Листям плодових дерев харчуються попелиці, медяниці, кліщі, гусениці білана жилавого, златогуза, яблуневої молі, зимового п’ядуна, листоверток, непарного і кільчастого шовкопрядів, пильщиків та інших шкідників.
Кожен шкідник при харчуванні викликає властиві йому пошкодження. За типом пошкоджень досить легко визначити шкідника і застосовувати відповідні заходи боротьби.
Типи пошкоджень листя та групи шкідників
Наведемо типи пошкоджень листків і групи шкідників.
1. Об’їдання листків часткове або повне без обплутування їх павутиною — це пошкодження звичайно спричиняють дорослі гусениці непарного та кільчастого шовкопрядів, золотогуза, білана жилкуватого, п’ядуна-обдирала, зимового п’ядуна чи жуки травневого хруща під час додаткового живлення.
2. Листки, об’їдені повністю або частково та обплутані павутиною, внаслідок чого утворилися гнізда,— так пошкоджують листки гусениці яблуневої молі, брунькової, смородинової та інших листокруток, грушевого пильщика-ткача.
3. Окремі листки, скручені в трубочку й обплутані павутиною,— це пошкодження розанової та інших листокруток.
4. Усередині листка (у м’якуші) проїдені ходи або виїдені по-рожнини, але шкіра листка не пошкоджена — пошкодження «міни» молодих гусениць яблуневої, нижньо- чи верхньосторонньої мінуючих молей.
5. Листки скелетовані, тобто в них з’їдено м’якуш, а всі жилки лишились не пошкодженими, обплутані павутиною — пошкодження і зимові гнізда молодих гусениць білана жилкуватого й золотогуза.
6. Листки скелетовані, зверху не обплутані павутиною — пошкодження вишневим слизовим пильщиком.
7. Всередині черешка проточено хід, пошкоджені листки осипаються — пошкодження личинками букарки.
8. Листки закручені або з галоподібними здуттями і, якщо на листках живляться невеликі зеленуваті комахи, то це пошкодження попелиці. На листках груші червоні гали, утворюються від живлення грушевого галового кліщика.
9. На листках крапельки або кульки липкої солодкуватої рідини — пошкодження грушевою або яблуневою листоблішкою (медяниці).
10. Край листка яблуні закручений і потовщений, має червоний колір — пошкодження яблуневою галицею.
Білан жилкуватий
Восени і взимку на плодових деревах вільно висять на павутинках сухі листочки, злегка стягнуті павутиною, якщо їх розгорнути, то можна побачити 20…40 невеличких гусениць — це зимове гніздо з молодими гусеницями білана жилкуватого.
Гусениці цього шкідника пошкоджують усі плодові породи, а також черемху, глід, горобину. Метелик у розмаху крил близько 65 мм. Крила білі з чорними жилками. Зимують гусениці у гніздах з 2…З пошкоджених сухих листків. Навесні, як тільки набубнявіють бруньки, гусениці виходять із зимових гнізд і живляться спочатку бруньками, а потім листками та квітками.
У травні вони заляльковуються на штамбах і гілках. У кінці травня — в червні самки відкладають на листки купки яєць по 20…200 в кожній. З яєць відроджуються гусениці і скелетують листки, обплутуючи їх павутиною.
Заходи боротьби. Восени і взимку знімають і спалюють гніз-да. Для знищення гусениць, які перезимували, дерева обприскують під час розпускання бруньок 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. * карбофосу або 0,5%-ним ровікуртом (5%-ного к. є. або 5%-ного з. п.). У період виходу гусениць з яєць влітку проводять обприскування 0,5%-ною суспензією ентобактерину або 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 0,5%-ним ровікуртом (5%-ного к. є. або 5%-ного з. п.), або 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону (бензофосфату).
* к. є.— концентрат емульсії; з. п.— змочуваний порошок.
Зимовий п’ядун
Пошкоджує всі плодові й багато листяних лісових порід. Найбільшої шкоди завдає на Поліссі і в Лісостепу Української республіки.
Самка бурувато-сіра, з дуже коротенькими недорозвинутими крилами, не літає. Самець має сірі крила із зигзагоподібними темними поперечними смугами. Зимують яйця на пагонах біля бруньок. Гусениці відроджуються навесні після розпускання бруньок і пошкоджують листки.
На початку літа вони спускаються на павутинках з дерев і залазять у грунт, де заляльковуються на глибині 5… 10 см. Метелики вилітають восени після осипання листків. Самки вилазять по штамбу на дерево і відкладають яйця.
Заходи боротьби. Восени, у кінці вересня, накладають клейові кільця на штамби дерев, щоб перешкодити самкам піднятися на дерево. Рано навесні знищують відкладені нижче кілець яйця, очищаючи і спалюючи кору. Для знищення гусениць дерева перед цвітінням обприскують 0,5%-ною суспензією ентобактерину або 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 0,5%-н’им ровікур-том (5%-ного к. є. або 5%-ного з. п.) чи 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону.
П’ядун обдирало
Пошкоджує плодові й лісові листяні породи. Самка безкрила, самець має жовтуваті крила з чорними поперечними смугами і чорною плямою; розмах крил близько 40 мм. Гусениця червоно-бура, має десять ніг. Зимують яйдя на пагонах біля бруньок. Гусениці з яєць відроджуються навесні і пошкоджують листки. Метелики літають восени, трохи раніше зимового п’ядуна.
Заходи боротьби такі самі, як і проти зимового п’ядуна.
Кільчастий шовкопряд
Пошкоджує всі плодові й листяні лісові породи. Розмах крил у метелика близько 40 мм. Передні крила охряно-жовті або коричнево-буріз двома поперечними бурими або світло-сірими смугами. Метелики літають у червні— липні.
Самки відкладають на тонкі гілки по 100…400 яєць, які зимують. Гусениці з яєць відроджуються навесні в період розпускання бруньок і спочатку скелетують, а потім об’їдають листки. Вони живуть групами у павутинних гніздах, які роблять у розгалуженні гілок. Заляльковуються в коконах. У червні вилітають метелики.
Заходи боротьби. Восени або рано навесні зрізують і спалюють гілочки з кладками яєць шовкопряда. Навесні перед цвітін-ням дерева обприскують 0,5%-ною суспензією ентобактерину або 0,5%-ним ровікуртом (5%-ного к. є. або 5%-ного з. п.), або 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу. Після цвітіння для знищення гусениць обприскують 0,5%-ним ровікуртом (5%-ного к. є. або 5%-ного з. п.)
Золотогуз
Взимку на плодових деревах трапляються жмути сухих листків, примотаних павутиною до гілочки. Усередині цього гнізда маленькі волосаті гусенички — це зимові гнізда і гусениці золотогуза.
Вони пошкоджують дерева всіх плодових і багатьох лісових порід. Метелик білого кольору, у самки на кінці черевця — золотисті волоски..
Розмах крил близько 35 мм. Гусениця сірувато-чорна, вкрита волосками, має червоні бородавки і білі плями на спині та боках. Зимують молоді гусениці в гніздах. Рано навесні живляться спочатку бруньками, а потім листками
У червні вони заляльковуються, а через 10… 12 днів вилітають метелики, що відкладають переважно на нижньому боці листків до 500 яєць в одну купку, яку вкривають волосками з черевця. Через 15… 18 днів з яєць відроджуються гусениці, які виїдають м’якуш листків, обмотують їх павутиною і роблять собі зимові гнізда.
Заходи боротьби. Такі самі, як і проти білана жилкуватого, тільки зимові гнізда зрізують секаторами.
Непарний шовкопряд
Пошкоджує всі плодові й листяні лісові породи.
Самка і самець дуже різняться між собою. Самка значно більша за самця, з сіро-білими крилами, на яких є 3…4 поперечні зигзагоподібні чорні смуги. Розмах крил самки 45…75 мм. Самець має бурувато-сірі передні крила з широкими поперечними темно-бурими смугами. Розмах крил близько 45 мм.
Гусениці, що закінчили розвиток, завдовжки до 75 мм, сірувато-бурого кольору з синіми і червоними бородавками, вкриті довгими волосками. Особливо довгі волоски у маленьких гусениць, тому вони легко переносяться вітром на далекі відстані.
Зимують яйця, які самка відкладає купками (по 500…600) на корі і вкриває рудими волосками з черевця, завдяки чому купки яєць мають вигляд жовтих «подушечок». Рано навесні з яєць відроджуються гусениці і починають об’їдати листки. У другій половині червня вони заляльковуються і через два тижні вилітають метелики. В липні самки відкладають яйця, які зимують.
Заходи боротьби. Восени знищують кладки яєць, змазуючи за допомогою квачика нафтою або сумішшю гасу з дьогтем (дві частини гасу й одна частина дьогтю). Змащують так, щоб нафта і гас не стікали на кору — для запобігання опікам. Навесні перед цвітінням і після цвітіння для знищення гусениць дерева обприскують суспензією ентобактерину або 1%-ною емульсією 10%-но-го к. є. трихлорметафосу-3, або 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 0,6%-ною емульсією 10 %-ного к. є. фозалону.
Американський білий метелик
Пошкоджує плодово-ягідні і багато лісових декоративних, а також технічних культур. В Україні зареєстрований у Закарпатській, Одеській, Вінницькій, Донецькій, Кримській, Миколаївській, Херсонській і Запорізькій областях.
Метелик білосніжного кольору, розмах крил 25…45 мм. У деяких метеликів крила і верх черевця мають рідкі невеликі плями чорного або жовто-коричневого кольору. Тіло вкрите густими білими волосками.
Зимують лялечки. Наприкінці квітня — в травні відбувається літ метеликів. Самки відкладають яйця на нижній бік листків купками (200…500 у кожній) і вкривають їх рідким шаром білих волосків. Яйця зеленого або жовто-зеленого кольору, круглі, розміром 1 мм. Одна самка може відкласти до 2500 яєць.
Гусениці спочатку живляться листками відкрито, а потім починають обплітати їх павутиною. Колонії гусениць обплітають павутиною листки цілих гілок і навіть невеликих дерев. У кінці розвитку вони залишають павутинні гнізда і живляться відкрито, а в середині липня заляльковуються у щілинах кори, під опалим листям, у грунті та в інших місцях. У кінці липня — в серпні відбувається літ метеликів другого покоління. Гусінь другого покоління завдає шкоди протягом серпня й вересня; заляльковується наприкінці вересня.
Заходи боротьби. Забороняється завозити садивний матеріал із зараженої місцевості. При з’явленні вогнищ шкідника треба їх негайно ліквідувати, а кілька гусениць ошпарити окропом, покласти у пляшку з 4%-ним розчином формаліну або 5%-ним розчином кухонної солі і передати в обласну інспекцію по карантину сільськогосподарських рослин.
Збирають і спалюють павутинні гнізда з гусінню та окремих гусениць. Обприскують 0,5%-ною суспензією ентобактерину або 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону.
Розанова листокрутка
У травні — червні на плодових деревах буває багато скручених у трубочку листків. Якщо розгорнути листок, можна побачити зелену або сірувато-зелену гусеницю з блискучою рудою головою, яка живиться листком. Це гусениця розанової листокрутки.
В Українській республіці вона найбільш поширена у південній частині Степу. Пошкоджує всі плодові та ягідні, а також деякі лісові декоративні породи.
Метелик з розмахом крил 15…22 мм. Забарвлення крил буває від червоно-коричневого до жовто-сірого.
Зимують яйця на гладенькій корі штамбів і товстих гілок. Метелики літають з початку червня до середини липня. Самки відкладають яйця на гілки купками, вкриваючи їх слизом. У кожній кладці буває до 40… 120 яєць.
Гусениці відроджуються з яєць навесні після розпускання бруньок і пошкоджують листки та плоди, вигризаючи їх м’якуш. Вони скручують листки у трубочку. Пошкоджені плоди деформуються. У кінці травня і в червні гусениці заляльковуються у трубочках скручених листків. На початку червня з лялечок вилітають метелики.
Заходи боротьби. Яблуню обприскують 1%-ною емульсією 10%-ного к. є. трихлорметафосу-3 або 0,9-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону під час відокремлення бутонів, а черешню та інші кісточкові — відразу після закінчення цвітіння.
Яблунева міль
Після цвітіння на яблунях можна помітити обмотані павутинням гілки — так звані павутинні гнізда, в яких живляться листками жовтуваті з чорними крапками гусенички – це гусениці яблуневої молі. Пошкоджує тільки яблуню.
Метелик з розмахом крил близько 20 мм. Передні крила сріблясто білі з чорними крапками. Зимують молоді гусениці під щитками на гілках. Навесні вони вгризаються групками в листки, де роблять міни (ходи), вигризаючи м’якуш між шкірками листка. Старші гусениці живуть відкрито, обгризають зверху листки і обмотують їх павутиною, утворюючи гнізда
На початку червня вони заляльковуються у білих шовковистих коконах. Днів через 15…20 вилітають метелики і відкладають на гілках купками яйця, вкриваючи їх слизом, який твердіє утворюючи щиток сірого кольору розміром 4.. 5 мм ‘
Заходи боротьби. На початку розпускання бруньок перед по-чатком виходу гусениць з-під щитків дерева обприскують1% ною емульсіею 10%-ного к. є. трихлорметафосу-3 або 0,9%-ною емульсією 10% карбофосу. Відразу після закінчення цвітіння, коли гусениці виходять з «мін» і починають відкрито живитися, проводять обприскування 0,5%-ною суспензією ентобактерину або 0,9%-ною емульсією 10%°-ного к.е. карбофосу чи 1%-ним трихлорметафосом-3 10%-ного к. є. або 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону. Знімають і знищують павутинні гнізда.
Яблунева нижньобокова мінуюча міль
Влітку на яблуні, особливо в степовій зоні республіки і в Криму, можна побачити листки, з нижнього боку яких є овальні внутрішні пошкодження, в середині яких видно чорні екскременти — це ходи гусениць нижньо-бокової мінуючої молі.
Пошкоджує яблуню. Поширена на всій території Української республіки, але значну шкоду завдає в Криму і степових районах.
Метелик 6…9 мм у розмаху крил. Передні крила золотисто-жовті з сімома білими трикутними плямами. Задні крила вузенькі з довгою бахромою. Зимують лялечки у мінах в опалому листі. Навесні під час відокремлення бутонів починається літ метеликів, який триває 40…45 днів.
.Масовий літ відбувається під час цвітіння. Самки відкладають яйця на листки. Через 6… 11 днів з яйця відроджується гусениця, яка вгризається у тканину листка, де прогризає хід-міну довжиною до 2,5 см. Розвиток гусениці триває 28 днів. Заляльковуються вони у мінах. Протягомвегетаційного періоду шкідникдаєтрипокоління.
Верхньобокова мінуюча міль
У степовій зоні України та в Криму в липні — вересні часто на верхньому боці листків з’являються білуваті округлі внутрішні пошкодження-ходи — це міни верхньобокової мінуючої молі.
Метелик дуже маленький з вузькими світлими крильцями, по краю яких є довга бахрома. Зимують гусенички останнього віку всередині опалого листя. У кінці березня — квітні вони заляльковуються. Після розпускання листків вилітають метелики. Самка відкладає яйця на верхній бік листка. Відродившись, гусенички вгризаються всередину листка, де і живляться паренхімою, утворюючи округлі білі міни. Гусенички останнього віку склеюють листочки і загинають їх на верхній бік. У них вони і заляльковуються. Сильно Пошкоджені листки буріють і обсипаються.
Заходи боротьби з нижньобоковою та верхньобоковою мінуючими молями. Обприскування під час відокремлення бутонів, відразу після цвітіння, через два тижні після нього, в середині червня та в кінці липня 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу або 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону. Останнє обприскування проводять не пізніше як за ЗО днів до збирання врожаю. Восени після опадання листя потрібно перекопати грунт, при цьому будуть знищені гусениці, які зимують у листках.
Яблунева вогнівка
Пошкоджує яблуню і грушу. Гусениці жовтувато-зелені з бурими крапками. Зимують метелики під опалим листям та в щілинах кори. Навесні самка відкладає яйця на молоді листки. Гусениці скелетують листки спочатку знизу, а потім зверху. Краї листка гусениця стягує павутинням. Заляльковується в білому коконі на непошкодженому листку. Протягом літа дає 2…3 покоління. Особливо великої шкоди завдає молодим садам.
Заходи боротьби. Восени збирають і спалюють опале листя, а також обшкрібають відсталу кору для знищення зимуючих метеликів. При з’явленні гусениць дерева обприскують 1%-ною емульсією 10%-ного к. є. трихлорметафосу-3 або 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону.
Вишневий слизистий пильщик
Пошкоджує листки вишні, черешні, груші, сливи, а іноді й інших порід, скелетуючи їх з верхнього боку. При сильному пошкодженні листки стають неначе обпалені. Пошкодження спричиняють невеликі блискучо-чорні личинки, схожі на слимаків. Доросла комаха також блискучо-чорна, довжиною 4…6 мм.
Зимують личинки у грунті на глибині 2… 15 см. Навесні вони заляльковуються. У кінці травня — в червні вилітають дорослі комахи першого покоління.
Самки відкладають яйця у м’якуш листків по одному з нижнього боку в надрізи, зроблені яйцекладом. Через 8… 15 днів відроджуються личинки.
Вони вкриваються чорним слизом і стають схожими на слимаків. У липні, закінчивши живлення, заглиблюються в грунт, де роблять кокон з частинок грунту, скріплених слизом. Частина їх у липні заляльковується і в серпні вилітають пильщики другого покоління. Личинки цього покоління пошкоджують листки в другій половині серпня — у вересні. Закінчивши живлення, вони заглиблюються в грунт на зимівлю. Пошкоджені листки буріють і засихають.
Заходи боротьби. Осіння оранка і перекопування міжрядь та приштамбових кругів. При появі личинок проводять обприскування 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону або 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу, але не пізніше як за ЗО днів до збирання врожаю при застосуванні карбофосу і за 40 днів при застосуванні фозалону.
Грушевий пильщик-ткач
У червні — на початку липня окремі гілки, особливо на верхівках дерев груші, бувають обплутані павутиною. У павутинних гніздах живляться листками оранжево-жовті личинки грушевого пильщика-ткача.
Доросла комаха з чорною головою і грудкою, рудуватим черевцем. Довжина тіла 11… 14 мм. Грудні ноги добре розвинуті, на кінці черевця є два невеликих відростки.
Зимують личинки в коконах у грунті на глибині до 15 см. Навесні вони заляльковуються. У травні — червні вилітають дорослі комахи. Самка відкладає яйця рядами з нижнього боку листка. Через 10… 12 днів відроджуються личинки, які утворюють гнізда, обплутують павутиною листки і живляться разом протягом ЗО…35 днів. Закінчивши живлення, личинки заглиблюються в грунт, де й зимують.
Заходи боротьби. При появі личинок обприскують 1%-ною емульсією 10%-ного к. є. трихлорметафосу-3 або 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону.
Букарка
Пошкоджує яблуню, сливу, грушу та інші плодові культури. Довгоносик темно-синього кольору, довжиною 2,5…З мм. Зимують жуки в грунті. Рано навесні вони виходять з грунту і живляться бруньками, а потім бутонами і листками. Масово шкідник з’являється при температурі 10…12 °С.
Наприкінці цвітіння самки відкладають по одному яйцю у черешок або центральну жилку листка.
Личинки живляться спочатку в черешку, а потім роблять міни у м’якуші листка. Пошкоджені листки опадають. Личинки продовжують живитися в опалому листі; заляльковуються в грунті на глибині близько 15 см. Жуки відроджуються восени, але залишаються в грунті зимувати.
Заходи боротьби. Під час розпускання бруньок обприскують дерева 1%-ною емульсією 10%-ного к. є. трихлорметафосу-3 чи 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу.
Зелена яблунева попелиця
Влітку на яблуні, особливо на молодих деревах, можна побачити покручені листки і верхівки пагонів, а з нижнього боку листків і на корі молодих пагонів живляться колонії зелених личинок — це личинки зеленої яблуневої попелиці.
Яблунева попелиця — невелика комаха довжиною до 2 мм, зеленого кольору. Пошкоджує переважно яблуню, грушу, айву, зрідка горобину і глід.
Зимують яйця на молодих пагонах. Рано навесні під час набубнявіння — на початку розпускання бруньок з яєць відроджуються темно-зелені личинки. Вони висмоктують сік спочатку з бруньок, а після розпускання їх переходять на листочки, де живляться з нижнього боку.
Через два тижні личинки перетворюються на дорослих самок-засновниць. Безкрилі самки народжують личинок і утворюють навколо себе цілу колонію попелиць, які висмоктують сік з молодих листків і зелених пагонів. Пошкоджені листки скручуються і загортають попелиць. За 12… 15 днів личинки стають дорослими самками другого покоління, які знову народжують личинок. За літо розвивається 12, а на півдні — 16 поколінь. Починаючи з другого або третього покоління, розвиваються і крилаті самки-розселювачки, які перелітають на інші дерева і сади й заселяють їх. Восени вони відкладають на тонких пагонах яйця, які зимують.
Сіра яблунева, або червоногалова попелиця
Навесні після розпускання листків і в першій половині літа на верхівках пагонів яблуні трапляються листки, закручені по всій довжині на нижній бік з червоними опуклими галами. У таких листках з нижнього боку живляться сіро-зелені личинки і самки, вкриті світло-сірим восковим нальотом. Це червоногалова яблунева попелиця. Вона пошкоджує яблуню.
Зимують яйця. Личинки відроджуються після розпускання бруньок і висмоктують сік з молодих листків, від чого на них утворюються червоні опуклі гали. Пошкоджені листки поступово засихають. Протягом літа на яблуні розвивається чотири покоління. У другій половині червня відкладають зимуючі яйця під відсталі луски кори штамба і товстих гілок дерева.
Будякова, або чортополохова попелиця
На сливі, абрикосі, терні, персику й аличі навесні та на початку літа можна побачити листки, які скручені впоперек жилок. З нижнього боку їх живиться яйцеподібна зелена попелиця. Це чортополохова, або будякова попелиця.
Зимують яйця, відкладені у складки і щілини кори та біля основи бруньок. З яєць до розпускання бруньок відроджуються личинки й висмоктують сік з кори пагонів. З личинок швидко виростають самки-засновниці, що народжують личинок другого покоління. Личинки висмоктують сік з молодих листків, внаслідок чого вони скручуються. Починаючи з третього покоління, з’являється крилата попелиця, яка перелітає на інші дерева та проміжні рослини (будяк, соняшник та інші складноцвіті), де й розмножуються літні покоління. Восени з проміжних рослин попелиця повертається на плодові дерева і відкладає на гілки яйця, які зимують.
Сливова обпилена, або очеретяна попелиця
Пошкоджує листки й молоді пагони сливи, абрикоса, персика. Пошкоджені листки не скручуються. Скупчується з нижнього боку листків великими колоніями. Самки-засновниці видовжено-овальні, світло-зеленого кольору.
Зимують яйця на молодих гілках. Личинки відроджуються на початку розпускання бруньок. Спочатку вони живляться на верхівках бруньок, а потім з нижнього боку молодих листків і на молодих пагонах. Тіло личинок вкрите воскоподібним синювато-білим пушком. За літо розвивається до десяти поколінь. Починаючи з другого покоління, частина крилатих попелиць переселяється на очерет. Восени вони повертаються на дерева кісточкових і відкладають зимуючі яйця.
Вишнева попелиця
Часто навесні й влітку листки черешні й вишні на верхівках пагонів скручуються. Якщо розгорнути такі листки, то побачимо блискучо-чорних комах. Це вишнева попелиця. Пошкоджує вона черешню й вишню. Довжина тіла до 2 мм. Зимують блискучі чорні яйця на молодих гілках біля основи бруньок. Личинки відроджуються на початку розпускання бруньок і живляться спочатку на верхній частині їх, а потім з нижнього боку молодих листочків. Пошкоджені листки зморщуються, скручуються, засихають і чорніють.
Влітку частина комах попелиці перелітає на підмаренник, проте більшість їх розмножується на вишні й черешні.
Заходи боротьби з попелицями. Під час розпускання бруньок і влітку дерева обприскують 0,05%-ною емульсією 25%-ного к. є. анометрину-Н або 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу.
Грушевий клопик
Пошкоджує грушу, яблуню, вишню, черешню, сливу та інші плодові й деякі лісові породи.
Доросла комаха має чорне плескате округле тіло довжиною до 3 мм, з прозорими крилами. Зимує дорослий клопик під опалим листям та в щілинах кори. Навесні, під час цвітіння, самки відкладають яйця у тканину листків з їх нижнього боку. Днів через 15…20 відроджуються личинки, які живуть колоніями. Через 30…35 днів вони перетворюються на дорослих комах, які знову відкладають яйця. Зимують дорослі клопики другого покоління.
Пошкоджені листки зверху стають світло-жовтими або майже білими, а з нижнього боку вкриваються липкими виділеннями шкідника, починають засихати й осипатись.
Заходи боротьби. Восени згрібають і спалюють опале листя. Проводять осінню оранку в садах і перекопування грунту під деревами. У плодоносних садах клопика знищують обприскуванням дерев проти яблуневої плодожерки 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу або 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. бензофосфату.
Бурий плодовий кліщ
Пошкоджує яблуню, сливу, черешню, вишню та інші плодові породи. Внаслідок пошкодження листки буріють, плоди опадають. Дорослий кліщ довжиною до 0,6 мм, має чотири пари ніг. Тіло зеленувато-червонувато-буре, плескате.
Зимують яйця на корі біля бруньок, у розгалуженнях гілок та з їх нижнього боку. Яйця круглі, червоного кольору, діаметром до 0,15 мм.
Навесні під час розпускання бруньок відроджуються яскраво-червоні личинки. Вони спочатку висмоктують сік з бруньок, а потім переходять на листки. Через 15…20 днів личинки перетворюються на дорослих кліщів. Протягом літа розвивається 4…5 поколінь, причому в саду одночасно трапляються яйця, личинки та дорослі кліщі. Восени самки відкладають зимуючі яйця.
Червоний плодовий кліщ
Пошкоджує переважно яблуню, сливу, грушу, але трапляється й на інших плодових породах. Поширений на Поліссі та в Лісостепу.
Зимують яйця у розвилках гілок та тріщинах кори. Вони круглі, червонуваті, розміром 0,15 мм. Під час відокремлення бутонів починається відродження личинок з яєць. Личинки висмоктують сік з листків і через 25 днів перетворюються на самок. Вони червоного кольору, опуклі, до 0,4 мм завдовжки. Влітку самки відкладають яйця на листки. Протягом літа буває до шести поколінь.
Павутинний глодовий кліщ
Пошкоджує переважно яблуню, але трапляється і на груші, сливі, черешні та інших плодових породах.
Зимують запліднені самки колоніями, у щілинах кори, під опалим листям та у верхньому шарі грунту. Багато кліщів залазить на зимівлю у ловильні пояси. Дорослі кліщі червоного кольору довжиною до 0,7 мм. Живуть колоніями. Навесні самки перелазять на дерева, де висмоктують сік з листків, обплутуючи їх павутинням. Там же вони відкладають яйця. Протягом літа розвивається 6…8 поколінь.
Заходи боротьби з кліщами. Обприскування після цвітіння і влітку 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 1%-ною суспензією колоїдної сірки.
Грушевий кліщ
Влітку на листках груші, особливо молодих дерев, можна побачити листки з червоними галами (здуттями)— це пошкодження грушевого кліщика.
Пошкоджує листки груші, досить рідко — листки яблуні. Дуже маленький, до 0,2 мм завдовжки з двома парами ніг, видовжений кліщик. Зимують дорослі кліщі в бруньках. Навесні вони переходять на листки і висмоктують з них сік. На пошкоджених листках зверху з’являються здуття (гали), під якими з нижнього боку листка є отвори (рис. 26). Через отвір кліщик залазить у здуття й відкладає там яйця. За літо розвивається кілька поколінь. При сильному розмноженні шкідника листки чорніють і відмирають.
Заходи боротьби. Рано навесні дерева обприскують 4 %-ним олеокупрітом. Під час розпускання і відразу після цвітіння їх обробляють 0,9%-ною емульсією 10%-ного концентрату емульсії карбофосу.
За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського.
