бокових розгалужень.
У кінці червня — на початку липня у верхній частині центрального провідника у дерев, що мають лише перший ярус крони, добирають два сильнорослих пагони для основних гілок другого ярусу і третій верхній пагін подовження для центрального провідника. Пагони для основних гілок добирають за таким самим принципом, як і для скелетних гілок першого ярусу. Якщо у цей період з’являються жирові пагони в основі скелетних гілок першого та другого ярусів, їх виламують. Сильнорослі пагони, які не використовують для формування основних гілок другого ярусу, пригинають і підв’язують.
Формування крони у 4-5 вегетаціях
У дерев яблуні та груші, які мали добрий ріст у попередні роки, перед четвертою вегетацією було закладено три яруси гілок крони. Більше трьох ярусів закладати недоцільно, бо дерева будуть високі. В окремих випадках, якщо ріст дерев у попередні роки був слабий, третій ярус закладають у четверту вегетацію.
Після закінчення формування крони центральний провідник, якщо він виходить за межі прийнятої висоти, періодично обрізують на бічну гілку. Сильнорослі дерева утримують висотою 4… 4,5 м, сєредньорослі — З…3,5 м. Так само регулюють ріст провідників усіх основних гілок, не даючи їм розростатись у крони сусідніх дерев.
На початку вегетації основним гілкам другого ярусу крони надають остаточний кут відходження 50°. У цей період злегка відхиляють гілки третього ярусу, що ростуть під малим кутом до стовбура. Остаточний кут відходження 55° цим гілкам надають протягом четвертої або на початку п’ятої вегетації.
За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського.
