Вишня звичайна, вишня обыкновенная Cerasus vulgaris — дерево родини розових заввишки 2,5—6 м.
Листки голі, блискучі, без залозок на черешках, еліптичні або яйцевидні, короткозагострені, пилчасті.
Квітки великі, двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, в зонтиковидних або гроновидних суцвіттях.
Плід — соковита темно-червона кістянка.
Цвіте у квітні — травні.
Поширення. Походить з Балканського півострова. В Україні широко вирощують як плодове дерево.
Заготівля і зберігання. Використовують плодоніжки, плоди, молоді пагони, коріння і листя. Сировину заготовляють у різні строки: гілки і листя — у травні; коріння — навесні або восени; плодоніжки збирають разом із стиглими плодами. Плодоніжки йдуть на експорт. Сушать їх у затінку на відкритому повітрі або в сушарках при температурі 60—70°. Сухої сировини виходить 40 %. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Усі частини рослини мають чималий набір фізіологічно активних речовин у кількостях, що мають лікувально-профілактичне значення.
Листки містять лимонну кислоту, дубильні речовини, кверцетин, кумарин, камедин і амигдалін; кора — дубильні речовини, лимонну кислоту, глікозиди (фускофлобафен, руброфлобафен), барвники; плоди — антоціани, цукри, дубильні, пектинові і барвні речовини, аскорбінову кислоту, вітаміни В, РР, фолієву кислоту, інозит, понад 10 органічних кислот, сполуки міді і заліза, в йонній формі — сполуки калію, магнію тощо.
Фармакологічні властивості і використання
Плодоніжки мають сечогінні та в’яжучі властивості, їх використовують при нирковокам’яній хворобі, захворюванні суглобів, при набряках і проносах.
Плоди виявляють відхаркувальну, послаблюючу, діуретичну й антисептичну дію, поліпшують апетит і травлення, тамують спрагу при гарячці.
Водні настої плодів виявляють заспокійливу й протисудомну дію.
Свіжі, або у вигляді настоїв, плоди вишні звичайної використовують при запаленні дихальних шляхів, для зменшення бродіння в кишечнику, як загальнозміцнюючий засіб при анемії та як послабляючий засіб при запорах.
Плоди з молоком дають позитивні наслідки при вживанні хворими на артрит. З плодів готують сироп (Siripus Cerasi), який додають до різних ліків для покращення їхнього смаку.
Відвар молодих пагонів вживають при діареї, хронічних колітах і в комплексному лікуванні атонії кишечника, а відвар свіжого листя у молоці — при жовтянці.
Спиртову настойку або водний екстракт коріння використовують для лікування виразки шлунка.
При зовнішніх кровотечах (ушкодження шкіри і слизових оболонок, носові кровотечі) прикладають свіже потовчене листя або тампони з нього.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо — настій плодоніжок (1 чайна ложка сухих подрібнених плодоніжок на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день; відвар 30 г сухих подрібнених плодоніжок в 1 л окропу, до якого додають півсклянки вишневого або малинового соку, випивають за день при подагрі, що супроводиться уратурією.
За редакцією академіка А. М. Гродзінського.
