Род растений из семейства жимолостных. Известно два вида калины. Они теневыносливы, влаголюбивы, живут до 50 лет. Наиболее распространена калина обыкновенная — листопадный раскидистый куст до 4 м высотой с трехлопастными опушенными листьями и красными сочными плодами. Медонос. Плоды содержат витамин С. Употребляют их свежими (после заморозков), а также для изготовления киселей, мармелада, пастилы и других изделий. Используют в народной медицине при простудных заболеваниях. Экстракт из коры калины применяют как кровоостанавливающее средство.
Розмножується калина насінням і вегетативно. Насіння висівають після тривалої (17-19 місяців) стратифікації за температури від 0 до С °С. Норма висіву 6 г на 1 м довжини рядка, глибина загортання 2-З см.
Вегетативне розмноження - зеленими живцями у звичайних холодних парниках. Живці довжиною 7-8 см нарізають у період інтенсивного росту маточних кущів (орієнтовно в середині червня). Під одну раму звичайного парника їх висаджують до 500 шт. На постійне місце висаджують укорінені живці дворічного віку.
Калину звичайну часто вирощують як декоративну рослину, особливо її безплідну (стерильну) форму - бульденеж з великими кулястими білими суцвіттями.
На Правобережжі України поширений другий вид — калина цілолиста, або гордовина. У культурі вона здавна. Має декоративне (особливо золотиста і строката форми) та лісомеліоративне значення.
За редакцією кандидата біологічних наук А. С. Матвієвського
