Крушина ламка

Крушина ламка; крушина вільховидна; крушина ольховидная; Frangula alnus, синонім —
Rhamnus frangula — розгалужений кущ або невелике, 3—3,5 м заввишки, дерево родини жостерових.

Кора у верхній частині стовбура і на молодих гілках гладенька, червоно-бура, вкрита ланцетними білими сочевичками.

Листки чергові, еліптичні або яйцеподібні, короткочерешкові, цілокраї, з 6—8 паралельними бічними жилками.

Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, зібрані пучками по 2—6 у пазухах листків; пелюстки всередині білі, зовні зеленуваті.

Плід — куляста, спочатку червона, потім чорна кістянка.

Цвіте у травні — червні.

Поширення. Крушина ламка росте майже по всій території України (в Степу — рідко, в долинах річок, у Криму — в горах) у лісах і серед чагарників, на вологих луках, по берегах боліт, річок та озер.

Заготівля і зберігання. Лікувальне значення має кора крушини (Cortex Frangulae). Збирають її навесні до розпускання листків з молодих частин стовбура та молодих гілок, роблячи на відстані 10—15 см один від одного кільцеві надрізи (до деревини) і з’єднуючи їх поздовжніми розрізами.

Не можна заготовляти кору, вкриту мохом і лишайниками. Сушать кору на відкритому повітрі, на горищі або в приміщенні з доброю вентиляцією, розстеливши тонким (5—7 см) шаром на папері чи тканині й час від часу перемішуючи. Сушіння припиняють, коли кора стає ламкою. Сухої сировини виходить 43—45 %. Строк придатності — 5 років. Зберігають у сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Сировина відпускається аптеками.

Свіжозібрана і висушена кора спричинює нудоту і блювання, але при тривалому її зберіганні побічна дія зникає. Через це кору крушини вживають не раніше ніж через рік після збирання. Придатність кори до вживання можна прискорити, витримавши її в сушильній шафі при температурі 100° протягом 1 години. У народній медицині використовують і плоди крушини (також не раніше ніж через рік після збирання).

Хімічний склад. Кора крушини містить антраглікозиди (8%), геніни (емодин, ізоемодин, хризофанол), вільні антраноли, тритерпенові глікозиди, смолисті речовини та сліди дубильних речовин. Головним глікозидом свіжозібраної сировини є франгулорозид, який у процесі сушіння і зберігання окислюється до франгуліну.

Фармакологічні властивості і використання

Кора крушини виявляє м’яку послаблюючу дію, яка проявляється через 8—12 годин після вживання ліків. Механізм дії полягає в здатності препаратів крушини посилювати перистальтику товстої кишки, не подразнюючи її слизової оболонки і не впливаючи на тонкий кишечник, та розріджувати калові маси.

Застосовують кору крушини при атонії кишечника, звичайних хронічних запорах, а в народній медицині, крім того, — при захворюваннях печінки, при водянці, геморої, подагрі та гарячці. Міцним відваром кори миють тіло при корості, а відвар плодів використовують для компресів і промивань при висипах на шкірі, фурункулах, гнояках і струпах. Порошок плодів вживають усередину при анемії, проносі, водянці й надмірних місячних.

Щоб запобігти звиканню до препаратів крушини, їх доцільно чергувати з іншими проносними засобами. Якщо звикання все-таки станеться, що спостерігається при тривалому призначенні крушини, доцільно збільшити дозу. Кора крушини входить до складу шлункових чаїв і проносних чаїв, використовується при виготовленні препаратів вікаліну і вікаїру.

Передозування препаратів крушини може спричинити відчуття дискомфорту, тенезми, колікоподібні болі в животі та ін. Вагітним жінкам і жінкам, які годують груддю, препарати крушини протипоказані.

Лікарські форми і застосування

Внутрішньо:

  • відвар кори (20 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по пів склянки на ніч;
  • екстракт крушини рідкий (Extractum Frangulae fluidum) по 20—40 крапель на прийом;
  • екстракт крушини сухий (Extractum Frangulae siccum) по 1—2 таблетки перед сном;
  • рамніл (Rhamnilum) по 0,2 г на ніч;
  • порошок з плодів крушини по 0,2—0,5 г тричі на день;
  • одну столову ложку суміші кори крушини ламкої (50 г), листків бобівника трилистого, трави буркуну лікарського (по 20 г) і плодів кмину звичайного (10 г) настоюють 20 хвилин на склянці окропу і п’ють по пів склянки на ніч при хронічних запорах;
  • дві чайні ложки суміші кори крушини ламкої (30 г) і листків м’яти перцевої (40 г) заливають склянкою окропу, кип’ятять 20 хвилин, проціджують і п’ють по 1 склянці ввечері для підтримки регулярного випорожнення при гепатиті;
  • одну столову ложку суміші кори крушини ламкої, квіток бузини чорної, плодів фенхелю звичайного (по 20 г) і плодів анісу звичайного (10 г) заливають склянкою окропу, кип’ятять 20 хвилин і п’ють по 1 склянці двічі на день (після обіду і ввечері) при запорах;
  • одну столову ложку суміші кори крушини ламкої (60 г), трави фіалки триколірної, приймочок кукурудзи звичайної, трави деревію звичайного, плодів кмину звичайного і квіток терну звичайного (по 10 г) заливають склянкою окропу, кип’ятять 20 хвилин і п’ють по 2 склянки двічі на день при ожирінні.

За редакцією академіка А. М. Гродзінського.