Жовч, що утворюється в печінці і накопичується в жовчному міхурі, виділяється в дванадцятипалу кишку (після прийняття їжі і проходження її зі шлунка в кишечник). Жовч містить ферменти, що розщеплюють жири, і речовини, які сприяють проходженню жирових речовин у кров і засвоєнню їх організмом.
При слабкій секреції жовчі їжа не перетравлюється належним чином, а в жовчному міхурі відбувається кристалізація жовчних кислот з утворенням піску і камінців, які можуть перекрити жовчні протоки і спричинити захворювання з дуже тяжкими наслідками.
У жовчному міхурі й протоках часто бувають і запалення, утворюється надлишок слизу і розмножуються сторонні мікроорганізми. Подібні захворювання печінки надзвичайно поширені в наш час через постійне подразнення печінки хімічними чинниками, особливо алкоголем, а через це знижується працездатність, опірність організму до інфекцій. Посилення секреції жовчі сприяє видаленню піску і дрібних камінців, слизу, мікроорганізмів, а отже, оздоровленню всієї цієї сфери й поліпшенню процесу травлення, ліквідації застійних явищ.
Жовчогінні властивості притаманні деяким ефірним оліям (м’ятна, ментол), які входять до складу чеського препарату «Холагол» або до препарату «Ровахол», що виготовляється в ФРН. Ці ефірні олії скорочують м’язи жовчного міхура, які й виштовхують жовч.
Жирні олії, наприклад оливкова (прованська) чи персикова, також сприяють секреції жовчі, а головним чином знімають спазм і розріджують саму жовч, через що вона виливається легше через протоки. Шипшина, приймочки кукурудзи, парило звичайне, хвощ польовий, ласкавець золотистий — також типові жовчогінні рослини.
