Поживною речовиною мікродобрив є мікроелементи: бор, марганець, магній, мідь та ін. У деяких типах грунтів їх мало або навіть зовсім немає. У кислих грунтах, наприклад, не вистачає бору, у торфових — міді, а в чорноземних — марганцю й цинку.
Бор. Під перекопування грунту вносять борнодатолітове добриво по 50—60 г на 10 м². Для рівномірного внесення це добриво змішують з грунтом або з мінеральними добривами і розсівають. При обприскуванні беруть 10—12 г борнодатолі- тового добрива, розчиняють у 300—500 г води і використовують на 10 м² площі.
Нестача молібдену помітна передусім на кислих грунтах. Дуже чутливі до нестачі цього елемента цвітна та брюссельська капуста, головчастий салат. Хворі рослини потрібно обприскати водним розчином молібдату натрію. Для цього 2—4 г добрива розчиняють у 300—500 г води і використовують на 10 м² площі.
Нестачу марганцю виявляють за сітчастим пожовтінням листків. Щоб не допустити пожовтіння, рослини обприскують розчином сульфату марганцю. Для цього розчиняють 0,25 г сульфату марганцю в 500 г води і цей розчин використовують на 10 м² площі.
Мідь. Найчастіше виявляється її нестача на торфоболотних грунтах. Як добриво використовують піритний недогарок з розрахунку 0,5—0,6 кг або мідний купорос — 20—30 г на 10 м² площі. Мідні добрива вносять один раз у 4—5 років восени або навесні.
Цинк. Нестача цинку частіше виявляється на карбонатних грунтах. Для позакореневого підживлення беруть 0,25 г сульфату цинку, розчиняють у 500 г води і цим розчином обприскують овочеві рослицй на площі 10 м².
