Компости в залежності від компонентів бувають торфогнойові, торфогноївні, збірні і т.п. Компостування можна проводити в компостних купах – штабелях або в спеціальних траншеях глибиною 50-80 см з подальшим укладанням компостованої маси вище рівня ґрунту на 70-100 см.
Компости — дуже цінні добрива, які може приготувати кожний городник. Вони бувають різні. Торфогнойові компости одержують, якщо торф і гній укладають у купу заввишки близько 2 м, чергуючи шари 40 см торфу з 10 см гною. Першим і останнім шаром у купі повинен бути торф. Шар торфу і гною добре пересипати вапном (150—200 г на 1 м²) або фосфоритним чи доломітовим борошном (200—300 г на 1 м²).
При виготовленні торфогнойових компостів спочатку на поверхню майданчика або дно ями укладають шар торфу 20-30 см завтовшки, а зверху на нього – шар гною 25-30 см. Далі укладають по черзі шар торфу (40-50 см) компостні купи або ями укладають окремими місцями хоч трохи гарячого гною. При компостуванні торфу та інших матеріалів компостовану масу не ущільнюють.
Збірний компост виготовляють з різних відходів. Ділянку, яка не заливається під час дощів водою, вистилають торфом або солом’яною різкою шаром 30 см. На них і кладуть шарами в міру нагромадження різне сміття — листя бур’янів, фекалії, кухонні відходи шаром 60—70 см, пересипають їх торфом або землею шаром 25—30 см, зверху зволожують водою, а якщо є можливість — гноївкою один раз у 7—10 днів. Ширина купи внизу 1,8—2 м, висота ~ 1—1,5 м. За рік купу слід 2—3 рази перелопатити так, щоб її внутрішні шари побували зовні і навпаки. Фекалії містять близько 1,1—1,6 % азоту. Це органічне добриво, збагачене на азот і порівняно бідне на фосфор та калій. Після компостування протягом 7—8 місяців його вносять переважно восени на ділянки, де заплановано вирощувати в наступному році ранню картоплю, капусту, столові буряки. Під овочеві культури, продукцію яких використовують у сирому вигляді, це добриво із санітарних міркувань вносити не можна.
Збірні компости виготовляються з органічних залишків – відходів сільськогосподарського чи промислового виробництва. При компостуванні рослинних залишків їх також послідовно складають у купу або ями, пересипаючи кожен шар борошном фосфоритним або суперфосфатом з розрахунку 1,5-2% маси компосту. Зверху та з боків компостну купу накривають шаром землі чи торфу. Вологість компостованої маси має становити 50-60%. Якщо органічна маса у компостованій купі підсихає, її поливають гноївкою або водою. Через 1-2 місяці після закладення в штабелі або ями масу бажано перелопатити.
Потрібно, щоб температура всередині маси, що компостується, підвищилася до 60-70 °С. При цьому гинуть яйця гельмінтів, ряд збудників інфекційних хвороб, а також органічна речовина, що інтенсивно розкладається. Термін компостування органічних залишків 3-4 місяці.
Торфогноївні компости виготовляють, заливаючи шари торфу гноївкою. На 1 т торфу беруть від 2-3 до 3-5 т гноївки. За ефективністю торфогноєчні компости не поступаються перед гноєм. Вносять їх, як правило, восени під перекопування або кільцеві канавки.
