Черная смородина (Ribes nigrum) — небольшое (0,6-1,3 м высотой) многолетнее кустарниковое растение семейства камнеломковых с характерным, несколько неприятным запахом.
Листя черешкові, чергові, 3 —5-лопатеві, по краю зарубчастозубчасті, зверху голі, зісподу — з жовтими залозками.
Квітки двостатеві, правильні, дзвониковидні лілувато- або рожево-сірі, у пониклих 5—10-квіткових китицях.
Плід куляста чорна ягода.
Цвіте у травні - червні.
Плоди дозрівають у липні.
Поширення
Смородина чорна в дикому стані на Україні росте в Карпатах, на Прикарпатті, Поліссі та в Лісостепу коло струмків і річок, у лісах та між чагарниками (на вологих місцях). Введена в культуру і є родоначальником культурних сортів, яких тепер налічується понад 100.
Заготівля та зберігання
З лікарською метою використовують листя (Folia Ribis nigri), рідше
бруньки (Gemmae Ribis nigri),
та ягоди (Fructus Ribis nigri).
Бруньки збирають зимою та рано
навесні, листя — влітку (червень— липень), ягоди — під час
повної стиглості. Листя і бруньки
сушать при температурі 35—40°,
плоди споживають свіжими або
сушать (починають від 35° і поступово доводять до 65 °, не допускаючи пересушування). Сухої
сировини виходить: бруньок —
20%, листя 16%, ягід— 14%. Рослина неофіцинальна..
Хімічний склад
У листі є дубильні речовини, до 0,75 % ефірної олії (містить цимол, сабінен), флавоноїди (кверцетин, ізокверцетин, кемпферол, рутин), фітостерол, пентозани, органічні кислоти, мінеральні солі, вітамін С та фермент емульсин. Бруньки мають хімічний склад, близький до хімічного складу листя. Ягоди містять до 16 % інвертних цукрів і сахарози, жирну олію, пігменти ціанідин і дельфінідин, близько 4 % органічних кислот (яблучна, винна, лимонна), пектини (0,2— 0,8 % ), емульсин, вітаміни С (120— 400 мг % ), К, Р, каротин, вітаміни групи В та мінеральні солі (бор, йод).
Фармакологічні властивості та використання
Всі види сировини мають сечогінні, потогінні, в'яжучі й тонізуючі властивості. Використовують їх як допоміжний засіб при ревматизмі, подагрі, артритах, гастриті, склерозі судин, при отосклерозі, уролітіазі, діареях, мігрені, простуді, коклюші, ангіні та при тонзиліті. Рослина використовується переважно в зборах.
Свіжі або сушені ягоди корисно вживати при гіпохромній анемії, пародонтозі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, гломерулонефриті, • порушеннях ритму серцевої діяльності, при кардіоневрозах, геморагічному васкуліті, простудних та інфекційних захворюваннях.
Лікарські форми та застосування
Внутрішньо:
- настій листя (50 г сировини на 1 л окропу, настояти 4 години в закритій посудині) по півсклянки 4—5 раз на день при запаленні сечового міхура;
- настій на вині (20 свіжих листків на 1 л білого вина настояти 2 тижні) по 100 г до їди при гіпоацидному гастриті;
- 2 чайні ложки суміші (порівну) листя смородини чорної, листя чорниці звичайної, малини і берези бородавчастої заварюють склянкою окропу і п'ють як чай по 1 склянці зранку і ввечері як загальнозміцнюючий засіб після перенесеної тяжкої хвороби та при весняній слабості.
Під редакцією академіка А. М. Гродзінського
