Вишня звичайна (Cerasus vulgaris) - дерево родини рожевих заввишки 2,5-6 м.
Листки голі, блискучі, без залозок на черешках, еліптичні або яйцевидні, короткозагострені, пилчасті.
Квітки великі, двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, в зонтиковидних або гроновидних суцвіттях.
Плід — сочная темно-красная костянка.
Цвіте в апреле — мае.
Поширення
Походить з Балканського півострова. В Україні широко вирощують як плодове дерево.
Заготівля та зберігання
Використовують плодоніжки, плоди, молоді пагони, коріння і листя. Сировину заготовляють у різні строки: гілки та листя - у травні; коріння - навесні або восени; плодоніжки збирають разом зі стиглими плодами. Плодоніжки йдуть на експорт. Сушать їх у тіні на відкритому повітрі або в сушарках за температури 60-70 гр. Сухої сировини виходить 40%. Рослина неофіцінальна.
Хімічний склад
Усі частини рослини мають чималий набір фізіологічно активних речовин у кількостях, що мають лікувально-профілактичне значення. Листки містять лимонну кислоту, дубильні речовини, кверцетин, кумарин, камедин і амигдалін; кора — дубильні речовини, лимонну кислоту, глікозиди (фускофлобафен, руброфлобафен), барвники; плоди — антоціани, цукри, дубильні, пектинові і барвні речовини, аскорбінову кислоту, вітаміни В, РР, фолієву кислоту, інозит, понад 10 органічних кислот, сполуки міді і заліза, в йонній формі — сполуки калію, магнію тощо.
Фармакологічні властивості та використання
Плодоніжки мають сечогінні та в'яжучі властивості, їх використовують у разі сечокам'яної хвороби, захворювання суглобів, набряків і проносів.
Плоди чинять відхаркувальну, послаблювальну, діуретичну й антисептичну дію, покращують апетит і травлення, тамують спрагу за лихоманки. Водні настої плодів чинять заспокійливу і протисудомну дію. Свіжі, або у вигляді настоїв, плоди Вишні використовують у разі запалення дихальних шляхів, для зменшення бродіння в кишечнику, як загальнозміцнювальний засіб за анемії та як проносний засіб у разі закрепів. Плоди з молоком дають позитивні наслідки при вживанні хворими на артрит. Із плодів готують сироп (Siripus Cerasi), який додають до різних ліків для поліпшення їхнього смаку.
Відвар молодих пагонів вживають у разі діареї, хронічних колітів і в комплексному лікуванні атонії кишківника, а відвар свіжого листя в молоці - за жовтяниці.
Спиртову настоянку або водний екстракт коренів використовують для лікування виразки шлунка.
У разі зовнішніх кровотеч (ушкодження шкіри та слизових оболонок, носові кровотечі) прикладають свіже потовчене листя або тампони з нього.
Лікарські форми та застосування
Внутрішньо:
- настій плодоніжок (1 чайна ложка сухих подрібнених плодоніжок на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3-4 рази на день;
- відвар 30 г сухих подрібнених сухих плодоніжок в 1 л окропу, до якого додають півсклянки вишневого або малинового соку, випивають за день при подагрі, що супроводжується уратурією.