Торф — продукт неповного розкладання відмерлих рослинних решток болотної рослинності в умовах надмірного зволоження при недостатньому доступі повітря. У ньому міститься азоту в кілька разів більше, калію — в 2—3 рази менше, а фосфору орієнтовно стільки ж, як і у гної. Цінність торфу залежить від ступеня розкладу. Чим більше розклався торф, тим вища його цінність як добрива. Перед компостуванням торф 2—3 рази за літо перелопачують, щоб він краще провітрився та просушився.
Торф можна використовувати і як безпосереднє добриво, але краще у вигляді компостів: торфогноєвих, торфогноївкових, торфорослинних.
Залежно від походження торф буває верховий, низинний та перехідний.
Найгірший з них верховий або моховий, що характеризується високою кислотністю, низьким вмістом поживних речовин та підвищеною здатністю затримувати воду. Найкращий торф низинний. Він відрізняється від верхового великим вмістом поживних речовин та меншою кислотністю. Перехідний торф за своїми властивостями займає проміжне місце між верховим та низинним.
