Бузок - широко відома чагарникова рослина із запашними простими або махровими квітами білого, бузкового, блакитного або червоного забарвлення, зібраними в китиці. У квітникарстві мають велике значення культурні сорти бузку, які використовуються для ґрунтового квітникарства і ранньої вигонки.
Культурний бузок вирізняється великими щільними гронами з великих прекрасних квітів різного забарвлення з широким розмаїттям відтінків.
Сорти бузку
Сорти бузку розподіляються на групи за забарвленням квітів і махровості віночків. Є низка цінних сортів, виведених квітникарями, серед яких виділяються чудові сорти Л. Колесникова: Красуня Москви (біла махрова), Пам'ять С. Кірова (лілова, махрова), Полина Осипенко (рожево-лілова, махрова), Партизан (лілова, махрова). Кірова (лілова), Поліна Осипенко (рожево-лілова, махрова), Партизан (лілова махрова, дуже велика), Ранок Москви (лілова, густо махрова), Мрія (блакитна проста). Зі старих сортів поширені Марі Легрей (біла проста), мадам Лемуан (біла махрова), Мішель Бюхнер (світло-лілова махрова), Регель (червонувата проста), Пам'ять Шпета (червоно-лілова проста).
Розмноження бузку
Культурні сорти розмножують кореневими нащадками і діленням куща (якщо останні кореневласні), а також щепленням.
Для щеплення вирощують дички-підщепи посівом насіння звичайного бузку з подальшим пікіруванням сходів. Однорічні або дворічні підщепи висаджують у шкілку на відстані 20-30 см у рядах і 70-80 см між рядами. Наприкінці липня - початку серпня підщепи окулюють вічком біля основи стовбура загальноприйнятим способом. На зиму окулянти підгортають. Навесні підщепи обрізають, залишаючи невеликий шип (10-12 см висоти) для підв'язки пагона, що проростає з щепленого вічка.
Для отримання розгалуженого куща застосовують коротку обрізку однолітки або формують саджанець з низьким штамбом.
Звичайний бузок, що росте в саду, можна прищепити живцем, для чого вибирають молоді сильні пагони. Застосовуються способи щеплення, прийняті в плодівництві, - копуліровка, щеплення бічне і за кору. Час щеплення - від розпускання бруньок до кінця цвітіння. Живці заготовляються заздалегідь. Рекомендується прищеплювати злегка підв'яленими живцями, що пролежали кілька днів без води; від рясного сокоруху підщепи такі живці краще приживаються.
Бузок можна розмножувати відводками за способом проф. Вехова, пригинаючи однорічні сильні пагони навесні до борозенки, зробленої в землі. Біля основи їх злегка перетягують дротяним кільцем. У міру відростання нових пагонів з пазушних бруньок основи їх підгортають, підтримуючи ґрунт вологим. Восени вкорінені відводки діляться на частини.
Посадка бузку та догляд
З огляду на розвиток куща, при посадці слід забезпечувати рослині площу живлення близько 3-4 кв. метрів. До розростання кущів ця площа з успіхом використовується під літниками.
Посадка бузку проводиться навесні або наприкінці літа. Догляд за бузком полягає в розпушуванні ґрунту, рідкому підживленні після цвітіння та обрізанні китиць, що відцвітають. Дика поросль вирізається. Спеціальна обрізка куща не застосовується, за винятком видалення поламаних гілок і слабких пагонів, що ростуть з основи куща. Час від часу на застарілих сучках треба обрізати пагони для омолодження і отримання сильного молодого приросту.
Бузок є прекрасною рослиною для обсадження квітників у вигляді захисного живоплоту, а також під час висаджування групами та поодинокими рослинами. Він вимагає поживних вологоємних ґрунтів, але може рости і на бідних землях. Володіючи поверхневою мичкуватою кореневою системою, бузок погано переносить сильне висушування верхнього ґрунтового шару і в таких випадках потребує поливу.
Вигонка бузку
Поряд з культурою у відкритому ґрунті бузок використовують для отримання квітучих кущів у зимово-весняний період. Вигонка квітучого бузку в січні-березні не представляє особливих труднощів і доступна будь-якому квітковому господарству і любителю.
Для вигонки використовуються добре розвинені щеплені саджанці дворічного віку. Найкращі сорти - Марі Легрей (біла проста), Казимир Пер'є (махрова біла), Мішель Бюхнер (махрова лілова), Лемоан (махрова біла), Пам'ять Шпета (темно-червона).
Основним у вигонці є попередня підготовка рослин. Для цього молоді рослини навесні, а краще після закінчення першого росту, у червні-липні, саджають у горщики, у гарний поживний ґрунт із 2 частин дернової, 1 частини перегнійної землі з невеликою домішкою піску. При посадці слід зберегти грудку, а окремі корені частково вкоротити; землю добре ущільнити.
Посаджені рослини рясно поливають і встановлюють у напівтінистому та захищеному місці. У спекотну погоду рослини треба кропити водою і рясно поливати. Бажано після вкорінення рослин застосувати під час поливу рідке підживлення з коров'яку і мінеральних добрив.
Сильні кущі з добре розвиненими бруньками можуть бути використані для вигонки в цьому ж році. Кращі результати виходять при залишенні рослин ще на рік у горщиках. Навесні проводять обрізку кінчиків однорічних пагонів для утворення нового сильного приросту. Догляд протягом другого літа полягає в поливі, рідкому підживленні і прищипуванні в травні молодих пагонів для кращого розвитку бруньок. У другій половині літа полив скорочують.
З настанням осені горщики переносять у підвал і утримують при температурі 0-3° тепла до початку вигонки. Для прискорення вигонки застосовують низку спеціальних способів. Найкращий - обробка в теплій ванні. Для цього рослини зв'язаними гілками занурюються в теплу воду до розгалуження стовбура. При температурі 35° тривалість ванни 12-15 годин, при 30-35° - до 18 годин. Після ванни рослини переносяться в тепле світле приміщення за температури 18-20°.
Звичайний спосіб вигонки полягає в тому, що рослини виносяться в оранжереї з температурою 30-35° у січні, 22-25° - у лютому, а з лютого - 15-18°, рясно обприскуючи і поливаючи теплою водою.
При всіх способах вигонки рослини слід обприскувати 4-5 разів на день теплою водою. Обприскування припиняють при появі бутонів. Пагони без бутонів видаляють. Коли квіткові бутони цілком сформувалися і перші квіти почали розпускатися, рослини поміщають у помірно теплицю (10-12°). Для ранньої вигонки в листопаді - грудні слід застосовувати теплі ванни, для середньої та пізньої - звичайний спосіб.
