Гортензія — багаторічна рослина. Надземна частина розвивається залежно від способу вирощування з 1–3 стеблами і більше. Листя велике, супротивне, овально-яйцеподібне, темно-зелене. Квіти — несправжні парасольки кулястої форми, червоні, рожеві та білі. При внесенні в ґрунт розчину сірчанокислого алюмінію і солей заліза рожеві квіти набувають блакитного забарвлення.
За витривалістю, тривалістю цвітіння і красою квітів гортензія посідає одне з перших місць серед рано квітучих рослин. Гортензію культивують не тільки в оранжереях, а й у кімнатах, а на півдні — і у відкритому ґрунті.
Квітучі гортензії — гарна прикраса приміщень; вони широко застосовуються й у квітниках. З багатьох сортів і різновидів гортензії найбільш поширені такі сорти: рожеві — Екслер, Манселот, Гудрон Вікінг; білі — Мольєр, Легау, Аваланхе.
Розмноження гортензії
Розмножують гортензію зеленими живцями. Терміни живцювання: січень — березень. Вихідним матеріалом є старі рослини, поставлені на вигонку в теплиці. Для різання живців використовуються верхівки прикореневих зелених пагонів біля основи куща. Такі живці краще вкорінюються, ніж взяті з твердою деревиною. Живці нарізають із двома парами листя. Якщо листя велике, його обрізають наполовину.
Живці висаджують у розвідні ящики. Практика квітникарів показала, що живці гортензії добре вкорінюються і на відкритих стелажах. Цей спосіб має широке поширення в промисловому квітникарстві. На призначений для живцювання стелаж насипається грудкувата дернова земля шаром 3–5 см. Цей шар покривають дрібно просіяною дерновою землею шаром 2–3 см, змішаною навпіл з торф’яною або листовою землею. Зверху насипають промитий грубозернистий річковий пісок шаром 2–3 см.
Після ущільнення та рясного поливу нарізані живці висаджують за допомогою загостреного маленького кілочка, щоб не поранити черешок, на глибину до 2 см, на відстані 5–7 см один від одного. Слідом за садінням роблять полив.
Подальший догляд за живцями полягає в обприскуванні 3–4 рази на добу, підтримці температури 15–18°С та вологого повітря в теплиці за рахунок поливу доріжок проходів.
У сонячні дні перший час живці покривають папером, не допускаючи їхнього в’янення. Укорінення живців зазвичай відбувається через 15–20 днів.
Догляд за гортензіями
Добре вкорінені черешки висаджують у 7–9-сантиметрові горщики, наповнені земляною сумішшю, що складається з 2 частин дерну, частини торфу, частини листової або перегнійної землі та частини піску. Висаджені в горщики рослини встановлюють на стелажі та рясно поливають. Для створення необхідної вологості повітря рослини періодично обприскують. Згодом обприскування припиняється, а полив збільшується до двох разів на день. Температура в теплицях підтримується в межах 17–20°C. За сонячної погоди висаджені гортензії притінюють. Укорінені рослини поступово привчають до сонця та притоку свіжого повітря, вентилюючи теплиці.
Через 20 днів після посадки рослини досить сильно розвиваються, і тоді роблять прищипування — обрізування верхівок, залишаючи 3–4 міжвузля. Зрізані верхівки пагонів використовують як живці.
Через деякий час із пазушних бруньок у обрізаних рослин розвиваються нові пагони, після чого рослини перевалюють у 12–13-сантиметрові горщики. У більші горщики перевалювати гортензії не слід, щоб уникнути сильного росту і слабкого цвітіння.
Рослини, призначені для перевалки, потрібно добре полити. При перевалці потрібно, щоб старий ком був покритий свіжою землею шаром 2 см. Простір між грудкою і комом засипається землею і ущільнюється за допомогою кілочка. Щоб полегшити полив, горщик не досипають землею приблизно на 2–3 см.
Після перевалки рослини добре поливають і встановлюють у напівтеплий парник. Тут горщики з рослинами закопують у землю на рівні ґрунту майже впритул горщик до горщика. Парник покривають рамами і злегка притінюють. У парнику рослини обприскують водою кілька разів на день. Через деякий час, коли рослини зміцніють, зменшують притінення, поступово привчаючи гортензії до сонця, після чого рами знімають.
Протягом літа рослини рясно поливають: за сухої погоди 2 рази на день — вранці та ввечері. У серпні полив скорочують, що забезпечує визрівання пагонів. З настанням перших осінніх заморозків рослини покривають рамами, щоб не допустити підмерзання верхівок. У дощові дні рами оберігають парники від зайвої вологи. До кінця вересня гортензії прибирають із парників і встановлюють у підвали, де утримують при температурі 3–5°С, зрідка поливають залежно від просихання земляної грудки.
Вигонка гортензій
На вигонку гортензії вносять в оранжереї в грудні і впритул встановлюють на стелажах. Тут їх систематично обприскують і тримають при температурі 8–10°C, поступово підвищуючи. До березня її доводять до 18–20°C.
У міру відростання стебел і листя горщики розставляють на великі відстані. З появою бутонів слід частіше поливати і давати підживлювальні добрива. Цвітіння гортензії починається у березні — квітні і триває до двох місяців.
У кімнатних умовах рослини слід тримати біля світлого вікна та рясно поливати.
Відцвілі рослини можна залишити на другий рік. Для цього після обрізки квітів їх підрізають, пересаджують і прикопують із горщиками у відкриті гряди, забезпечуючи влітку полив із підживленням. У серпні полив зменшують. З настанням заморозків гортензії переносять у прохолодне приміщення, де й утримують до вигонки.
