Аґрус (Grossularia reclinata) — многолетнее растение семейства крыжовниковых.
Кущ висотою 60-150 см із колючими пагонами.
Листя 3-5-лопатеві, зубчасті.
Квітки сидячі, із зеленими, червоними або пурпуровими пелюстками, поодинокі або в 2-3-квіткових китицях.
Плоди (несправжня ягода) округлі або подовжені, забарвлені в білий, жовтий, рожевий, червоний або чорний колір.
Цвіте у травні - червні.
Поширення
Вирощують у садах у всіх районах.
Заготівля та зберігання
Із зелених і напівстиглих ягід виготовляють компоти та варення, зі стиглих - соки, вина, мармелад, начинку для цукерок тощо. Ягоди можна сушити або маринувати.
Хімічний склад
Плоди аґрусу містять 6-10 % цукрів (фруктоза, глюкоза, сахароза), до 2,3 % органічних кислот (переважно лимонна і яблучна), близько 1 % пектинових речовин, близько 2 % клітковини, аскорбінову кислоту (25-30 мг%), каротин (0,2 мг%), вітамін Е (0,56 мг%), фолієву кислоту, фенольні сполуки (катехіни, лейкоантоціани, антоціани, флавоноли, фенольні кислоти), сполуки калію, заліза, йоду, міді, марганцю, фтору і цинку.
Фармакологічні властивості та використання
У народній медицині аґрус використовують як вітамінний, сечогінний, жовчогінний і проносний засіб, як засіб, що нормалізує артеріальний тиск, протидіє новоутворенням. Корисно вживати аґрус за атеросклерозу, крововиливів, пов'язаних зі зниженням міцності кровоносних капілярів, за гіпертонії, анемії, ослаблення діяльності травного тракту, за хронічних закрепів, захворювань нирок і сечового міхура. У разі порушення обміну речовин та ожиріння рекомендується вживати протягом 3-4 тижнів багато ягід аґрусу з одночасним обмеженням калорійності їжі.
Протипоказано вживати аґрус у разі виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, у разі ентеритів і колітів, що супроводжуються проносом.
Під редакцією академіка А. М. Гродзінського
