Воски — ефіри вищих жирних кислот з вищими спиртами, часто в суміші з вільними жирними кислотами і спиртами, а також з парафінами та іншими речовинами; нерозчинні у воді, не перетравлюються ферментами. Вони утворюються на поверхні листя і плодів багатьох рослин як захист від випаровування, їх виробляють і деякі комахи, наприклад бджоли, але походження їх, як вважають, рослинне. Бджолиний віск використовують у фармацевтичній практиці та в народній медицині.

Розрізняють білий і жовтий віск. Це переважно ефір пальмітинової кислоти з мірициловим спиртом, він містить також 10—14 % церотової й невелику кількість неоцеротової кислот.

Карнаубовий віск — рослинного походження, з листя бразильської воскової пальми; він складається із суміші ефіру церотової кислоти, мірицилового спирту і вільних кислот (карнаубової і церотової), спиртів (церилового і мірицилового) та вуглеводнів (парафінів).